490/9851/17
нп 1-кп/490/998/2017
24 листопада 2017 року м. Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , провівши судове засідання щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 42017150410000391, за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Костогризове Каховського району Херсонської області, з середньою освітою, громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який проходить військову службу за контрактом на посаді оператора зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітно ракетно - артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,
З участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ; сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3
01 вереснч 2016 року громадянин України ОСОБА_3 уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) від 11.10.2016 №44-РС солдат ОСОБА_3 призначений на посаду оператора зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітно ракетно - артилерійського дивізіону. 14 серпня 2017 року о 08:00 год. солдат ОСОБА_3 , діючи умисно, будучи військовослужбовцем за контрактом, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків з військової служби, не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та перебував за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби. 05 вересня 2017 року о 08:00 год. солдат ОСОБА_3 , добровільно з'явився до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та того ж дня приступив до виконання службових обов'язків.
07 вересня 2017 року о 08:00 год. солдат ОСОБА_3 , діючи умисно, будучи військовослужбовцем за контрактом, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків з військової служби, не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та перебував за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби. 27 жовтня 2017 року о 08:00 год. солдат ОСОБА_3 , добровільно з'явився до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та того ж дня приступив до виконання службових обов'язків.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин за вище викладених обставин, і дав показання про те, що у зазначений в обвинуваченні період він дійсно не з'явився на службу та перебував за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , через конфлікт із одним із військовослужбовців. У вчиненому щиро кається. Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також суд роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Дослідивши обставини справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем (крім строкової служби), вчиненого в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, і кваліфікує його дії за ч.4 ст.407 КК України. При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який характеризується за місцем проходження військової служби позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий. Як обставини справи, що пом'якшують покарання, суд враховує щире каяття обвинуваченого, обставина, яка обтяжує покарання - вчинення злочину особою повторно. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.407 КК України, оскільки саме таке покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Одночасно суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України, із покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає, запобіжний захід не обирався. Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1