Справа № 487/3268/17
Провадження № 1-кп/487/356/17
24.11.2017 року
Заводський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,потерпілої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150030002221 та за № 12017150030001713 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Миколаєва, українки, громадянки України, із середньо-спеціальною освітою, не заміжньої, має на утриманні неповнолітню дитину, 2011 року народження, не працює, зареєстрована та проживає : АДРЕСА_1 , раніше судима:
- 21.12.2016 року Ленінським райсудом м.Миколаєва за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в сумі 850 грн., який сплачено,
-13.02.2017 року Корабельним районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ст.70 ч.4 КК України до 1 року позбавлення волі, із звільненням від відбуття покарання на 1 рік,
- 15.07.2017року Корабельним районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.185 , ст.71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі,
- у вчиненні злочинів , передбачених ч.2 ст.185 КК України та ч.2 ст.186 КК України ,
29.01.2016 року приблизно о 17 год., ОСОБА_4 , за попередньою змовою із ОСОБА_7 , засудженим вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 23.12.2016року, знаходячись в м.Миколаєві, на перехресті вул. Курортної та вул. Генерала Карпенка, маючи корисливий умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, вчинила кримінальне правопорушення при наступних обставинах. Так, знаходячись у вказаному місці , у зазначений час, ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_8 та шляхом ривку відкрито заволодів мобільним телефоном марки "Мейзу М 2 міні", що належить ОСОБА_9 , яким користувався малолітній ОСОБА_8 та з місця вчинення кримінального правопорушення зник. В цей час, ОСОБА_4 , близько 10 хв. утримувала малолітнього ОСОБА_8 на місці скоєння кримінального правопорушення, тим самим не даючи останньому викликати допомогу та піти за ОСОБА_7 , після чого з місця вчинення злочину зникла. В подальшому ОСОБА_4 заклала , відкрито викрадений мобільний телефон марки "Мейзу М 2 міні" до ломбарду "Гроші тут" , що розташований за адреосю м.Миколаїв ул. Озерна, 2.
Своїми навмисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинила потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 3282 гривні.
Крім того, 09.04.2017 року близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_4 , знаходилась у ТЦ "Лазурний" в приміщенні супермаркету "Таврія плюс",що розташований по вулиці Лазурній, 17 в місті Миколаєві, де в неї виник корисливий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку співробітників супермаркету "Таврія Плюс" та сторонніх осіб, таємно , повторно викрала , шляхом вільного доступу , з полиць супермаркету 4 блоки сигарет "Кент Нанотек Вайт", вартістю кожний по 258 грн. на загальну суму 1032 грн. та 1 блок сигарет "Кент Нанотек Вайт 26,0", вартістю 242 грн.
Після цього ОСОБА_4 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця скоєння злочину втекла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми навмисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяла ПП "Таврія Плюс" матеріальний збиток на суму 1274 грн.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнала повністю та суду показала, що 09.04.2017 року близько 17 год. 30 хв. вона знаходилась у ТЦ "Лазурний" в приміщенні супермаркету "Таврія плюс",що розташований по вулиці Лазурній, в місті Миколаєві, де ,скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку співробітників супермаркету "Таврія Плюс" та сторонніх осіб, таємно викрала з полиць супермаркету 5 блоків сигарет "Кент Нанотек Вайт". В подальшому продала вказані сигарети на ринку.
В скоєному вона щиро розкаялась, цивільний позов ТЦ "Таврія плюс" на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1274 грн. вона визнала.
Що стосується злочину , передбаченого ч.2 ст.186 КК України то вину за цією статтею вона не визнала. Суду показала, що дійсно, 29.01.2016 року вона та ОСОБА_7 знаходились на перехресті вул. Курортної та вул. Генерала Карпенко, де ОСОБА_10 підійшов до неповнолітнього ОСОБА_8 та став про щось із ним розмовляти, а вона в цей час знаходилась від них на деякій відстані і розмовляла по телефону.Через декілька хвилин , ОСОБА_7 відійшов від хлопця і пішов геть, а вона, продовжуючи розмовляти по телефону, підійшла до хлопця оскільки він був розгубленим та спитала"Що сталось". Той сказав, що в нього викрали мобільний телефон, вона відразу зрозуміла, що це зробив ОСОБА_7 , сказала хлопцю:"Підожди" і пішла наздоганяти ОСОБА_7 . Наздогнавши його, вона його запитала про телефон, але той їй відповів , щоб вона не втручалась і вмовив її здати викрадений ним мобільний телефон у ОСОБА_8 до ломбарду на її ім'я. Через 15 хв. вона заклала викрадений у ОСОБА_8 мобільний телефон до ломбарду, за що отримала грошові кошти і передала ОСОБА_7 , який за цю послугу купив їй наркотичні засоби.
Вину свою не визнає, оскільки мобільний телефон у ОСОБА_8 не відбирала, хлопця не тримала та не перешкоджала йому кликати на допомогу.
Представник потерпілого ПП "Таврія Плюс" ОСОБА_11 в судове засідання не з'явився, в заяві просив розглядати кримінальне провадження без його участі , заявлений цивільний позов на суму 1274 грн. він підтримав та просив його задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні суду показала, що 29.01.2016 року вона знаходилась вдома, коли після 17 год. прибіг додому її син ОСОБА_8 який плакав та був розгублений. Він їй повідомив, що повертаючись зі школи, на перехресті вул. Курортної та вул. Генерала Карпенко до нього підійшли чоловік та жінка , і чоловік попросив у нього мобільний телефон , щоб зателефонувати. Син йому не віддав телефон, тоді той , взяв його за руку і забрав силою мобільний телефон. Жінка стояла поруч із її сином і тримала його за руку, не відпускаючи, пропонуючи відійти із нею в сторону , але її син вирвався і побіг додому.
Неповнолітній свідок ОСОБА_8 , який був допитаний судом в присутності законного представника ОСОБА_8 та педагога ОСОБА_12 , суду повідомив, що 29.01.2016 року , біля 17 год. він повертався зі школи, і на перехресті вул. Курортної та вул. Генерала Карпенко до нього підійшли чоловік та жінка,які спочатку розмовляли між собою, а потім, побачивши його ,перестали розмовляти , підійшли до нього і стали біля нього по обидва боки. Чоловік відразу попросив передати йому мобільний телефон для того ,щоб зателефонувати в поліцію. Він спочатку хотів віддати, але потім завагався і тримав руку , в якій знаходився мобільний телефон в кишені. Тоді чоловік взяв його руку і почав тягнути телефон, але він не відпускав. Згодом , він ослабив руку і чоловік викрав у нього з руки мобільний телефон і пішов геть. Жінка продовжувала стояти поруч із ним, тримаючи його міцно за руку та говорила, щоб він йшов із нею, що потрібна якась допомога. Так, він із жінкою, яка міцно тримала його за руку пройшли декілька метрів в ту сторону, куди побіг чоловік із його мобільним телефоном, але потім він вирвався від жінки та побіг додому, де все розповів матері.
Крім того, вина обвинуваченого підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до заяви ОСОБА_13 добровільно видав матеріали відеозапису з камер відеоспостереження за 09.04.2017 р.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 11.01.2017 року приміщення супермаркету "Таврія В", розташованого в ТЦ "Лазурний" за адресою м.Миколаїв вул. Лазурна, 17 оглянуто , та вилучено диск з відеозаписом за 04.01.2017р. з камери відеоспостереження.
Відповідно до протоколу огляду предмету від 11.05.2017 року оглянуто лазерний СD - R диск білого кольору з відеозаписом , відповідно до якого у верхній частині екрану вказана дата: 09.04.2017 та час 17 год. 29 хв. На відеозаписі видно , як до стелажів із сигаретами у супермаркеті "Таврі плюс" у ТЦ "Лазурний" по вул. Лазурна, 17 в м.Миколаєві підходить жінка ОСОБА_4 , в руках тримає куртку чорного кольору. О 17 год.29 хв. видно, як ОСОБА_4 бере зі стелажу блоки із сигаретами , кладе їх собі під куртку та направляється з ними до кафе "Спринт", що розташований у приміщенні супермаркету. На відеозаписі о 18 год.00 хв. видно , як ОСОБА_4 виходить із супермаркету, тримаючи у руках свою куртку чорного кольору та переходить дорогу на протилежну від супермаркету.
Вищезазначений диск із записом відеоспостереження за 09.04.2017р.постановою від 11.05.2017 року визнано речовим доказом та залучено до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до довідки рахунку від 09.04.2017 року вартість викрадених сигарет "Кент Нанотек Вайт" та "Кент Нанотек Вайт 26,0", складає 1274 грн. 75 коп.
Відповідно до довідки , виданої 15.04.2016року ТОВ"Ломбарт "Гроші тут" , мобільний телефон "Мейзу М 2 " імей НОМЕР_1 29.01.2016 року о 17 год.06 хв. до ломбарду заклала ОСОБА_4 .
Відповідно до чеку від 05.12.2015 року вартість мобільного телефону складає 3282 грн.01 коп.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи до впізнання за фотознімками від 29.06.2017 року малолітній свідок ОСОБА_8 , в присутності законного представника та педагога впізнав ОСОБА_4 , як жінку, яка 29.01.2016 року спільно із чоловіком викрали в нього мобільний телефон.
Відповідно до вироку Заводського районного суду м.Миколаєва від 23.12.2016 року ОСОБА_7 засуджений, в тому числі і за ч.2 ст.186 КК України , за вчинення злочину , скоєного 29.01.2016 року , а саме відкритого викрадення за попередньою змовою з невстановленою судовим слідством особою мобільного телефону "Мейзу М 2 міні", що належить ОСОБА_6 .
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, які є достатніми та взаємопов*язаними , суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 в інкримінованих їй злочинах доведена повністю і її дії за епізодом від 29.01.2016 року суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) , вчинений за попередньою змовою групою осіб та за епізодом від 09.04.2017 року за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка ), вчинена повторно.
Твердження обвинуваченої ОСОБА_4 про непричастність її до грабіжу є безпідставними, оскільки спростовуються показами свідка ОСОБА_8 , який надав в присутності педагога послідовні та конкретні покази , показами потерпілої ОСОБА_6 та дослідженим вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 10.11.2016 року , яким засуджено іншого співучасника цього злочину ОСОБА_7 .
Крім того, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 10 " Про судову практику у справах про злочини проти власності , злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб'єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об'єктивну сторону складу злочину.
При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину. Так, , вчиняючи злочин відносно малолітнього ОСОБА_8 ОСОБА_7 та ОСОБА_4 розділи свої ролі , а саме ОСОБА_7 безпосередньо відкрито викрав мобільний телефон , а ОСОБА_4 утримувала ОСОБА_8 на місці злочину, не даючи останньому викликати допомогу та піти за ОСОБА_7 .
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 діяли узгоджено та зі спільним умислом.Відкрито заволодівши мобільним телефоном, ОСОБА_4 здала його до ломбарду , отримавши за нього грошові кошти , за котрі в подальшому їй було придбано ОСОБА_7 наркотичні засоби.
Таким чином суд визнає вищезазначені докази допустимими, та такими, що підтверджують вину обвинуваченої ОСОБА_4 у грабіжі 29.01.2016 року.
Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 185 ч. 2 КК України, та ст.186 ч.2 КК України , ступінь тяжкості вказаних злочин , як відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії середньої тяжкості,та тяжкого злочину, дані щодо особи обвинуваченої, яка раніше неодноразово судима , на обліку у лікаря психіатра не перебуває, але консультована амбулаторно в 2002 році з діагнозом "Розлад психологічного розвитку, перебуває на обліку в Миколаївському обласному наркологічному диспансері з 11.06.2014 року з діагнозом"синдром залежності від опіоідів", за місцем мешкання характеризується посередньо;
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи від 07.06.2017 року за №186, ОСОБА_4 страждає в теперішній час та страждала раніше розладом психіки і поведінки внаслідок вживання опіатів. Синдром залежності. В період часу інкримінованого їй злочину вона могла віддавати облік своїм діям та керувати ними. Застосування до неї примусових заходів медичного характеру не потребує.
Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченого , відповідно до ст. 66 КК України, є те , що вона вину свою частково визнала , має на утриманні малолітню дитину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
З огляду на вказані обставини, враховуючи ступень тяжкості скоєного ОСОБА_4 злочинів , беручи до уваги дані, що характеризують обвинувачену, а також обставини, що помякшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та попередження вчинення нею нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції її від суспільства із призначенням покарання у вигляді позбавлення волі , яке, відповідно до ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім заходом примусу, що застосовується від імені держави згідно ст. 50 КК України.
Приходячи до вказаного висновку суд враховує, що ОСОБА_4 будучи судимою за вчинення умисних злочинів, маючи не зняту та не погашену судимість будь-яких висновків для себе не зробила та знову вчинила умисний злочин проти власності, що свідчить про відсутність усвідомленого бажання стати на шлях виправлення та її суспільну небезпечність.
Таким чином ,суд вважає за можливим призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі , в межах встановлених в санкції статті.
Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вирок призначається із застосуванням як ст. 70 так і ст. 71 КК:спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до ухвалення першого вироку, після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК, потім - за сукупністю злочинів, вчинених після ухвалення вироку, і остаточно - за сукупністю вироків.
Як встановлено судом ОСОБА_4 засуджена вироком Ленінського районного суду м.Миколаєва від 21.12.2016 року до покарання у вигляді штрафу в дохід держави, і вказаний штраф нею сплачено. 13.02.2017 року вона засуджена вироком Корабельного районного суду м.Миколаєва до 1 року позбавлення волі із звільненням відбуття покарання на 1 рік .Злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_4 вчинила 29.01.2016 року, тобто до вищезазначеного вироку, а злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України вона вчинила після ухвалення вироку від 213.02.2017р., але до ухвалення вироку від 15.07.2017 року.
Отже, призначивши покарання ОСОБА_4 за злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України , покарання слід призначати за ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів за даним вироком та за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13.02.2017 р., і, остаточно визначити покарання, з урахуванням положень ст. 71 КК України, за сукупністю вироків - до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15.07.2017 р.
Цивільний позов ОСОБА_11 підлягає повному задоволенню на підставі ст.1166 ЦК України.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винною у вчинені злочинів , передбачених ч.2 ст.185 КК України та ч.2 ст.186 КК України , та призначити їй покарання:
- за ч.2 ст.186 КК України - 4 роки позбавлення волі.
- за ч.2 ст.185 КК УКраїни - 2 роки позбавлення волі,
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст. 186 КК України за цим вироком за яким ОСОБА_14 засуджена до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі та ч.2 ст. 185 КК України за вироком Корабельного районного суду м.Миколаєва від 13.02.2017 року , за яким ОСОБА_4 засуджена до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, із звільненням від відбуття покарання на підставі ст.75 КК України на 1 рік виконувати самостійно.
На підставі ст.71 КК України шляхом часткового складання покарання (за ч.2 ст.185 КК України за цим вироком) приєднати не відбуте покарання за вироком від 13.02.2017 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених за цим вироком та вироком Корабельного районного суду м.Миколаєва від 25.07.2017 року шляхом поглинання менш тяжкого покарання більш тяжким остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 по вказаному кримінальному провадженню не обирався.
Строк покарання рахувати з дня її фактичного затримання.
Речові докази по справі зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути на відшкодування матеріальної шкоди із ОСОБА_4 на користь ПП "Таврія Плюс" - 1274 грн.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженою у той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Суддя: ОСОБА_1