Справа № 487/5978/17
Провадження № 2/487/2810/17
21.11.2017 року Заводський районний суд м. Миколаєва
в складі головуючого судді: Гаврасієнко В.О.,
при секретарі: Уманському І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
14.11.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу мотивуючи свої вимоги тим, що сімейне життя між сторонами не склалося, через різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, що призвело до фактичного припинення між сторонами шлюбних відносин. З середини 2015 року сторонами припинено ведення спільного господарства та сумісне проживання. Вважає, що сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін. Питання з приводу виховання дитини та сплати аліментів між сторонами врегульовано у досудовому порядку. Вказані вище обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
У судове засідання позивач не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, 20.05.2011 року було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Оскетнюк) ОСОБА_3. Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 №11, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Вище викладені вимоги законодавства регламентовані також ст.112 СК України.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені з 2015 року через відсутність взаєморозуміння та спільних інтересів, розбіжностей у поглядах на сімейні відносини.
Таким чином, суд вважає, що їх сім'я розпалася і зберегти її неможливо, сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть.
Згідно ст.ст. 110, 112 СК України позовна заява про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, якщо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них і мають істотне значення.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212 - 215 ЦПК України, суд -
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, 20.05.2011 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 229 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище «Гнєда».
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 640,00 грн.
Рішення набуває законної сили через 10 днів після його проголошення. Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області в порядку, визначеному ст. ст. 294-296 ЦПК України.
СУДДЯ: В.О. Гаврасієнко