Справа № 487/1770/17
Провадження № 1-кп/487/260/17
22.11.2017 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , потерпілої - ОСОБА_6 , представника потерпілої - ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України
03.03.2017 року близько 08-00 годин, ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_6 , вчинив кримінальне праовпорушення при наступнизх обставинах.
Так, знаходячись у вказаний час, у вказаному місці, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , на грунті раптово виниклих особистих неприязнених стосунків, що виникли під час сварки, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, ОСОБА_4 підішов до ОСОБА_6 та наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя в результаті чого остання впала на підлогу. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 продовжив наносити чисельні удари потерпілій ОСОБА_6 ногами в область грудної клітини, ребер, удари кулаками в область обличчя та голови, спричинивши тілесні ушкодження легких та середнього ступеня тяжкості, у вигляді синців нижніх повік лівого та правого ока, лівої завушної раковини, грудній клітині, правого плеча, лівої лодижки, лівій сідниці, перелому 10 ребра зправа, 7 ребра зліва.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КК України, тобто спричинення умисного тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст. 122 КК України не визнав та суду показав, що він раніше перебував з потерпілою ОСОБА_6 у шлюбі, стосунки були нормальні, у лютому 2017 року він переїхав проживати на зйомуу квартиру, за яку сплачувала потерпіла. Він зателефонував потерпілої та сказав, що приїде до неї додому забрати свої речі. 03.03.2017 року зранку близько 04-00 год. він приїхав додому потерпілої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 відчинила йому двері та впустила у квартиру. Потім потерпіла провела його у кімнату та запропонувала йому зайнятися сексом, після чого потерпіла вдарила його правою рукою по обличчю. Після чого він у відповідь також наніс потерпілої один - два удару рукою по обличчю біля вуха, але кількість ударів які він наніс не пам'ятає. Потім потерпіла почала плакати, він прийшов до тями та почав розмовляти з потерпілою. В цей час в квартиру потерпілої прийшла її дочка, яка забажала бути присутньою при їхньої розмові. Через деякий час приїхали працівники поліції, яких викликала дочка потерпілої, з якою метою дочка викликала поліцію йому не було відомо. При цьому, синців у потерпілої він не бачив та ребра не ламав. Вважає, що довідка лікаря проте що у потерпілої перелом ребер підроблена, оскільки лікар працює разом з потерпілою.
Цивільний позов ОСОБА_6 не визнав.
Незважаючи на не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 його вина повністю підтверджується зібраними в ході судового слідства доказами.
Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , потім у них склали неприязнені стосунки та обвинувачений переїхав проживати на зйомну квартиру. 03.03.2017 року вона прибула до м. Миколаєва на потягу, після чого попрямувала до себе додому. Під'їхала додому та у дворі нікого не побачила. Коли підійшла до двері своєї квартири то побачила у закритому тамбурі ОСОБА_4 , який почав товкати її до двері та сказав, що приїхав за своїми речами та щоб вона відчинила двері, вона злякалась та відчинила двері в квартиру. В квартирі обвинувачений підійшов до її комп'ютера, а вона його відштовхнула, після чого ОСОБА_4 почав її бити. Перший удар був у праву частину голови у тім'яну і скроневу частину, після чого вона впала, а обвинувачений почав наносити багато ударів ногами, взутими в черевики, кількість ударів вона не пам'ятає, також бив по ребрам та по іншим частинам тіла, можливо також і кулаками, побиття тривало приблизно 10 хв. Потім обвинувачений почав її роздягати, зажав її між своїми ногами та вона відчула як у неї тріснули ребра. Після чого він кинув її на диван та згвалтував, після закічнення статевого акту, обвинувачений пішов до ваної кімнати. Через деякий час до неї додому приїхала її донька ОСОБА_8 , яка відчинала двери своїми ключами та зайшла в квартиру, побачила її та викликала поліцію. Приблизно через 5-10 хв. приїхала поліція, ОСОБА_4 знаходився в квартирі. Після чого її та ОСОБА_4 відвезли до відділу полції, потім її відправили в СМЕ та до ЛШМД, наступного дня вона зробила ренген.
Цивільний позов щодо стягнення з ОСОБА_4 на її користь в рахунок матеріальної шкоди 3055,41 грн. та 100000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди підтримала.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона є донькою ОСОБА_6 , її мати перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , між ними тривалий час існували неприязнені стосунки. 03.03.2017 року їй зателефонувала сусідка мати та розповіла, що ОСОБА_4 знаходиться у неадекватному стані та чекає мати біля під'їзди. Після чого вона поїхала додому до матері. Квартиру відчинила своїми ключами, побачила, що в квартирі бардак. Обвинувачений сидів на ліжку у взутті, а мати сидела поряд зі спущеними колготками, у неї було червоне лице, подерте вухо. Після чого вона викликала поліцію та ОСОБА_4 забрали у відділ поліції. Детальні подробиці, що сталося між нею та ОСОБА_4 , мати їй розповіла вже вечором. Пізніше у матері по всьому тілу, ребрам, сідницям були синці, мати розповіла, що це її побив ОСОБА_4 .
Вказані покази потерпілої та свідка узгоджуються і з дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження:
витягом з кримінального провадження внесеного до ЄРДР від 03.03.2017 року за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 121 КК України, відповідно до якої 03.03.2017 року з 08-00 до 08-30 год. ОСОБА_4 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , із застосуванням фізичного насилля, зґвалтував ОСОБА_6 . Згідно висновку експерта №304 від 03.03.207 року у ОСОБА_9 мають місце тілесні ушкодження у вигляді синців нижніх повік лівого та правого ока, лівої завушної раковини, грудній клітині, правого плеча, лівої лодижки, лівої сідниці, по степеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
довідкою про лікування в стаціонарному міської лікарні швидкої медичної допомоги від 07.03.2017 року, згідно якої ОСОБА_6 находиться на лікуванні у хірургічному відділені з 04.03.2017 року по теперішній час з діагнозом перелом Х ребра з права, VII ребра зліва, ЗЧМТ, струс головного мозку;
висновком експерта (додатково) №344/304-17 від 13.03.2017 року, згідно якого у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді синців нижніх повік лівого та правого ока, лівої завушної раковини, грудній клітині, правого плеча, лівої лодижки, лівій сідниці, перелому 10 ребра зправа, 7 ребра зліва (клінічний). Дані тілесні ушкодження утворилися внаслідок не менше ніж шести ударних дій тупих твердих предметів, якими могли бути руки, ноги та ін., не виключено незадовго до звернення до лікарні 03.03.2017 року. По ступені тяжкості: тілесні ушкодження у вигляді синців на тілі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, переломи ребер відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (термін зростання кісток перевищує 21 добу). Утворення наявних у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень при падінні тіла на площину малоймовірно.
Таким чином, суд вважає вину ОСОБА_4 доведеною, а кваліфікацію його дій вірною.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, віднесено законом до категорії злочинів середньої тяжкості.
Обставин, що пом'якшують покарання не виявлено.
Обставин, що обтяжують не встановлено.
При обранні виду та міри покарання ОСОБА_4 суд також враховує данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання « ОСОБА_10 » обліку в ОНД з 18.05.1995 року з діагнозом: РПП внаслідок вживання опіоїдів, алкоголю, синдром залежності, за місцем проживання характеризується негативно.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , а також ступені тяжкості вчиненого ним нею злочину, конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів ОСОБА_4 є покарання виключно в умовах ізоляції від суспільства у вигляді позбавлення волі.
Твердження обвинуваченого, що він наніс потерпілої один - два удару рукою по обличчю біля вуха, ребра не ламав та відсутність у потерпілої синців, суд вважає такими, що суперечать дослідженим доказам та такими, що нічим не підтверджені.
Цивільний позов ОСОБА_11 в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3055,421 грн., слід відмовити, у зв'язку з його недоведеністю та відсутністю доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на лікування.
Що стосується відшкодування моральної шкоди, в цій частині суд також вважає позовні вимого обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України, враховуючі обставини у їх сукупності, характер кримінального правопорушення, та вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 (відповідача) на користь потерпілої ОСОБА_6 (позивача) в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 10000 гривень, оскільки саме така сума, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставини при яких було спричинено моральну шкоду, ступень вини відповідача, характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо).
Враховуючи те, що ОСОБА_4 призначене покарання у вигляді позбавлення волі та з метою подальшого виконання вироку суду, слід застосувати у відношенні до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 369-374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 України та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.
Застосувати у відношенні до ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 відрахувати з часу взяття під варту.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1