Справа № 473/3369/17
іменем України
"23" листопада 2017 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Висоцької Г.А.
при секретарі - Радєвій Н.В.
за участю відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська із застосуванням звукозаписувальної техніки цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
04.10.2017 року Публічне акціонерне товариство комерційного банку «ПриватБанк» ( далі ПАТ КБ «Приват Банк») в особі ОСОБА_2 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 24.10.2010 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого банк надав останньому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 4000,00 грн., а відповідач зобов'язався щомісячно частинами повертати кредит, проценти за користування ним в розмірі 30 % річних від суми залишку заборгованості, відповідно строку дії картки.
Посилаючись на те, що відповідачем умови кредитного договору не були виконані, позивач просить стягнути з нього прострочену заборгованість за кредитом станом на 31.07.2017року у сумі 78198 грн.40коп.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, повне підтримання позовних вимог, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що поза межами ОСОБА_3 кошти не знімав з картки, крім того просив у задоволенні позову відмовити, застосувавши строк позовної давності, оскільки на його думку він закінчився в серпні 2017 року.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем 24.12.2010 року був укладений кредитний договір б/н, в якому сторони узгодили всі його умови.
Договір складається з анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, Умов і Правил надання банківських послуг, банківських тарифів.
На виконання умов договору відповідачу було надано кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% на місяць за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.
Відповідно до ст. 611, ч. 2 ст. 612, ст.ст. 623-625, ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики (в тому числі достроково), сплатити заборгованість, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Як встановлено судом, позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування ним.
Станом на 31.07.2017 року відповідач має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3750 грн. 25 коп.
Банком також нарахована заборгованість за процентами в розмірі 66337 грн. 83 коп., виходячи з процентної ставки, яка неодноразово була змінена Банком: з 24.12.2010року-2.5% на місяць( 30% річних), 01.09.2014 року- 2,9 % на місяць (34,8 % річних), 01.04.2015 року - 3,6 % на місяць (43,2 % річних).
Так, відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки, дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2010 року відповідач, ознайомившись та погодившись з умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, оформив заяву на надання йому кредитної карти «Універсальна» без зазначення суми кредитного ліміту.
Відповідно до п. 1.1.3.2.3. Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256 Банк має право проводити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунку. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше як за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п. 1.1.3.1.9. цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, вважається, що клієнт приймає нові умови.
Відповідно до п.1.1.3.1.9 вказаних Умов банк зобов'язаний не частіше одного разу на місяць способом, зазначеним в заяві, надавати держателю виписку про стан картрахунку та про проведені за минулий місяць операції по картрахунку.
Цими ж Тарифами встановлено, що розмір обовязкового щомісячного платежу становить 7% від заборгованості, але не менше 50 грн.; передбачені пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, яка складається з пені (1), що дорівнює базовій процентній ставці поділеній на 30 за кожен день прострочення кредиту, та пеня (2), що дорівнює 1% від заборгованості, але не менш 30 грн. на місяць, яка нараховується один раз на місяць при простроченні платежу на пять та більше днів при виникненні заборгованості більше 50 грн., а також штраф 500 грн. + 5% від суми заборогованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів.
Аналогічне положення містить пункт 2.1.1.7.5. Умов та ОСОБА_1 надання банківських послуг.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, зокрема, випискою з карткового рахунку ОСОБА_1, що відповідач тривалий час користувався кредитною карткою. Остання витратна операція за рахунком була здійснена відповідачем 24.05.2013 року, а останній платіж на погашення кредитної заборгованості 25.11.2014 року.
Відповідно до положень ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, а за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
У разі встановлення умовами договору окремих самостійних зобов'язаннь, які деталізують обов'зок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обовязку, право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Така правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 19 березня 2014 року у справі №6-14цс14, від 18 червня 2014 року у справі № 6-61 цс14, на які обґрунтовано посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, у постанові від 5 квітня 2017 року у справі № 6-522цс17.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Статтею 258 цього Кодексу до вимог про стягнення неустойки встановлена спеціальна позовна давність в один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
У матеріалах справи відсутні докази наявності укладеного сторонами у письмовій формі договору про збільшення позовної давності.
Згідно договору, укладеного сторонами передбачено погашення заборгованості щомісячними платежами.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 04.10. 2017 року.
Враховуючи викладені обставини, заяву відповідача про застосування позовної давності, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення кредитної заборгованості підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, заборгованість за процентами станом на 31.07.2017 року (в межах заявлених позовних вимог) становить 3125грн.20коп. (3750,25 х 30% /360 х 1034).
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 даної статті). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
За порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором позивачем також нараховані:
- пеня в розмірі -3910 грн.40коп.
- штрафи 500 грн. (фіксована частина) та 3699 грн.92коп. (процентна складова).
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 даної статті). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Згідно п. 2.1.1.7.6, п. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг за порушення зобов'язань по поверненню кредитних коштів, нараховується пеня, а також штрафи у розмірах визначених даними Умовами.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 21.10.2015 року по цивільній справі №6-2003цс15 та в силу положень ст.360-7 ЦПК України є обов'язком для судів при застосуванні цих норм права.
Оскільки угодою сторін передбачено застосування пені та штрафу за одне й те саме порушення зобов'язань за договором, їх одночасне стягнення є неприпустимим.
За такого з відповідача підлягає стягненню на користь позивача лише штрафи і суд вважає, що вони нараховані позивачем підставно, проте частково поза межами встановленої законом позовної давності.
Враховуючи встановлену ст. 258 ЦК України спеціальну позовну давність щодо вимог про стягнення неустойки, розмір заборгованості за кредитом та відсотки, підлягає стягненню штраф штрафи 843 грн. 77 коп. (500грн. фіксована частина + 343 грн. 77 коп. процентна складова).
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача згідно розміру задоволених вимог також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати,
З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати, пов'язані з сплатою судового збору в розмірі 1 600 грн.
За такого, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (10%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 158 грн.
Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору б/н від 24.12.2010 року станом на 31.07.2017 року, а саме:
заборгованість за кредитом у розмірі 3750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 25 коп., заборгованість за процентами в розмірі 3125 (три тисячі сто двадцять п'ять) грн. 20 коп., штрафи 843 ( вісімсот сорок три) грн. 77 коп., а всього - 7719 ( сім тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 22 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 158 (сто п'ятдесят вісім) грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через місьскрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Висоцька Г.А.