Рішення від 31.08.2010 по справі 2-1106/10-1012

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

Справа 2-1106/10.

рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2010 року Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Грищенко Т.М., при секретарі Євтушенко В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок розміру додаткової пенсії по інвалідності.

В С Т АНОВИВ:

Позивачка звернулася до відповідача з позовом про визнання дій відповідача незаконними, зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити їй додаткову пенсію з 0 і .08.2007 року відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У зв'язку з тим. що вона проживає на радіоактивно забрудненій території їй виплачується відповідно до ст. 39 цього ж закону доплата за проживання у такій зоні, але у значно меншому розмірі, ніж передбачено Законом.

Позивачка посилається на те, що вона є інвалідом 2 групи, учасником J1HA на ЧАЕС, потерпілою категорії 1 внаслідок захворювання, пов'язаного з ЛНЛ на ЧАЕС.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 (інвалідам 2 трупи) відповідно до ст. 50 цього ж закону складає 75% мінімальної пенсії за віком.

Позивачка постійно проживає в смт. Іванків, яке відноситься до радіоактивної зони - зони добровільного гарантованого відселення.

Відповідно до ст. 39 зазначеного вище Закону, їй, як непрацюючому пенсіонеру має виплачуватися допомога у розмірі 2-мінімальних заробітних плат, фактично ж відповідач виплачував ці суми щомісячно у розмірі 10 грн. 50 коп.. як це передбачено постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року.

Позивач вважає відмову відповідача у перерахуванні та виплаті недоотриманих сум відповідно до визначених Законом розмірів незаконними, просить визнати такі дії протиправними, зобов'язати відповідача провести перерахунок та стягнути недотриману додаткову пенсію відповідно до вимог ст. 50 та доплату, передбачену ст. 39 зазначеного Закону.

Позивач у судове засідання не заявився, у позові просив справу розглянути без його участі на підставі наявних

доказів.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи повідомлений вчасно, надіслали суду письмове заперечення, в якому позов не визнають, посилаючись на те, що управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі діяло в межах чинного законодавства України.

Проте, ч.3 ст. 28 Закону України .. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно із цим законом, а тому щодо пенсіонерів, яким призначена пенсія за іншими законами, він не застосовується. Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був. Відповідач діяв у межах бюджетного законодавства, постанов КМ України, якому відповідно до ст. 62 Закону України «Поро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надано право роз'яснення порядку застосування цього закону.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 0.1. є учасником ЛНА на ЧАЕС, потерпілим 1 категорії,

інвалідом 2 групи, що підтверджено відповідним посвідченням, довідкою МСЕК ( а.с. ). Позивач, проживаючи

в смт. Іванків, Київської області, отримує нараховану відповідачем пенсію: основний розмір пенсії у розмірі 655. Додаткова пенсія з січня 2007 року 14,93 грн.. з 01.01.2008 року - 94 грн.. з 01.04.2008 року - 96.20 грн.. з 01.07.2008 року - 96.40 грн., з 01.10.2009 року - 99.60 грн., а з 01,11.2009 року - 114.60 грн.. з 01.01.2010 року - 139 грн.. з

01.04.2010року - 141,20 грн., з 01.07.2010 року - 141,80 грн. (а.с. ).

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1. призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах ... інвалідам 2 групи - 75% мінімальної пенсії за віком.

Позовні вимоги позивача в частині перерахунку пенсії з 01.01.2008 року по 22.05.2009 року задоволенню не підлягають, оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» ст. 54 було викладено в новій редакції, відповідно до якої і проводились виплати відповідачем 22.05.2008 року зазначені зміни рішенням Конституційного Суду України було визнано неконституційними, і з цього час' зазначена норма втратила силу, і застосуванню підлягала раніше діюча норма, отже за період з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Посилання відповідача на те, що ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії за віком не може застосовуватися до визначення розміру пенсії, призначеної за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає некоректним, оскільки в останньому визначено за easy для обрахування пенсії саме мінімальну пенсію за віком.

Додаткова пенсія позивачу нараховувалася та виплачувалася саме відповідачем, а тому посилання на те, що вони не є розпорядниками коштів Фонду, з якого виплачуються такі видатки, є некоректним, як і посилання на те, що коштів на такі виплати Пенсійний фонд немає, оскільки вони не фінансуються з коштів пенсійного фонду. Гак, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.!! .2005 року по справі «Кечко проти України» в п,23 зазначив ., суд зауважує, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїх робітникам з державної-о бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовити у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. П. 26 Суд не приймає до уваги аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань».

З ст. 62 Закону слідує, що Кабінет Міністрів України дає роз'яснення порядку застосування Закону, і аж ніяк не встановлює розмір компенсацій, чи змінює той. що-вже вказаний в Законі, А отже постанови КМ України, на які посилається у своєму запереченні відповідач, як на підставу відповідності своїх дій чинному законодавству (№ 523 від 30.05.1997 року, № 530 від 28.05.2008 року, № 654 від і6.07.2008 року) є такими, що не відповідають нормам ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що визначав за базу обрахунку пенсії таким особам з розрахунку мінімальної пенсії за віком.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються прана і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.6).

Згідно з ч,2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Виплата коштів у розмірі, який значно менший ніж той, що встановлений ст. 50, 54 Закону, є неправомірною.

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними ( ст. 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений ( ст.22).

Окрім того, встановлений ч.2 ст. 95 Конституції України , ч.2 ст. 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків , пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

За змістом положень ч.2 та 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.

Таким чином, враховуючи та, що зазначені вище зміни до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 22.05.2008 року визнані неконституційними, а отже втратили чинність саме з цього дня, відповідно чинними на з того ж дня і по даний час с попередня редакція цих статей, тому позов слід задовольнити частково: визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та стягнути на користь позивача недоплачені суми додаткової пенсій у розмірах, визначених цими статтями за період з 18.08.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року. Подальший перерахунок та виплата додаткової пенсії позивачу має проводитись відповідачем з урахуванням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зміни мінімальної пенсії за віком.

Позовні вимоги в частині перерахунку та виплати недорахованих сум, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не підлягають задоволенню, оскільки позивачкою не надано доказів отримання такої доплати ( нарахованої саме відповідачем), як і доказів того, що вона є непрацюючим пенсіонером.

На підставі викладеного, ст. 39. 50 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст. 5. 10. 57. 60, 64. 197, 212-215 ЦГ1К України, ст. 4 п. 18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито», суд

ВИРІШИВ:

1.Цивільний позов задовольнити частково.

2.Визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати додаткової пенсії ОСОБА_1 у розмірах, менших, ніж передбачено ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.

3.Зобов'язати відповідача - управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області зробити ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з встановленого розміру 75% мінімальної пенсії за віком за період з 18.08.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року та стягнути перераховані недоплачені кошти з урахуванням вже виплачених сум.

4.В решті позовних вимог відмовити.

5.Від сплати судового збору сторони звільнити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Київської областе/через Іванківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання його копії.

Суддя:

Попередній документ
70463642
Наступний документ
70463644
Інформація про рішення:
№ рішення: 70463643
№ справи: 2-1106/10-1012
Дата рішення: 31.08.2010
Дата публікації: 28.11.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Іванківський районний суд Київської області
Категорія справи: