Справа № 153/972/17
Провадження № 22-ц/772/3065/2017
23 листопада 2017 року м. Вінниця
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_1, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, подану її представником ОСОБА_3, на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 01 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, Ямпільської державної нотаріальної контори Вінницької області, Управління соціального захисту населення Ямпільського району Вінницької області, про визнання недійсним договору дарування,
Вказана апеляційна скарга подана з додержанням вимог, встановлених ст. ст. 294, 295 ЦПК України, тому у справі необхідно відкрити апеляційне провадження.
Керуючись ст. 143 ЦПК України, разом з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання, в якому просив призначити у справі судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи має ОСОБА_2 вади зору та чи могла вона читати друкований текс на момент підписання спірного договору дарування?
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 301 ЦПК України та ч. 2 цієї статті протягом десяти днів з дня отримання справи суддя-доповідач за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про призначення експертизи. Такі підготовчі дії здійснюються за правилами, встановленими главою 3 розділу III цього Кодексу.
Клопотання про призначенні експертизи апелянт мотивував тим, що заявлене ним про це клопотання у суді першої інстанції було залишено без задоволення, а обставини, які позивач прагне з'ясувати під час проведення такої експертизи, мають значення для справи, і встановлення цих обставин потребує спеціальних знань.
Однак, подане до суду апеляційної інстанції клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані, окрім іншого, встановлюються на підставі висновків експертів.
Належними є доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. (ст. 58 ЦПК України)
Суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань. (ч. 1 ст. 143 ЦПК України)
Таким чином, законодавець передбачає обов'язок доказування сторонами виключно тих обставин, що мають значення для справи, та на які вони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зі змісту позовної заяви, підстави якої позивач вподальшому не змінювала, вбачається, що заявлені нею вимоги про визнання недійсним договору дарування обґрунтовано тим, що цей договір відповідно до положень ст. 235 ЦК України є удаваним правочином, який було вчинено для приховання правочину про довічне утримання, який насправді було укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_4
Тобто, у цій справі, з огляду на підстави вимог позову, обставинами, що мають значення для справи, і потребують з'ясування з підтвердженням відповідними доказами, зокрема висновком експерта, є обставини про те, що сторони у справі умисно вчинили правочин для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Однак, факти, які має на меті з'ясувати позивач шляхом проведення заявленої експертизи, предмету доказування не стосуються та в розумінні положень ст. 58 ЦПК України такі докази не є належними, оскільки встановлення у позивача вад зору на момент укладення спірного договору за своєї правовою оцінкою у даному випадку не може бути доказом удаваності правочину.
Окрім того, заявлене позивачем клопотання не підлягає задоволенню й з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Підстави вважати про неправомірність відмови суду першої інстанції у задоволенню клопотання позивача про призначення експертизи відсутні, оскільки таке клопотання було подано після початку розгляду справи по суті, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 131 ЦПК України. Обгрунтованих доказів поважності того чим було зумовлено подачу такого клопотання з порушенням вимог наведеної статті, апелянтом не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 297, 301, 303 ЦПК України,
Відкрити апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог Ямпільської державної нотаріальної контори Вінницької області, Управління соціального захисту населення Ямпільського району Вінницької області, про визнання недійсним договору дарування.
У задоволенні клопотання ОСОБА_2, поданого її представником ОСОБА_3, про призначення у вказаній справі судово-медичної експертизи - відмовити.
Суддя О.В. Ковальчук