Справа № 2-а-2763/09/0108
02 грудня 2009 року
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
судді - Левченко В.П.
при секретарі - Котелевец О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Керченської міської ради про визнання дій неправомірними та стягненні заборгованості грошової допомоги, -
Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що відповідачем їй було відмовлено у виплаті суми допомоги відповідно до ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» та з 2007 по 2009 рік їй не в повному обсязі виплачується одноразова грошова допомога. Вважає дану відмову незаконною, просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь недоотриману допомогу за 2007-2009 роки у сумі 9922,00 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, у якій просить справу розглянути у відсутність їх представника в порядку письмового провадження, застосувати річний строк на звернення до суду з адміністративним позовом та у задоволенні позову відмовити.
Вислухав пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючим частковому задоволенню по наступних підставах.
З сукупності зібраних у справі доказів судом встановлено, що позивачка має статус учасника бойових дій, а отже, має право відповідно до ст.ст. 12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на отримання щорічної одноразової допомоги за рахунок коштів Державного бюджету, тим більш, що положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р., яки призупиняли цю виплату, рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнані неконституційними, що не оспорюється відповідачем.
Як слідує з матеріалів справи (а.с. 5) ОСОБА_1 є інвалідом 1-ї групи.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993 р. визначений розмір допомоги для учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а інвалідам війни 1-ї групи - у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, які мають щорічно виплачуватися до 5 травня.
Згідно із ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Крім загальних строків позовної давності, встановлених ст. 99 КАС України, на позивача розповсюджуються вимоги ч. 4 ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно яких позивачці необхідно було звернутися щодо невиплати допомоги до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Проте позивачка звернулась до суду тільки у листопаді 2009 року, таким чином пропустила без поважної підстави строк на звернення до суду. Відповідач наполягає на застосуванні пропущеного строку звернення до суду.
Отже, враховуючи пропущений позивачкою строк звернення до суду та те, що позивачка частково одержувала разову грошову допомогу, заборгованість по виплатах за 2009 рік склала: 4550 грн., тому дії відповідача щодо виплати позивачці у неповному обсязі грошової допомоги за 2009р є неправомірними.
Відсутність механізму виплат вказаної допомоги в законі відповідно до ст. 3 Конституції України не дає підстав Управлінню праці та соціального захисту населення м. Керчі АРК відмовити позивачу в її виплаті, оскільки норма ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» є діючою, а за відсутності закону, регулюючого дані правовідносини, повинен застосовуватися закон, що регулює подібні правовідносини, відповідно до вимог ч.4 ст. 8 і ч. 7 ст. 9 КАС України.
Проте реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 99-100, 159-163 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково .
Визнати дії Управління праці і соціального захисту населення Керченської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, призначеної відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», за 2009 рік неправомірними та стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Керченської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу за 2009 рік у сумі 4550 ( чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги, з одночасним напрямком її копії в апеляційну інстанцію, протягом 20 днів від дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається в 10-денний строк з моменту складання постанови в повному обсязі, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя В.П. Левченко
Повний текст постанови складено 07 грудня 2009 року.
Суддя В.П. Левченко