"26" листопада 2009 р. м. Київ К-18810/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів: Сіроша М.В.
Гончар Л.Я.
Чалого С.Я.
Черпіцької Л.Т.
Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2008 року у справі за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 ОСОБА_27, ОСОБА_28 ОСОБА_29 ОСОБА_30, ОСОБА_31 ОСОБА_32, ОСОБА_33 ОСОБА_34, ОСОБА_35 до Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги, -
ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8 та ін. звернулися з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги.
Постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2007 року позови задоволені частково. Стягнуто з Державного Казначейства України на користь позивачів суму недоплаченої разової щорічної допомоги за 2007 рік.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2008 року апеляційну скаргу Державного казначейства України задоволено частково, а постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2007 року -скасовано. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області виплатити позивачам суми недоплаченої разової щорічної допомоги за 2007 рік.
Не погоджуючись з судовим рішенням Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено що, позивачі є учасником бойових дій і мають право на пільги, встановлені для ветеранів війни.
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, прийшли до помилкового висновку щодо закону, який підлягав застосуванню до даних правовідносин, тому рішення підлягають скасуванню.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що для врегулювання спірних правовідносин у цій справі пріоритетними є норми Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», після визнання неконституційним положень ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до якого виплати щорічної разової допомоги інвалідам війни З групи становить 300 грн., діє ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», яка передбачає виплату позивачу щорічної разової допомоги в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, передбачених ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому позивач має право на отримання виплати.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що такий висновок зроблений судом апеляційної інстанції з порушенням правил застосування норм матеріального права.
Частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Однак Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено виплату цієї допомоги учасникам бойових дій в розмірі 300 грн.
Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій та інвалідам війни. При цьому дія статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»на час виникнення спірних правовідносин була зупинена Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 вік».
Однак, апеляційний суд, задовольняючи позов, не врахував вище зазначених норм матеріального права про зупинення дії норми, за якою позивач мав право на отримання допомоги в більшому розмірі. Тобто, суд застосував недіючу норму права.
Посилання суду на Рішення Конституційного Суду України №1-29/2007, якими визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення закону України «Про державний бюджет України на 207 рік», у тому числі і положення пункту 13 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію частини 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги колегія суддів вважає помилковим, оскільки це рішення було прийнято після закінчення строку проведення цієї допомоги. Тобто, на момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня 2007 року) відповідач діяв відповідно до діючого законодавства.
Таким чином у відповідача відсутні правові підстави для здійснення такої виплати за 2007 рік відповідно до Закону від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Не дивлячись на це, апеляційний суд помилково скасував його.
Відповідно до ст. 225 КАС України рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись наведеним, ст.ст. 220, 221, 225, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області задовольнити.
Постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2007 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2008 року скасувати.
У позовах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 ОСОБА_27, ОСОБА_28 ОСОБА_29 ОСОБА_30, ОСОБА_31 ОСОБА_32, ОСОБА_33 ОСОБА_34, ОСОБА_35 до Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги відмовити.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237 -239 Кодексу адміністративного судочинства України.