"26" листопада 2009 р. м. Київ К-10878/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів: Сіроша М.В.
Гончар Л.Я.
Чалого С.Я.
Черпіцької Л.Т.
Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за касаційними скаргами Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про стягнення невиплачених коштів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про стягнення невиплачених коштів.
Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області залишено без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2007 року -без змін.
У поданих касаційних скаргах Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області, з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження по справі.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Судаи попередніх інстанції невірно застосували норми матеріального та процесуального права.
Задовольняючи позов про стягнення з відповідачів на користь позивача невиплачені кошти, передбачені ст., ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 вересня 2002 року по 31 серпня 2005 року, суди неправомірно керувалися Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Крім того, суди не застосували норми процесуального права про строки звернення до адміністративного суду.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення невиплачених сум за період з 1 вересня 2002 року по 31 серпня 2005 року.
З 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.
Статтею 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано до суду в межах річного строку.
До набрання чинності КАС України зазначений спір міг бути розглянутим у порядку глави 31-А ЦПК України 1963 року.
Відповідно до ст.248-5 цього Кодексу скарга може бути подана в суд у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особі стало відомо або їй повинно було стати відомо про порушення її прав, свобод чи законних інтересів, а також у місячний строк з дня одержання особою письмової відповіді про відмову у задоволенні скарги органом, службовою особою вищого рівня ПО відношенню до того органу, посадової, службової особи, що постановили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо особою не було одержано на неї письмової відповіді.
Ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не встановили вірно період, за який стягнення можливе, та не досліджували обставини, за яких позивач пропустив строк на звернення до суду.
Частиною третьою статті 159 КАС визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Приймаючи до уваги те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального закону, які істотно вплинули на повноту з'ясування фактичних обставин справи і призвели до неправильного вирішення справи, ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню з поверненням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись наведеним, ст.ст. 220, 221, 227, 230, 232 КАС України, колегія суддів, -
Касаційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237 -239 Кодексу адміністративного судочинства України.