"08" грудня 2009 р. м. Київ К-17469/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.І.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Сенченко Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2007 року
та постанову Господарського суду Одеської області від 26.03.2007 року
у справі № 34/64-07-1035А
за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «АКВАФУДС»
до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Господарського суду Одеської області від 26.03.2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2007 року, задоволено позов Товариства з обмежено відповідальністю «АКВАФУДС»(далі -ТОВ, позивач) та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську (далі -ДПІ, відповідач) від 12.01.2007 року № 0000132350/0 та № 0000142350/0.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
У поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ДПІ ставиться питання про скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нового рішення про відмову в позові.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.
В ході проведення комплексної планової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2005 року по 01.10.2006 року, ДПІ встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання на суму 468562 грн. внаслідок застосування ціни продажу виготовленої продукції нижче виробничої собівартості всупереч вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон № 168/97-ВР).
Суди попередніх інстанцій посилаючись на те, що відповідач не надав суду доказів направлення позивачу будь-яких запитів щодо обґрунтування договірних цін під час перевірки, доказів обґрунтованості підстав визначення звичайної ціни реалізованої позивачем продукції із застосуванням вимог підпункту 1.20.5 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», дійшли висновку про неправомірність визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 468562 грн. та зменшення суми від'ємного значення по податку на додану вартість на суму 231120 грн.
Статтею 11 КАС України визначено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного і всебічного з'ясування цих обставин, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, і вичерпано всі можливості щодо збирання й оцінки доказів.
Вирішуючи спір по суті, всупереч вимог частин 4 та 5 статті 11, статті 71 КАС України, судами не з'ясовано, чи були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів з державного бюджету, хоча вказана обставина має істотне правове значення.
Також не з'ясовано у ДПІ, чому нею не були застосовані повноваження, надані органам ДПС статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зокрема, не надавались позивачу письмові запити на одержання конкретної інформації з спірних питань, не відібрані пояснення головного бухгалтера підприємства позивача щодо даного питання.
Згідно частини 3 статті 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що судами попередніх інстанцій з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами всім обставинам справи.
В зв'язку з цим, відповідно до вимог статті 227 КАС України, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд в суд першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, належно оцінити докази і, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську задовольнити частково.
Скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 26.03.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2007 року.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Брайко А.І.
Голубєва Г.К.
Карась О.В.
Федоров М.О.