"08" грудня 2009 р. м. Київ К-9109/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.І.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Сенченко Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Маріам»
на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року
та постанову Господарського суду Закарпатської області від 26.06.2007 року
у справі № 2/283-А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Маріам»
до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Маріам»(далі -ТОВ, позивач) звернулось до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Хустської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -ОДПІ, відповідач) від 08.05.2003 року № 0000522351/0, № 0000112690/1, № 0000122640/0, № 0000102640/1, № 0000492351/0, № 0000502351/0, № 0000512351/0.
Постановою Господарського суду Закарпатської області від 26.06.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року, позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 08.05.2003 року № 0000492351/0 в частині донарахування 14721,02 грн. податку на прибуток. В решті вимог у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
У поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ТОВ ставиться питання про скасування постановлених у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд.
ДПІ в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Частково відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій погодились з висновком податкового органу про порушення позивачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпунктів 7.4.5, 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон № 168/97-ВР), в результаті чого ним занижено податок на додану вартість в сумі 33291 грн. за 2000-2002 роки, в тому числі за непрямими методами ПДВ -3879 грн.
В акті перевірки від 07.05.2003 року № 246/23-01/115/22087941/58, складеному за наслідками комплексної документальної перевірки позивача, вказано, що перевіркою самостійно визначено податкове зобов'язання та податковий кредит згідно податкових накладних представлених підприємством для проведення перевірки.
В касаційній скарзі позивач вказує, що ним ніякі документи для перевірки не надавались, оскільки вони були вилучені 06.05.2000 року податковою міліцією ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області. Крім того, позивач зазначає, що безпідставність та необґрунтованість проведеного донарахування податку на додану вартість підтверджується проведеним аудитом аудиторською фірмою «АУДИТ»№ 38 від 03.09.2003 року.
Вказані доводи висловлювались позивачем і в ході розгляду справи судом першої інстанції, однак не знайшли відображення в постановленому судовому рішенні.
Окрім того, суди визнали правомірним застосування до позивача податковою інспекцією фінансових санкцій в розмірі 17298 грн. за порушення пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72.
Однак з врахуванням сутності заперечень позивача стосовно даного порушення, суди повинні були встановити, якими саме коштами (власними чи коштами ТОВ) розрахувався директор ОСОБА_1 при придбанні ТМЦ в ТОВ «Інсас». ОСОБА_1 в судовому засіданні суду касаційної інстанції пояснив, що ним за власні кошти були придбані ТМЦ для потреб ТОВ. В зв'язку з цим, для всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи, судам необхідно дослідити, чи складався ним авансовий звіт про використані кошти.
Згідно частини 3 статті 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що судами попередніх інстанцій з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами всім обставинам справи.
В зв'язку з цим, відповідно до вимог статті 227 КАС України, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд в суд першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, належно оцінити докази і, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Маріам»задовольнити.
Скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року та постанову Господарського суду Закарпатської області від 26.06.2007 року.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Брайко А.І.
Голубєва Г.К.
Карась О.В.
Федоров М.О.