"08" грудня 2009 р. К-31661/09
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. І.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка О. А.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання -Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
на постанову Господарського суду Запорізької області від 02.04.2009р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2009р. у справі № 23/3/09-АП-13/149/09-АП
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Мотор Січ”
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю представників:
позивача -Касьян О. П., Польникова Н. В.,
відповідача -Ковальчук О. М.,
встановив:
Відкритим акціонерним товариством “Мотор Січ”, з урахуванням послідуючого уточнення, подано позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 19.11.2008р. № 0000770802/1 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 891 627 грн. 20 коп. основного платежу та 806 421 грн. 90 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 02.04.2009р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2009р., у справі № 23/3/09-АП-13/149/09-АП позов задоволено.
Судові рішення мотивовані тим, що чинне законодавство не містить вимог щодо збільшення валових доходів в разі погашення покупцем сумнівної дебіторської заборгованості; зобов'язання за договорами купівлі-продажу акцій їх сторонами виконані повністю шляхом оплати придбаних акцій та їх передачі за відповідними актами прийому-передачі; зберігачем акцій були внесені відповідні зміни по рахунках позивача в цінних паперах, що свідчить про відсутність на момент проведення операцій будь-яких обмежень щодо їх обігу; підстави вважати договори купівлі-продажу цінних паперів нікчемними відсутні, докази визнання їх в судовому порядку недійсними не надані; відповідачем неправомірно розраховано суму штрафних санкцій від загальної суми завищення без урахування кількості періодів для кожного нарахування.
Відповідач, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову, якою в позові відмовити в повному обсязі посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: ст. ст. 80, 91, 177, 178, 202, 204 ЦК України, ст. 55 ГК України, п. 1.31. ст. 1, п. 4.1. ст. 4, п. 7.6. ст. 7, п. 4 ст. 9, пп. 12.1.1. п. 12.1. ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст. ст. 1, 5 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, п. п. 1, 3 Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998р. № 222, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.03.1999р. за № 180/3473.
Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, постанову та ухвалу залишити без змін, як таких, що прийняті відповідно чинного законодавства.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставами для прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення стали: акт від 01.09.2008р. № 251/08-02/14307794 про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 31.03.2008р. в якому зазначено, зокрема, про завищення позивачем за 2006 рік валових витрат на суму 931 000 грн. ПДВ по заборгованості ДП “Київський авіаційний завод “Авіант” перед ВАТ “Мотор Січ”, а також про заниження суми валових доходів у зв'язку з порушенням правил податкового обліку операцій з цінними паперами за 2006р. на 1 248 636 грн. та за 2007р. на 627 946 грн.
Також судами встановлено задоволення постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2007р. у справі № 48/394 позову ВАТ “Мотор Січ” про стягнення з ДП “Київський авіаційний завод “Авіант” заборгованості за відвантажені товари (двигуни) на суму основного боргу 5 586 000 грн.; укладення позивачем договорів купівлі-продажу цінних паперів (акцій), зобов'язання по яких сторонами виконані повністю; включення позивачем до складу валових витрат вартості придбання цінних паперів; не надання відповідачем доказів наявності обмежень щодо укладення договорів; неправомірний розрахунок суми штрафних санкцій.
Згідно п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій: платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна (пп. а) пп. 12.1.1. п. 12.1. ст. 12 вказаного Закону).
Таким чином, суди попередніх інстанції обґрунтовано зазначили, що загальна вартість товарів формується з урахуванням податку на додану вартість, несплата якої формує дебіторську заборгованість, а тому висновок відповідача щодо неможливості включення до складу валових витрат суми 931 000 грн. є необґрунтованим та безпідставним.
Відповідно до ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам; до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права; обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом.
Згідно ч. 3 ст. 5, ч. 4 ст. 9 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” Право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача; ведення реєстрів власників іменних цінних паперів передбачає облік та зберігання протягом певних строків інформації про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів; підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери; реєстратор зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати прийняття документів у порядку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, внести зміни до реєстру власників іменних цінних паперів або надати мотивовану відповідь про відмову у внесенні таких змін.
Скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій у зв'язку з ліквідацією акціонерного товариства передбачене п. 3 Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998р. № 222, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.03.1999р. за № 180/3473, в якому, зокрема, передбачено, що реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про скасування реєстрації випуску акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій; на підставі розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій реєструвальним органом уносяться відповідні зміни до загального реєстру випуску цінних паперів, а також здійснюється анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, докази наявності обмежень щодо укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на момент їх укладення, зокрема опублікування реєструвальним органом інформації про скасування реєстрації випуску акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань, відсутні та відповідачем не надані.
Крім того, відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
У разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (пп. 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 зазначеного Закону).
Судами вірно відмічено про неправомірний розрахунок суми штрафних санкцій від загальної суми завищення без урахування кількості періодів для кожного нарахування.
За вказаних обставин, зважаючи на межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову є вірним, а вимоги відповідача -необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
ухвалив:
1. Залишити касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 02.04.2009р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2009р. у справі № 23/3/09-АП-13/149/09-АП -без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 -237, ч. 1 ст. 238 КАС України.
Головуючий-суддя А.І. Брайко
Судді А.І. Брайко
Ухвала складена у повному обсязі 10.12.2009р.