22 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 487/2479/17
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Агєєва Л.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурія О.В.,
- ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Заводського районного суду м.Миколаєва від 06 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
05 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Заводського районного суду м.Миколаєва з позовом, до управління ПФУ в Заводському районі м.Миколаєва, який в подальшому замінений на правонаступника Центральне об'єднане управління ПФУ м.Миколаєва Миколаївської області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку та виплати пенсії із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань зазначених у довідці про складові заробітної плати та зобов'язати відповідача вжити дії щодо перерахунку та виплати йому пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань зазначених у довідці про складові заробітної плати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при розрахунку пенсії ОСОБА_2 не включено допомогу на оздоровлення та допомогу на вирішення соціально-побутових питань, зазначених в довідці Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 22.02.2017 року № Т-1212/6-17-ОТ, у зв'язку із чим пенсія виплачується в меншому розмірі.
Відповідач заперечував проти позову посилаючись на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_2
Постановою Заводського районного суду м.Миколаєва від 06 червня 2017 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою задовольнити його позовні вимоги.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
З 05 серпня 2005 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в управління ПФУ та отримує пенсію в розмірі 82% заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 року.
22 лютого 2017 року позивач звернувся до управління ПФУ з заявою про перерахунок пенсії, як держслужбовцю на підставі довідки Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 22.02.2017 року № Т-1212/6-17-ОТ про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію (а.с.23).
28 лютого 2017 року рішенням управління ПФУ в Заводському районі м.Миколаєва № 19/1 позивачу відмовлено в проведені перерахунку, оскільки відповідний перерахунок не передбачений чинним законодавством.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності механізму перерахунку пенсій державним службовцям у зв'язку із тим, що на момент звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії до управління ПФУ, норми, якими було врегульовано пенсійне забезпечення державних службовців, скасовані.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини другої та п'ятої ст.37 Закону України “Про державну службу” № 3723-XII від 16.12.1993 (чинній на час виходу позивача на пенсію) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Відповідно до статті 37-1 Закону України “Про державну службу” у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії”, в редакції, яка була чинна до 15.12.2015р., передбачалось, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16.01.03р. №432-IV “Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України “Про державну службу”, визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним на час призначення пенсії позивачу, передбачалось право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру, у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.
Разом з тим, на час звернення позивача до управління ПФУ із заявою від 22.02.2017 року про перерахунок пенсії, законодавство, яке регулює спірні правовідносини, зазнало змін.
Законом України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” №76-VIII від 28.12.2014 року, який набрав чинності з 01.01.2015 року, були внесені зміни до ст.37-1 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 року шляхом викладення статті в новій редакції, яка зазначає, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабміну України від 14.09.2016р. № 622, яка набрала законної сили з 23.09.2016, затверджений на відміну від порядку, встановленого постановою Кабміну України від 31.05.2000р. № 865, новий Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622). Цією ж постановою скасована постанова Кабміну України від 31.05.2000 року №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії.
Пунктом 1 Порядку № 622 встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який не містить право пенсіонера на перерахунок пенсії в зв'язку із підвищенням зарплати працюючого держслужбовця.
Крім того, з 01.05.2016 року набув чинності Закон України “Про державну службу” №889-VIII від 10.12.2015 року, у зв'язку з чим положення Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 року втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до ст. 90 Закону №889-VIII (який набрав чинності з 01.05.2016 року та діяв на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Так, згідно із ч.2 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV (в редакції, яка діяла на час звернення із заявою про перерахунок пенсії) крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.
Аналіз наведених норм дає підстав для висновку, що на момент звернення позивача із відповідною заявою про перерахунок пенсії, а саме станом на 22.02.2017р., право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою, а та як наслідок підвищення розміру допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань законодавством не передбачалось, перерахунок соціальних виплат державних службовців відбувається за правилами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Вказані обставини свідчать про те, що відмова пенсійного органу у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки № Т-1212/6-27-от від 22.02.2017 року не свідчить про порушення прав останнього на перерахунок пенсії, оскільки такого права на час звернення з відповідною заявою позивач вже не мав.
Судова колегія також враховує, що постановою правління Пенсійного фонду України № від 04.07.16р. №15-2 "Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 04.09.13р. №15-1", якою затверджувалася типова форма довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, зареєстрованою в Мін'юсті 25.07.16р. за №1020/29150 (яка набрала законної сили 02.09.16р.) внесені зміни шляхом виключення абзаців третього, четвертого пункту 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 04.09.13р. №15-1, якими передбачалась видача довідок про зарплату державним службовцям для перерахунку пенсій.
Відтак, законодавством, чинним на момент звернення позивача до управління ПФУ (22.02.2017р.), видача типової форми довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, не передбачена, що є додатковою підставою для відмови у перерахунку на підставі відповідної довідки.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.66 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, соціально-побутова допомога та індексація входять до системи оплати праці державного службовця.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 14.05.2013 в справі № 21-125а13, від 28.05.2013 у справі №21-97а13, від 04.03.2014 у справі № 21-3а14, від 03.06.2014 року у справі № 21-134а14, враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Зокрема, у постанові від 03 червня 2014 року (справа № 21-134а14), Верховний Суд України звернув увагу, що перевага у таких випадках має надаватись не положенням Закону України “Про державну службу” та Закону України “Про оплату праці”, які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та стаття 66 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
З матеріалів справи вбачається, що з 01 лютого 2008 року сума заробітної плати, з якої розраховується пенсія позивача, визначається на підставі довідки від 06.03.2008 року № 104/714-8/1800. (а.с.9).
З даної довідки вбачається, що сума для обчислення пенсії позивача становить 2217 грн 38 коп. Відомостей щодо інших виплат, зокрема допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, зазначена довідка не містить. (а.с.54).
Крім того, судова колегія також враховує, що позивач не звертався з перерахунком пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а звертався за перерахунком пенсії, як непрацюючому держслужбовцю, на підставі довідки № Т-1212/6-27-от від 22.02.2017, виданої ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, форма видачі якої є не чинною з 02.09.2016 року.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_3
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195,197,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м.Миколаєва від 06 червня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян