22 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 520/7533/17
Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Калініченко Л.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Крусяна А.В.,
при секретарі судового засідання Осіпова М.Ю.,
за участю представника позивача Оставненко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі на постанову Київського районного суду м.Одеси від 19 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
29 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Одеси з позовом, в якому просив визнати протиправними рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 4528 від 27.06.2017 р. «Про відмову у призначенні пенсії в разі переведення з виду на вид», яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком; зобов'язати Центральне об'єднане управління ПФУ в м. Одесі здійснити призначення та виплату пенсії позивачу з 16 червня 2017 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком та звернути постанову до негайного виконання в межах одного місяця.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за іншим Законом.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що перерахунок пенсії в зв'язку із переведенням з одного виду пенсії на інший, здійснюється відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства. Крім того, відсутні підстави для переведення позивача на пенсію за віком, як військовослужбовцю, після досягнення ним 55 річного віку.
Постановою Київського районного суду м.Одеси від 19 вересня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні ПФУ в м.Одесі та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Трудовий стаж роботи позивача складає 37 років 04 місяці.
16 червня 2017 року позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як учаснику бойових дій після досягнення 55 років, надавши всі необхідні документи.
27 червня 2017 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії як учаснику бойових дій.
11 липня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування для розрахунку пенсії середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсі відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 11.07.2017 року за № 276/Д-01 позивача повідомлено, що йому відмовлено у призначенні пенсії та у застосуванні середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки що передують року звернення за призначенням пенсії, як це встановлено ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, позивачу роз'яснено, що оскільки він звертається з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати за 2007 рік, який застосовувався на час призначення його пенсії.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подані всі необхідні документи для призначення йому пенсії за віком як військовослужбовцю після досягнення ним 55 років. Крім того, при призначенні пенсії повинен застосовуватись показник середньої заробітної плати працівників, здійнятих у галузях економіки України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Відповідно до змісту абз. 6 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.
Згідно п. 2.1. Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який затверджено постановою правління ПФУ № 22-1 від 25.11.2005, подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення дострокової пенсії за віком додаються документи: посвідчення учасника бойових дій, довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення, а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 N 413 (при призначенні пенсії учасникам бойових дій згідно з абзацом шостим пункту 3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 17.03.1999р. (а.с.19).
При зверненні за призначенням пенсії позивач надав військовий квіток НОМЕР_2 , виданий 16.02.1988 року, довідку Київського районного військового комісаріату № 58 від 18.04.2017 року, якою підтверджений його період військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 29.12.1979 року по 05.02.1981 року та довідку № 997 від 18.04.2017 року про те, що на території Демократичної Республіки Афганістан з 29.12.1979 року по 05.02.1981 року позивач приймав участь у бойових діях (а.с. 13-16).
Постановою Кабміну України № 63 від 08.02.1994 року затверджено перелік держав і періодів бойових дій на їх території. Відповідно до цього переліку на території Афганістану бойові дії тривали з квітня 1978 року по грудень 1989 року.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надані всі необхідні документи для призначення пенсії за віком, як військовослужбовцю, відповідно до ст.16 Закону № 1788-ХІІ та п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування, при розрахунку позивачу пенсії за віком, середню заробітну плату на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, з огляду на наступне.
Згідно зі ст.7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
У частині першій статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058 -IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що ч.3 ст.45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Однак у випадку з позивачем мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Так, позивачу вперше призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV він звернувся вперше 16.06.2017р.
Таким чином, відповідач неправомірно застосовує положення ч.3 ст.45 Закону № 1058 -IV, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України при розгляді справи № 21-612а14, постанова від 31.03.2015р., та справи № 2-а/199/138/14 постанова від 22.12.2015 року, яка відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування в судовій практиці.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К), де: Зп- заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що пенсія позивачу повинна бути розрахована із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ї інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі- залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м.Одеси від 19 вересня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян