22 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/9861/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Костіва М.В.,
з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - ОСОБА_1;
від відповідача - ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 державного будівельно-архітектурного контролю у м.Львові на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 03.07.2017р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 державного будівельно-архітектурного контролю у м.Львові, Заступника начальника відділу дозвільних та реєстраційних функцій ОСОБА_3 державного будівельно-архітектурного контролю у м.Львові ОСОБА_4, головного спеціаліста відділу інспекційної роботи ОСОБА_3 державного будівельно-архітектурного контролю у м.Львові ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил,-
03.05.2017р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.04.2017р., винесений заступником начальника відділу дозвільних та реєстраційних функцій ОСОБА_3 державного будівельно-архітектурного контролю /ДБАК/ у м.Львові ОСОБА_4 та головним спеціалістом відділу інспекційної роботи ОСОБА_3 ДБАК у м.Львові ОСОБА_5, щодо зобов'язання ОСОБА_1 в 15-денний термін з дня отримання цього припису усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: м.Львів, вул.Л.Українки, 7; визнати протиправними дії ОСОБА_3 ДБАК у м.Львові та її посадових осіб - заступника начальника відділу дозвільних та реєстраційних функцій ОСОБА_3 ДАБК у м.Львові ОСОБА_4 та головного спеціаліста відділу інспекційної роботи ОСОБА_3 ДАБК у м.Львові ОСОБА_5 щодо винесення припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.04.2017р. про зобов'язання позивача в 15-денний термін з дня його отримання усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: м.Львів, вул.Л.Українки, 7; стягнути з ОСОБА_3 ДАБК у м.Львові за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача понесені судові витрати (а.с.2-9).
Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 03.07.2017р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними дії ОСОБА_3 ДАБК у м.Львові та її посадових осіб щодо винесення припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.04.2017р.; визнано протиправним та скасовано припис ОСОБА_3 ДАБК у м.Львові про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.04.2017р.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 ДАБК у м.Львові на користь ОСОБА_1 1280 грн. сплаченого судового збору (а.с.77-80).
Не погодившись із винесеною судом постановою, її оскаржила відповідач ОСОБА_3 ДАБК у м.Львові, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявлених вимог відмовити (а.с.89-90).
Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до декларації про початок будівельних робіт від 24.04.2017р. замовником будівництва об'єкта «Реконструкція з розширенням існуючих приміщень магазину за рахунок відновлення об'єму в офіцині будинку № 7 на вул.Лесі Українки у м.Львові» є ОСОБА_6, при цьому на підставі відповідної довіреності позивач є його представником. Також замовником будівництва виконані вимоги оскаржуваного припису.
Окрім цього, спірними діями та приписом не порушено жодних прав та інтересів позивача; будь-яких штрафів чи зобов'язань за результатами виконання припису на позивача не покладалося. Сам замовник будівництва із спірним приписом погодився та фактично його виконав.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 28.04.2017р. заступником начальника відділу виконання дозвільних та реєстраційних функцій ОСОБА_3 ДАБК у м.Львові ОСОБА_4 та головним спеціалістом відділу інспекційної роботи ОСОБА_3 ДАБК у м.Львові ОСОБА_5 винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Згідно цього припису за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті реконструкції з розширення існуючих приміщень магазину за рахунок відновлення об'єму в офіцині будинку № 7 на вул.Лесі Українки у м.Львові, встановлено, що замовником зазначено в декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірні дані, а саме: виявлено розбіжності в техніко-економічних показниках корисної площі та будівельного об'єму. Крім того, виявлено розбіжності в експертному звіті № 14-0083-17 від 15.02.2017р. та проектній документації стосовно показників загальної площі після реконструкції та будівельного об'єму, що є порушенням ч.7 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.11 постанови КМ України № 466 від 13.04.2011р. «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».
Цим приписом зобов'язано позивача ОСОБА_1 в 15-денний термін з дня його отримання усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: м.Львів, вул.Л.Українки, 7 (а.с.10 і на звороті).
Згідно Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані про те, що позивач ОСОБА_1 є замовником будівництва об'єкта «Реконструкція з розширенням існуючих приміщень магазину за рахунок відновлення об'єму в офіцині будинку № 7 на вул.Лесі Українки у м.Львові», є відсутніми.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 86200470 від 01.05.2017р. у власності, володінні чи користуванні позивача ОСОБА_7 є відсутнім нерухоме майно за адресою: м.Львів, вул.Лесі Українки, 7 (а.с.13-27).
Вирішуючи наведений спір та задовольняючи наведений позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду на підставі представлених доказів достовірно встановлено відсутність будь-якого відношення позивача ОСОБА_7 до будівництва об'єкта «Реконструкція з розширенням існуючих приміщень магазину за рахунок відновлення об'єму в офіцині будинку № 7 на вул.Лесі Українки у м.Львові». Оскільки позивач не є замовником вказаного будівництва, тому в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р., він не вважається суб'єктом містобудування, щодо якого може здійснюватись державний архітектурно-будівельний контроль. Жодних доказів про проведення планових чи позапланових перевірок відносно позивача ОСОБА_3 ДАБК у м.Львові не представлено.
Також відповідно до вимог закону припис щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил складається відносно суб'єктів містобудування - замовників будівництва в разі виявлення порушення ними вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Враховуючи, що позивач не є власником, замовником будівництва, останній не розробляв і не замовляв проектів будівництва, не подавав відповідачу декларацій про початок виконання будівельних робіт, тобто, не є суб'єктом містобудування, оскаржувані дії та припис відповідачів є протиправними, прийняті за відсутності будь-яких даних про вчинення порушення у сфері містобудування зі сторони позивача.
Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
п.4 ч.1 ст.1 - замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
ч.1 ст.36 - право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
ч.8 ст.36 - замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
ч.1 ст.41 - державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
п.5 - державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
п.9 - державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
п.17 - у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
п.19 - припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Із системного аналізу вищевказаних норм слідує, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю принциповим питанням є встановлення суб'єктів містобудування, які будують або реконструюють об'єкт будівництва.
Саме стосовно вказаних суб'єктів відповідачами складаються акт перевірки, протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Згідно фактичних обставин справи 28.04.2017р. на підставі направлення № 316-пп від 24.04.2017р. для проведення позапланової перевірки посадовими особами відповідача - заступником начальника відділу дозвільних та реєстраційних функцій ОСОБА_3 ДБАК у м.Львові ОСОБА_4 та головним спеціалістом відділу інспекційної роботи ОСОБА_3 ДБАК у м.Львові ОСОБА_5 проведено позапланову перевірку на об'єкті «Реконструкція з розширенням існуючих приміщень магазину за рахунок відновлення об'єму в офіцині будинку № 7 на вул.Лесі Українки у м.Львові» (а.с.100-101).
За результатами проведеної перевірки складено ОСОБА_6 від 28.04.2017р. перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с.102-104), протокол від 28.04.2017р. про адміністративне правопорушення (а.с.105-108), а також спірний припис від 28.04.2017р.
Із змісту представлених апелянтом документів слідує, що замовником будівництва об'єкта «Реконструкція з розширенням існуючих приміщень магазину за рахунок відновлення об'єму в офіцині будинку № 7 на вул.Лесі Українки у м.Львові» є ОСОБА_6, інтереси якого під час проведення розглядуваної перевірки представляв представник ОСОБА_8, діючий на підставі довіреності від 23.08.2016р. (а.с.92-137).
Таким чином, позивач ОСОБА_8 не є замовником будівництва об'єкта «Реконструкція з розширенням існуючих приміщень магазину за рахунок відновлення об'єму в офіцині будинку № 7 на вул.Лесі Українки у м.Львові», а відтак щодо нього не може складатися спірний припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що виконання замовником будівництва спірного припису не спростовує тої обставини, що цей припис винесений щодо неналежної особи, яка не має відношення до проведення вказаного будівництва. Факт представництва позивачем інтересів замовника на підставі відповідної довіреності не наділяє відповідачів повноваженнями щодо складання припису відносно такої особи.
Також колегія суддів вважає помилковими твердження апелянта про те, що спірними діями та приписом не порушено жодних прав та інтересів позивача, оскільки за невиконання такого припису передбачені нормами Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відповідні види відповідальності. Фактично помилково складеним приписом на позивача покладено зобов'язання усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва, при цьому винесений припис є обов'язковим до виконання.
Окрім цього, після з'ясування допущеної помилки відповідачами не вживалися будь-які заходи для її усунення чи виправлення, що свідчить про принципову позицію відповідачів щодо правильності спірного припису.
Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачами не доведено правильності складення припису ОСОБА_3 ДАБК у м.Львові про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.04.2017р. стосовно ОСОБА_1, через що останній складено необґрунтовано та безпідставно.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Звідси, колегія суддів приходить до переконання про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, через що підлягає до задоволення.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 державного будівельно-архітектурного контролю у м.Львові на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 03.07.2017р. в адміністративній справі № 464/2858/17 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя ОСОБА_9
судді ОСОБА_10
ОСОБА_11