21 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/7614/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
участю секретаря Смидюк Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 19.05.2017 року у справі № 466/2423/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 квітні 2017 року звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова ( після реорганізації - Личаківське об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Львова), в якому просила постановити рішення, яким: визнати дії Личаківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо не включення до середньомісячного заробітку державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати під час обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» - неправомірними; зобов'язати здійснити перерахунок та виплату їй, ОСОБА_1, пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», починаючи з 16.10.2007 року в розмірі 90% від середньомісячної заробітної плати державного службовця, з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати), згідно з поданою довідкою Національного банку України від 02.03.2017 року № 237 про заробітну плату, якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Личаківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Львова в її користь судовий збір у розмірі 640 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 16 жовтня 2007 року вона, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова як одержувач пенсії за віком в розмірі 90% відповідно ст. 37 Закону України «Про державну службу». При призначенні пенсії стаж державної служби становив 33 роки 1 місяць. Загальний стаж становив 37 років 7 місяців. Однак, відповідачем при перерахунку пенсії не враховано суми отриманих нею інших виплат, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, і сум індексації заробітної плати, на які нараховані та утримані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Зазначає, що зверталась до відповідача з приводу зазначених обставин, проте отримала відмову. Вважає, що дані виплати входять до системи оплати праці державного службовця, а тому відповідач мав врахувати їх при перерахунку пенсії.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 19 травня 2017 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Личаківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо не включення до середньомісячного заробітку державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації заробітної плати під час обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». Зобов'язано Личаківське об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Львова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», починаючи з 16.10.2007 року в розмірі 90% від середньомісячної заробітної плати державного службовця, з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати), згідно з поданою довідкою Національного банку України від 02.03.2017 року №237 про заробітну плату, якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Личаківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Львова в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень).
Не погодившись з прийнятою постановою Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є безпідставною, прийнята з порушенням норм матеріального права, неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, зазначає, що у поданій позивачем довідці про складові заробітної плати, що подавалась для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у графі «Інші виплати» матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати не відображались.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває з 16 жовтня 2007 року на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова ( після реорганізації - Личаківське об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Львова), як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». 14 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із письмовою заявою провести перерахунок розміру її пенсії з врахуванням виплачених їй виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.
Однак, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова своїм листом від 21 березня 2017 року №3306/03-15 відмовило їй у перерахунку пенсії, посилаючись на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII передбачає, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо не включення позивачу до середньомісячного заробітку державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації заробітної плати під час обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», починаючи з 16 жовтня 2007 року, з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати), на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та з урахуванням Порядку коригування розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Колегія суддів погоджується частково з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Відповідно до ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Такий висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені в постановах від 28 травня 2013 року у справі №21-97а13, від 16 вересня 2014 року у справі №21-314а14, від 03 червня 2014 року у справі № 21-134а14 та Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалах від 10 січня 2017 року у справі № 712/13554/15-а, від 23 січня 2017 року у справі №221/2125/15-а.
01 січня 2011 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170, якою затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та в якій також відсутні таки види виплат як надбавки, премії, індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, доплата за виконання роботи тимчасово відсутнього працівника.
Згідно довідки про складові заробітної плати від 02 березня 2017 року №237, за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2007 року на всі виплати, що включені в довідки, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі на матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, індексації заробітної плати.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на розрахунок пенсії з урахуванням індексацій заробітної плати, матеріальних допомог на вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, з яких нараховувалися та сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне (пенсійне) страхування.
Покликання апелянта на необхідність застосування до спірних правовідносин п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким передбачено, що в разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, колегія суддів вважає необґрунтованими і безпідставними, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії та в разі зміни посадових окладів, а не у цьому випадку, коли здійснюється перерахунок у зв'язку з неправильним визначенням розміру пенсії при первинному її призначенні.
Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки на момент призначення пенсії позивач мала право на врахування таких складових заробітної плати, як виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексацію зарплати, відмова відповідача в проведенні перерахунку пенсії з посиланням на положення п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-УІІІ від 02.03.2015 є порушенням прав позивача закріплених Конституцією, виходячи із приписів частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та статті 22, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, тому позивач має право на перерахунок пенсії і при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення позивачу.
Доповнення до апеляційної скарги Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо заборони стягнення коштів з управління Пенсійного фонду України є безпідставними та такими, що не відповідають положенням ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами якої суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Необхідно зауважити, що положення законодавства, яким пенсійний орган звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях, не визначають звільнення органів пенсійного фонду від розподілу судових витрат за рахунок його бюджетних асигнувань у випадку, коли рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині. Однак, слід зазначити, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім Кодексу адміністративного судочинства України , не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду визначений ст.99 КАС.
Судом першої інстанції не враховано ті обставини, що позивач просила провести їй перерахунок пенсії з дня її призначення, тобто з 16.10.2007, а відтак така пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулася з позовом лише 04.04.2017 та не надала доказів того, що нею був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин, тому, з огляду на наведене, позовні вимоги за період з 16.10.2007 по 04.10.2016 включно слід залишити без розгляду у відповідності до положень ст.100 КАС, що однак, в порушення норм процесуального права, не вчинено судом першої інстанції.
А отже, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідний перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної їй відповідно до ст.37 Закону №3723-XII пенсії у розмірі 90 відсотків від заробітної плати, із врахуванням до заробітку державного службовця для обчислення пенсії інших виплат, а саме індексації заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань слід провести з 05.10.2016, згідно з поданою довідкою Національного банку України № 237 про заробітну плату, якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ч 3 160 ст. 195, 196, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова - задоволити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 19.05.2017 року у справі № 466/2423/17 - скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити частково.
Визнати дії Личаківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо не включення до середньомісячного заробітку державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати під час обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» - неправомірними.
Зобов'язати Личаківське об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Львова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», починаючи з 05.10.2016 року в розмірі 90% від середньомісячної заробітної плати державного службовця, з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати).
В частині позовних вимог щодо зобов'язання Личаківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Львова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», починаючи з 16.10.2007 року по 04.10.2016 року включно залишити без розгляду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Личаківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Львова в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень).
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4