16 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 658/1610/17
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Терещенко О.Є.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду складі:
головуючого -Потапчука В.О.
суддів - Семенюка Г.В.
- ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою інспектора роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 на постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 06 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення,-
У травні 2017 року ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора роти №3 батальйону №4 УПП у м. Миколаєві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 про оскарження постанови про адміністративне правопорушення БР № 464841 від 30 квітня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою БР № 464841 від 30 квітня 2017 року його неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф в сумі 255 грн., оскільки він не порушував Правил дорожнього руху. Окрім того, позивач зазначив, що при винесенні оскаржуваної постанови безпосередньо на місці вчинення правопорушення інспектор позбавив його права на захист, передбаченого ч.1 ст.268 КУпАП.
Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 06 липня 2017 року адміністративний позов задоволений.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, інспектор роти №3 батальйону №4 УПП у м. Миколаєві ДПП лейтенант поліції ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги інспектора роти №3 батальйону №4 УПП у м. Миколаєві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
30 квітня 2017 року відповідач - лейтенант поліції ОСОБА_2 виніс постанову серії БР № 464841 (а/с 4), якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та піддав його адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 255 грн.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 30 квітня 2017 року о 14 годині 20 хвилин на автодорозі "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ", 57 позивач керуючи автомобілем ВАЗ 21043, державний номерний знак 40069ХО, не виконав вимогу дорожньої розмітки п.1.18 Додатку 2 до ПДР України, яка контролює дозволений напрямок руху по смугах .
Не погоджуючись з вищевикладеною постановою позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач грубо порушив вимог ст.ст.278, 279 КУпАП, оскільки виніс постанову відносно позивача відразу після висловлення звинувачень, окрім того будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративне правопорушення.
В апеляційної скарзі вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 06 липня 2017 року та ухвалення нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.
Пунктом 1.18 додатку 2 Правил дорожнього руху встановлено, що горизонтальна розмітка 1.18 указує дозволені на перехресті напрямки руху по смугах. Застосовується самостійно або в поєднанні із знаками 5.16, 5.18.
Відповідно ч.1 ст.122 КУпАП до адміністративної відповідальності притягується водій транспортного засобу за порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.
Згідно ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, передбачені зокрема ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно вимог ч.2 ст.222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За загальним правилом, відповідно до вимог ст.254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно ч.3 ст.254 КУпАП протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
З вищевикладеного вбачається, що ч.1 ст. 258 КУпАП не містить посилання на статтю 122 КУпАП. Відповідно на ці правовідносини не поширюється положення ч.3 ст.258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ч.5 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме Пояснення від 30 квітня 2017 року (а.с. 31), позивач не був згоден з винесеним щодо нього адміністративним правопорушенням, таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, як це передбачено ст.ст. 256, 258 КУпАП, на думку колегії суддів, є правильним.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року в справі № 5-рп/2015 вбачається, що складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути зміненим лише законом.
З аналізу вказаного рішення вбачається, що словосполучення "на місці вчинення правопорушення" та "за місцем його вчинення", які містяться у ст.ст.258, 276 КУпАП, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. В аспекті питання, порушеного у конституційному поданні, положення ч.1ст.276 КУпАП, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 ст.258 КУпАП встановлено, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи.
Стаття 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст.283 КУпАП, яка визначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.
Згідно ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто - за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вищевказані положення закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу - на автодорозі "М-12 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ".
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що поліцейський патрульної поліції ОСОБА_2, незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, не надав можливості позивачу в повному обсязі скористатися його правами, передбаченими ст.268 КУпАП, оскільки розгляд справи на дорозі унеможливило виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно ст.279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Судом першої та апеляційної встановлено, що відповідач. виніс постанову відносно позивача відразу після висловлення звинувачень, при цьому будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Тим чином, колегія суддів вважає, що відповідач грубо порушив вимог ст.ст.278, 279 КУпАП.
Згідно п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.
Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З системного аналізу норм діючого законодавства та обставин справи колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про те, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову, скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, є правильним.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 206, 254 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу інспектора роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 06 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення,- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Суддя доповідач: Потапчук В.О.
Суддя: Шеметенко Л.П.
Суддя: Семенюк Г.В.