Справа: № 823/1357/17 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
21 листопада 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Ганечко О.М. та Губської Л.В.,
за участю секретаря Часник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Черкаської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Черкаська районна державна адміністрація, товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Білозір'я" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Черкаської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності Черкаської обласної державної адміністрації в частині відмови скасування розпорядження Черкаської РДА № 91 від 15.04.2016 року; зобов'язання відповідача скасувати розпорядження Черкаської РДА № 91 від 15.04.2016 року.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 01.08.2017 ОСОБА_2 звернувся до Черкаської обласної державної адміністрації із заявою, в якій просив керуючись статтею 19 Конституції України, статтею 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" прийняти розпорядження обласної державної адміністрації щодо визнання нечинним розпорядження голови Черкаської РДА № 91 від 15.04.2016 "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою". Вказана заява зареєстрована Черкаською обласною державною адміністрацією 01.08.2017 за № Д-768/07-1.
15.08.2017 Черкаська обласна державна адміністрація надала ОСОБА_2 відповідь № Д-768/07-1, відповідно до якої правові підстави щодо скасування Черкаською обласною державною адміністрацією розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 15.04.2016 № 91 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою" відсутні, оскільки Черкаська районна державна адміністрація у якості суб'єкта ініціативи, або зацікавленого у виданні відповідного розпорядження, органу, з метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства України власного розпорядчого акту у порядку, визначеному Положенням про порядок підготовки проектів розпоряджень обласної державної адміністрації (затвердженого розпорядженням обласної державної адміністрації від 22.05.2007 № 160 (у редакції розпорядження обласної державної адміністрації від 29.07.2013 № 225) не зверталася.
Вважаючи протиправною бездіяльність щодо відмови у скасуванні розпорядження Черкаської РДА № 91 від 15.04.2016 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 року № 586-XIV (далі - Закон № 586-XIV) місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Частинами 1, 5 статті 41 Закону № 586-XIV передбачено, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Акти місцевих державних адміністрацій індивідуальної дії, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший строк введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а також обов'язково оприлюднюються, крім внутрішньоорганізаційних актів.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону № 586-XIV розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Згідно зі статтею 50 вказаного закону розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області № 91 від 15 квітня 2016 року відповідно до пункту 2 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 17, 123, 124 Земельного кодексу України, статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), статей 25, 30 Закону України "Про землеустрій" ТОВ "Приват-Агро-Білозір"я" надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі нерозподілених земельних ділянок (паїв) загальною площею 13,0 га в оренду терміном на 7 років (до моменту отримання їх власниками документів на право власності на земельні ділянки) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в адміністративних межах Білозірської сільської ради, за межами населеного пункту.
В подальшому між Черкаською районною державною адміністрацією та ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" укладений договір оренди землі від 30.11.2016 відповідно до якого, на підставі розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 22 листопада 2016 року № 356 "Про затвердження технічної документації із землеустрою" Черкаська районна державна адміністрація надає, а ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" приймає в строкове платне користування земельну ділянку нерозподілену земельну частку (паїв) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради, за межами населеного пункту.
При цьому, Черкаський окружний адміністративний суд обґрунтовано звернув увагу на те, що прийняте Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області (як суб'єктом владних повноважень) розпорядження № 91 від 15.04.2016 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою є ненормативним актом, що застосовується одноразово та який на даний час вичерпав свою дію внаслідок його виконання.
Водночас, слід зазначити, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
При цьому, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Враховуючи те, що Черкаська обласна державна адміністрація розглядаючи звернення ОСОБА_2 № Д-768/07-1 від 01.08.2017 щодо визнання нечинним розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 15.04.2016 № 94 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою" реалізувала свої дискреційні повноваження з цього питання та вказала, що правових підстав для скасування вищезазначеного розпорядження немає, колегія суддів приходить до висновку про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача. При цьому, враховуючи наявність права прийняття, у суб'єкта владних повноважень, на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності в частині відмови скасувати зазначене вище розпорядження, є безпідставними.
Також, позовна вимога щодо зобов'язання відповідача скасувати розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 15.04.2016 № 94 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою", задоволенню не підлягає, оскільки така вимога виходить за межі завдань адміністративного судочинства та може бути формою втручання в дискреційні повноваження відповідача.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст.41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: