16 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/8480/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Богаченка С. І.,
суддів - Рибачука А. І., Старунського Д. М.,
з участю секретаря судового засідання - Болюк Н. В.,
представника відповідачів - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року у справі № 819/777/17 за адміністративним позовом Комунального підприємства "Тернопільводоканал" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України в Тернопільській області, Головного управління ДФС України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
18 травня 2017 року Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" звернулося в суд з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України в Тернопільській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9, № НОМЕР_10, № НОМЕР_11, № НОМЕР_12, № НОМЕР_13, № НОМЕР_14, № НОМЕР_15, № НОМЕР_16, № НОМЕР_17, № НОМЕР_18, № НОМЕР_19, № НОМЕР_20, № НОМЕР_21, № НОМЕР_22, № НОМЕР_23, № НОМЕР_24, № НОМЕР_25, № НОМЕР_26, № НОМЕР_27, № НОМЕР_28, № НОМЕР_29, № НОМЕР_30, № НОМЕР_31, № НОМЕР_32, № НОМЕР_33, № НОМЕР_34, № НОМЕР_35, № НОМЕР_36, № НОМЕР_37, № НОМЕР_38, № НОМЕР_39, № НОМЕР_40, № НОМЕР_41, № НОМЕР_42, № НОМЕР_43, № НОМЕР_44, № НОМЕР_45, № НОМЕР_46, № НОМЕР_47, № НОМЕР_48.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що винесені податкові повідомлення-рішення, якими застосовано до нього штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки Державною фіскальною службою України протиправно утворено від'ємний баланс на рахунку підприємства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що в свою чергу унеможливило реєстрацію податкових накладних в межах строків, встановлених законодавством.
30 червня 2017 року протокольною ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду залучено як співвідповідача Головне управління ДФС України в Тернопільській області.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС України в Тернопільській області подала апеляційну скаргу на неї, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що факти порушень позивачем вимог податкового законодавства, які послужили підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень мали місце та чітко зафіксовані в акті перевірки від 28 листопада 2016 року № 4759/19-18-12-01, а тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для їх скасування є помилковим.
Представник відповідачів в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідачів, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області проведено камеральну перевірку Комунального підприємства "Тернопільводоканал" з питання порушення терміну реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2015 року по 22 листопада 2016 року, за результатами якої складено акт від 28 листопада 2016 року № 4759/19-18-12-01.
Вказаний акт перевірки містить висновок про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
На підставі вказаного вище акта перевірки Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2016 року, якими застосовано штрафні санкції на загальну суму 444592,34 грн., а саме: № НОМЕР_21 про застосування штрафу в розмірі 95598,71 грн; № НОМЕР_22 про застосування штрафу на загальну суму 7481,54 грн; № НОМЕР_19 про застосування штрафу на загальну суму 3626,49 грн; № НОМЕР_20 про застосування штрафу на загальну суму 12286,31 грн; № НОМЕР_23 про застосування штрафу на загальну суму 27619,12 грн; № НОМЕР_24 про застосування штрафу на загальну суму 6825,08 грн; № НОМЕР_25 про застосування штрафу на загальну суму 7594,68 грн; № НОМЕР_26 про застосування штрафу на загальну суму 15771,35 грн; № НОМЕР_27 про застосування штрафу на загальну суму 4257,14 грн; № НОМЕР_15 про застосування штрафу на загальну суму 7711,73 грн; № НОМЕР_16 про застосування штрафу на загальну суму 6255,18 грн; № НОМЕР_17 про застосування штрафу на загальну суму 10318,95 грн; № НОМЕР_18 про застосування штрафу на загальну суму 5934,70 грн; № НОМЕР_28 про застосування штрафу на загальну суму 13377,25 грн; № НОМЕР_29 про застосування штрафу на загальну суму 4051,17 грн; № НОМЕР_30 про застосування штрафу на загальну суму 6543,97 грн; № НОМЕР_31 про застосування штрафу на загальну суму 2193,40 грн; № НОМЕР_32 про застосування штрафу на загальну суму 21141,70 грн; № НОМЕР_33 про застосування штрафу на загальну суму 16645,70 грн; № НОМЕР_34 про застосування штрафу на загальну суму 11770,17 грн; № НОМЕР_35 про застосування штрафу на загальну суму 22369,45 грн; № НОМЕР_36 про застосування штрафу на загальну суму 10143,39 грн; № НОМЕР_37 про застосування штрафу на загальну суму 15074.46 грн; № НОМЕР_11 про застосування штрафу на загальну суму 6163,57 грн; № НОМЕР_12 про застосування штрафу на загальну суму 7682,68 грн; № НОМЕР_13 про застосування штрафу на загальну суму 7909,28 грн; № НОМЕР_14 про застосування штрафу на загальну суму 6573,67 грн; № НОМЕР_38 про застосування штрафу на загальну суму 10644,18 грн; № НОМЕР_39 про застосування штрафу на загальну суму 19147,7 грн; № НОМЕР_40 про застосування штрафу на загальну суму 4194,45 грн; № НОМЕР_41 про застосування штрафу на загальну суму 3814,33 грн; № НОМЕР_42 про застосування штрафу на загальну суму 1190,52 грн; № НОМЕР_48 про застосування штрафу на загальну суму 2678,17 грн; № НОМЕР_43 про застосування штрафу на загальну суму 2487,44 грн; № НОМЕР_44 про застосування штрафу на загальну суму 2476,11 грн; № НОМЕР_45 про застосування штрафу на загальну суму 1135,66 грн; № НОМЕР_46 про застосування штрафу на загальну суму 4776,20 грн; № НОМЕР_47 про застосування штрафу на загальну суму 837,98 грн; № НОМЕР_1 про застосування штрафу на загальну суму 927,48 грн; № НОМЕР_2 про застосування штрафу на загальну суму 1860,93 грн; № НОМЕР_3 про застосування штрафу на загальну суму 6183,34 грн; № НОМЕР_4 про застосування штрафу на загальну суму 3198,75 грн; № НОМЕР_5 про застосування штрафу на загальну суму 1225,06 грн; № НОМЕР_6 про застосування штрафу на загальну суму 4072,59 грн; № НОМЕР_7 про застосування штрафу на загальну суму 1327,54 грн; № НОМЕР_10 про застосування штрафу на загальну суму 3230,89 грн; № НОМЕР_9 про застосування штрафу на загальну суму 3624,70грн; № НОМЕР_8 про застосування штрафу на загальну суму 2637,58 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки несвоєчасна реєстрація позивачем податкових накладних була зумовлена протиправною бездіяльністю Державної фіскальної служби України.
Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Аналаз викладених норм дає підстави для висновку, що складені платниками податку податкові накладні, підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в установлені законодавством терміни, за порушення яких передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій.
Порядок та умови, які визначають механізм надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 375 (далі - Постанова № 375).
Згідно з пунктом 2 Постанови № 375 встановлено, що перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, що утворилася на початок місяця, в якому проводяться розрахунки, і не погашена на дату укладення договору про організацію взаєморозрахунків.
Підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості, у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору.
Відповідно до приписів частини 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, крім іншого, з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.
Відповідно до вимог пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 № 569, у разі проведення органами казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.
Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.
На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.
У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.
ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.
Як видно з матеріалів справи, на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування позивачу були виділені субвенції з державного бюджету відповідно до договору про організацію взаєморозрахунків від 03 липня 2015 року № 3 - в сумі 2056577,26 грн; відповідно до договору про організацію взаєморозрахунків від 30 листопада 2015 року № 23 - в сумі 1852190,64 грн; відповідно до договору про організацію взаєморозрахунків від 23 грудня 2015 року № 30 - 507082 грн.
Вказані суми субвенцій з державного бюджету були направлені позивачем на погашення заборгованості, однак такі не були зараховані Державною фіскальною службою України на рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що призвело до виникнення перешкод у реєстрації позивачем податкових накладних, зокрема, реєстрації податкових накладних, виписаних за період з жовтня 2015 року по листопад 2016 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів.
Так, постановами Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року в справі № 826/26189/15 визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Тернопільводоканал" виділених сум субвенцій відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків від 03 липня 2015 року № 3, від 30 листопада 2015 року № 23, від 23 грудня 2015 року № 30 та зобов'язано Державну фіскальну службу України здійснити їх зарахування.
З огляду на викладене, вищевказаними судовими рішеннями встановлено факт бездіяльності Державної фіскальної служби України, що призвело до негативного впливу на господарську діяльність позивача, а саме неможливості реєстрації податкових накладних за період з 01 жовтня 2015 року по 22 листопада 2016 року в межах граничних термінів.
Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями та наявність підстав для їх скасування.
За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України в Тернопільській області залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року у справі № 819/777/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
Повний текст судового рішення виготовлено 21 листопада 2017 року.