Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "05" червня 2007 р. Справа № 5/1819-НМ
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Поліський чай" (м. Житомир)
До 1. Житомирської міської Ради (м. Житомир);
1. Відділу по управлінню та приватизації державного комунального майна Житомирської міської ради (м. Житомир);
3. Виконавчого комітету Житомирської міської Ради (м.Житомир)
про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Брагіна Я.В.
В засіданні суду прийняли участь:
від позивача: Мамедов А.В. - дов. №58 від 20.12.06р.
від 1-го відповідача: не з'явився
від 2-го відповідача: не з'явився
від 3-го відповідача: не з'явився
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до відповідачів про визнання права власності на складові частини нежитлового приміщення - крильце і терасу, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 5, а також про зобов'язання Відділ по упралінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради внести зміни до свідоцтва про власність від 03.06.05р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представники відповідачів в засідання суду не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені вчасно та належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, враховуючи наступне:
Відповідно до ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Як передбачено ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно пункту 1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Пункт 1 ч.1 ст.3 КАС України встановлює, що справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як визначено пунктом 6 ч.1 ст.3 КАС України, адміністративним позовом є звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Згідно пункту 7 цієї ж статті суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи з цих норм, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративної юрисдикції у тому разі, якщо він виник із публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, який саме у цих відносинах здійснює надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Таким чином, враховуючи суб'єктний склад та предмет даного спору (визнання права власності без вимоги вирішити публічно-правовий спір) даний спір підвідомчий господарському суду.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачене право підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Виходячи з того, що стаття 12 Господарського процесуального кодексу України декларує право поширеного застосування підстав для розгляду справ господарськими судами за підвідомчістю, судовий захист майнових інтересів осіб, названих у статті 1 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Керуючись ст.ст. п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
1. Закрити провадження у справі.
Ухвала господарського суду можебути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Брагіна Я.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3-5 - відповідачам