ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 20/28709.12.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір»
До Управління освіти Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації
Третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача Відділення Державного казначейства Шевченківського району
міста Києва
Про стягнення 95 768,52грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники сторін:
Від позивача Тупікін І.Е.- предст. (дов. від 01.01.2008р.)
Від відповідача Севостьянова В.В.- предст. (дов. від 27.07.2009р.)
Від Головного Управління Державного казначейства України в м. Києві Олешко О.М.-
предст. (дов. Від 01.06.2009р.)
Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 95 768,52грн. (74 068,90грн. -основного боргу, 9100,57грн. -пені, 2068,68грн. -3% річних, 10 530,37грн. -збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті поставленого позивачем товару за договором №31 поставки від 12.03.2008р., а також витрати по сплаті державного мита -957,68грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -236,00грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.09.2009р. порушено провадження у справі №20/287, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 13.10.2009р.
У судовому засіданні 13.10.2009р. представник позивача надав суду витребувані ухвалою суду від 28.09.2009р. документи, зокрема, довідку про включення до ЄДРПОУ відповідача, копії рахунків-фактур, які виставлялись відповідачу, банківські виписки, на підтвердження часткової оплати заборгованості відповідачем.
У зв'язку з неявкою у судове засідання 13.10.2009р. представника відповідача та необхідністю витребувати неподані суду документи, розгляд справи 13.10.2009р. відкладено.
03.11.2009р. судом одержано відзив на позовну заяву від відповідача, у якому відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що відповідач є бюджетною установою та фінансується за рахунок бюджету. У зв'язку з ненаповненням бюджету Шевченківського району коштами, відповідач був позбавлений можливості виконати відповідні грошові зобов'язання перед позивачем. При цьому відповідач не відмовляється від виконання свого обов'язку перед позивачем щодо сплати коштів, але по мірі надходжень коштів на рахунки відповідача з бюджету.
03.11.2009р. розгляд справи не відбувся, у зв'язку з тим, що станом на 03.11.2009р. суддя Палій В.В. знаходився на лікарняному. При цьому, представник відповідача повідомлений про день та час наступного судового засідання по справі №20/287 (17.11.2009р. о 9:30год.) під розписку, а позивач - телефонограмою.
У судовому засіданні 17.11.2009р. представник відповідача надав суду докази часткової оплати заборгованості перед позивачем у сумі 24 068,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 02.11.2009р. та від 03.11.2009р.
Заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про необхідність залучити Відділення Державного казначейства Шевченківського району м. Києва до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
За наведених обставин, розгляд справи 17.11.2009р. відкладено.
08.12.2009р. судом одержано заперечення від позивача на відзив відповідача, у якому позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та витребувати у відповідача інформацію про наявність коштів на своїх рахунках від отримання коштів від контрагентів за надання платних коштів контрагентом та про використання цих коштів, що підтвердить можливість сплати відповідачем боргу перед позивачем в період з 18.11.2008р. по 07.12.2009р.
У судовому засіданні клопотання позивача судом не задоволено, оскільки вказані у клопотанні докази не мають значення для правильного вирішення спору.
Представник третьої особи заявив клопотання про заміну Відділення Державного казначейства Шевченківського району міста Києва його правонаступником (внаслідок проведеної реорганізації) - Головним Управлінням Державного казначейства України у м. Києві.
Клопотання судом задоволено, у судовому засіданні судом здійснено заміну третьої особи її правонаступником - Головним Управлінням Державного казначейства України у м. Києві, про що зазначається у рішенні суду.
Представник Головного Управління Державного казначейства України у м. Києві у судовому засіданні надав суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що Головне управління не є учасником спірних правовідносин і згідно із своїми функціональними обов'язками не може надати будь-які фактичні дані, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що заперечують проти вимог позивача та доводити обставини, що мають значення для вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд, -
12.03.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №31 (далі -договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується передати у встановлений строк у власність покупця миючі та дезінфікуючі засоби (далі -товар) в асортименті та за цінами, вказаними в специфікації (додаток №1 до договору та видатковій накладній, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти цей товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених даним договором.
Відповідно до п.2.1. договору загальна сума даного договору становить 112 997,00грн.
Згідно п.3.4. договору моментом поставки є приймання товару покупцем по накладним, що свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов'язань щодо поставки товару.
Позивачем було поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 84 068,90грн., що підтверджується видатковими накладними №ХІ-00115 від 25.04.2008р., №ХІ-00511 від 12.11.2008р., №ХІ-00503 від 10.11.2008р., №ХІ-00487 від 27.10.2008р., №ХІ-00451 від 09.10.2008р., №ХІ-00431 від 06.10.2008р., №ХІ-00421 від 29.09.2008р., №ХІ-00401 від 19.09.2008р., №ХІ-00400 від 18.09.2008р., №ХІ-00115 від 05.05.2008р., які підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печаткою юридичних осіб, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до п.4.2. договору покупець, на підставі рахунка-фактури, складеного постачальником, проводить оплату поставленого товару у розмірі 100% протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту поставки.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару згідно договору виконав частково, ним було частково оплачено товар, поставлений згідно видаткової накладної №ХІ-00503 від 10.11.2008р. в сумі 10 000,00грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками, а повну вартість товару, який було поставлено позивачем згідно вищезазначених накладних на загальну суму 74 068,90грн., відповідачем у строк, встановлений п.4.2. договору - оплачено не було.
14.08.2009р. позивач звернувся до відповідача з претензією №47 від 14.08.2009р. з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товару сумі 74 068,90грн., проте відповідач, у вставлений законодавством строк заборгованість не сплатив.
Також, заборгованість відповідача підтверджується актом звірки розрахунків за 2008р., підписаним сторонами станом на 31.12.2008р.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 74 068,90грн. основного боргу.
Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до Положення відповідача, відповідач є структурним підрозділом Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації.
Відповідач має статус юридичної особи, має самостійний баланс, рахунки в банківських установах (п. 15 Положення).
Відповідно до п. 14 Положення Управління освіти фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Проаналізувавши умови договору поставки №31 від 12.03.2008р., судом встановлено, що умова оплати не ставиться у залежність від бюджетного фінансування відповідача. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що при прийнятті продукції від позивача, відповідач повідомляв позивача про неналежне бюджетне фінансування позивача та звертався до позивача з приводу внесення змін до умов договору в частині строків та порядку оплати поставленої продукції.
За наведених обставин, посилання у відзиві відповідача на неналежне фінансування відповідача як бюджетної установи не є тією підставою, яка звільняє відповідача від виконання зобов'язання щодо оплати одержаної продукції та від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.
Відповідач надав суду докази оплати 24068,00грн. заборгованості, відповідно до платіжних доручень №5387 від 02.11.2009р. та №3624 від 03.11.2009р. із відмітками банківської установи про проведення платежів. У призначенні платежів міститься посилання на договір №31 від 12.03.2008р.
З урахуванням наведеного, провадження у справі №20/287 в частині суми 24068,00грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутності предмету спору.
В частині суми 50000,90грн. - основного боргу суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання 9100,57грн. -пені, 2068,68грн. -3% річних, 10 530,37грн. -збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6.2. договору за несвоєчасну оплату поставленого товару, відповідач сплачує позивачу пеню ц розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення оплати, від несплаченої суми.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ознайомившись з розрахунком пені, 3% річних та збитків від інфляції, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача у розмірі 9100,57грн. -пені, 2068,68грн. -3% річних, 10 530,37грн. -збитків від інфляції.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, у тому числі в частині суми основного боргу, яка була сплачена відповідачем після порушення провадження у справі №20/287.
На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 25, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Замінити третю особу - Відділення Державного казначейства Шевченківського району міста Києва її правонаступником (внаслідок проведеної реорганізації) - Головним Управлінням Державного казначейства України у м. Києві.
2. Припинити провадження у справі №20/287 в частині 24068,00грн. - основного боргу за відсутності предмету спору.
3. Стягнути з Управління освіти Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації (м. Київ, вул. Зоологічна, 6-а, код ЄДРПОУ 26087599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір»(м. Київ, вул. Куренівська, 2-б, код ЄДРПОУ 25394112) 50 000,90грн -основного боргу, 9100,57грн. -пені, 2068,68грн. -3% річних, 10 530,37грн. - збитків від інфляції, 957,68грн. - державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій