ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 20/33109.12.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «КБУ Теплових мереж»
Про стягнення 169 866,86 грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники сторін:
від позивача Мирутенко М.М.- предст. (дов. від 10.07.2009р.)
від відповідача Навитанюк Ю.І.- предст. (дов. від 08.12.2009р.)
Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 169 866,86грн. (127 000,01грн. -основного боргу, 23 324,51грн. -пені, 16 129,00грн. -збитків від інфляції, 3413,34грн. -3% річних), яка виникла внаслідок несплати відповідачем за поставлений позивачем товар за договором поставки №566 від 22.11.2007р., а також витрати по сплаті державного мита -1698,67грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -236,00грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.10.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/331, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 04.11.2009р.
28.10.2009р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відсутністю на підприємстві відповідача юриста та відрядженням керівника відповідача.
04.11.2009р. розгляд справи не відбувся, у зв'язку з тим, що станом на 04.11.2009р. суддя Палій В.В. перебував на лікарняному.
Ухвалою від 09.11.2009р. розгляд справи №20/331 призначено на 18.11.2009р.
16.11.2009р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відсутністю на підприємстві відповідача юриста та перебуванням керівника відповідача на лікарняному.
У судовому засіданні 18.11.2009р. представник позивача надав суду рахунки-фактури, на які міститься посилання у накладних, банківські виписки, на підтвердження факту часткової оплати товару відповідачем.
Судом задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з наведеним, розгляд справи 18.11.2009р. відкладено.
У судовому засіданні 09.12.2009р. представник позивача звернувся до суду із заявою про зміну позовних вимог, а саме, просить суд стягнути з відповідача 9250,30грн.-пені, 3158,63грн. -3% річних, 14490,00грн. -збитків від інфляції та понесені позивачем судові витрати. Зміна позовних вимог пов'язана із сплатою відповідачем суми основного боргу у повному обсязі.
Змінені позовні прийняті судом до розгляду.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на сплату відповідачем суми основного боргу; значну суму штрафних санкцій, що може підірвати і без того складний фінансовий стан підприємства, у зв'язку з фінансовою кризою.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
22.11.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №566 (далі -договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити покупцю (відповідач) продукцію сантехнічного призначення (далі -продукція), а покупець зобов'язується прийняти продукцію від постачальника та оплатити загальну вартість на умовах цього договору.
Сума договору орієнтовно складає 1 000 000,00грн. (п.1.2.).
Згідно п. п. 4.6., 4.7. договору датою поставки продукції є дата видачі постачальником видаткової накладної. На кожну партію товару постачальник в обов'язковому порядку надає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, сертифікат якості.
Позивачем було поставлено на користь відповідача продукцію на загальну суму 392 784,33грн., що підтверджується видатковими накладними №СТ-0003884 від 05.09.08, №СТ-0003802 від 02.09.08, №СТ-0004310 від 24.09.08, №СТ-0004311 від 24.09.08, №СТ-0004683 від 09.10.08, №СТ-0004684 від 09.10.08, які підписані уповноваженою особою позивача та уповноваженою довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей особою відповідача, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до п.5.2. договору розрахунки між сторонами здійснюються покупцем на умовах 100% попередньої оплати вартості партії продукції протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури.
Відповідач здійснив часткову оплату поставленої продукції загалом у сумі 265 784,32грн., що підтверджується банківськими виписками позивача, а повну вартість одержаної продукції в сумі 127 000,01грн. -відповідач не оплатив.
Доказом виставлення позивачем та одержання відповідачем рахунків-фактур на оплату поставленої продукції є посилання на них у довіреностях відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також у видаткових накладних, згідно яких було поставлено продукцію відповідачу.
24.02.2009р. позивач надіслав відповідачу лист-вимогу №57 від 20.02.2009р. з вимогою сплатити заборгованість за поставлену продукцію.
У відповідь на лист-вимогу відповідач надіслав позивачу лист, в якому відповідач визнає наявність заборгованості та зобов'язується сплатити заборгованість у строк до 01.04.2009р.
Проте, як зазначив позивач у позовній заяві, станом на день звернення позивача з позовом до суду, відповідач не здійснив повної оплати поставленої продукції, заборгованість відповідача склала 127 000,01грн.
У зв'язку з наведеним, позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 127 000,01грн. основного боргу.
Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач надав суду докази сплати на користь позивача 27000,00грн. заборгованості до звернення позивача з позовом до суду та 5000,00грн. -до порушення провадження у справі №20/331.
В процесі розгляду справи №20/331 у суді, відповідач сплатив на користь позивача заборгованість у розмірі 95000,00грн.
За наведених обставин, провадження у справі в частині суми основного боргу підлягає припиненню за відсутності предмету спору.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 9250,30грн. -пені, 14490,00грн. -збитків від інфляції, 3158,63грн. -3% річних.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 8.2. договору у разі несвоєчасної оплати поставленої покупець повинен сплатити постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день її нарахування, від суми заборгованості, за кожен день затримки.
Відповідно до п.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Ознайомившись з розрахунком пені позивача, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача у розмірі 9250,30грн.
Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 14490,00грн. -збитків від інфляції, 3158,63грн. -3% річних.
При цьому суд зазначає, що посилання відповідача у відзиві на складний фінансовий стан підприємства не є належною та законною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині нарахованих штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, у тому числі в частині суми основного боргу, яка була сплачена відповідачем після порушення провадження у справі №20/331.
На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Припинити провадження у справі №20/331 в частині основного боргу, за відсутності предмету спору.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КБУ Теплових мереж»(м. Київ, пров. Червоногвардійський, 2; м. Київ, вул. Перемоги, 9, код ЄДРПОУ 33297362) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок»(м. Київ, вул. Екскаваторна, 24, код ЄДРПОУ 05503272) 9250,00грн. -пені, 14490,00грн. -збитків від інфляції, 3158,63грн. -3% річних, 1218,99грн. -державного мита, 186,93грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій