ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 20/32609.12.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія
«ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре Транс Груп»
Про стягнення 66 018,98 грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники сторін:
Від позивача Вершигора О.В.- предст. (дов. від 18.09.2009р.)
Від відповідача Суховерська О.В.- предст. (дов. від 03.06.2009р.)
Крупник А.В.- предст. (дов. від 03.06.2009р.)
Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 66 018,98грн. (49 202,51грн. -основного боргу, 3320,16грн. -пені, 9840,50грн. -штрафу, 3655,81грн. -процентів за користування чужими коштами), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті поставленого позивачем товару за договором поставки товару №05887/08 від 08.07.2008р., а також витрати по сплаті державного мита -660,19грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -236,00грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.10.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/326, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 04.11.2009р.
04.11.2009р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника відповідача.
04.11.2009р. розгляд справи не відбувся, у зв'язку з тим, що станом на 04.11.2009р. суддя Палій В.В. перебував на лікарняному.
Ухвалою від 09.11.2009р. розгляд справи №20/326 призначено на 18.11.2009р.
06.11.2009р. судом одержано клопотання від позивача про проведення судового засідання 04.11.2009р. без участі представника позивача, у зв'язку з тим, що внаслідок спалаху пандемічного грипу в Україні, позивач змушений утриматись від направлення представника для участі у судовому засіданні.
У зв'язку з тим, що 04.11.2009р. розгляд справи не відбувся, суд залишив клопотання, одержане судом 06.11.2009р., без розгляду.
16.11.2009р. судом одержано клопотання від позивача про проведення судового засідання 18.11.2009р. без участі представника позивача, у зв'язку з тим, що внаслідок спалаху пандемічного грипу в Україні, позивач змушений утриматись від направлення представника для участі у судовому засіданні.
У судовому засіданні 18.11.2009р. клопотання судом задоволено.
У судовому засіданні 18.11.2009р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд частково відмовити у задоволенні позовних вимог, а саме, в частині вимоги про стягнення 9840,50грн. -штрафу, а також зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. У відзиві відповідач також зазначив про часткову оплату заборгованості у розмірі 10 000,00грн., відповідно сума основного боргу складає 39202,51грн.
З метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 18.11.2009р. відкладено.
У судовому засіданні 09.12.2009р. представник відповідача надав суду докази оплати 10 000,00грн. заборгованості, згідно платіжного доручення №1562 від 07.12.2009р. та навів усні заперечення проти заявлених позовних вимог.
Представник позивача надав суду письмові пояснення по справі з урахуванням відзиву відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
08.07.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки товару №05887-08 (далі -договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) передає у власність покупця (відповідач) автошини (далі -товар) в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно замовленню покупця, погодженого сторонами факсимільним зв'язком, електронною поштою або в усній формі, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору. Підтвердженням факту погодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару за видатковою накладною, яка видана постачальником, та яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації, в розумінні ст.. 266 Господарського кодексу України.
Відповідно до п.4.1. договору орієнтовна сума договору складає 500 000,00грн. з урахуванням ПДВ.
Моментом поставки вважається момент підписання представником покупця видаткової накладної на товар, який поставляється (п.4.5).
Позивачем було поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 49 293,60грн., що підтверджується видатковою накладною №ХВ-0148384 від 14.05.2009р., яка підписана уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплена печатками юридичних осіб, належним чином завірена копія якої знаходиться в матеріалах справи.
31.12.2008р. сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, умовами якої було уточнено зміст п. п.4.3., 5.1., 10.3 договору та розділ 11 договору, а також доповнено договір п.4.3.1.
Відповідно до п. 4.3. договору оплата товару здійснюється покупцем на підставі даного договору та видаткових накладних до нього шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу постачальника протягом 14 календарних днів з моменту поставки.
Відповідно доп.4.3.1 договору датою та фактом оплати вважається дата надходження безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника або дата внесення готівкових грошових коштів у касу постачальника.
Проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару згідно договору в сумі 49 293,60грн. -не виконав.
Як зазначає позивач, оскільки за даними бухгалтерського обліку позивача у відповідача існує переплата на користь позивача у сумі 91,09грн., то заборгованість відповідача за поставлений згідно вищевказаної видаткової накладної товар складає 49 202,51грн.
За наведених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 49 202,51грн. основного боргу.
Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання 3320,16грн. -пені, 9840,50грн. -штрафу, 3655,81грн. -24% річних.
У процесі розгляду справи №20/326 представник відповідача надав суду докази оплати 20000,00грн. заборгованості на користь позивача, що підтверджується платіжними дорученнями №1488 від 10.11.2009р. та №1562 від 07.12.2009р. При цьому, представник відповідача зазначив, що зазначена сума сплачена відповідачем в рахунок погашення суми основного боргу перед позивачем.
Проте, суд вважає зазначене твердження відповідача помилковим, з огляду на наступне.
Згідно п.5.1. договору (згідно Додаткової угоди від 31.12.2008р.) в разі порушення строків оплати товару покупець, в першу чергу, зобов'язаний уплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення протягом всього часу прострочки, також у відповідності до ст. 625 ЦК України 24% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочки, а потім уплатити суму основного боргу. При цьому, при надходженні грошових коштів від покупця за товар за даним договором, постачальник спочатку зараховує нараховану суму пені та річних. Окрім вищевказаних пені та річних, в разі прострочки платежу на строк більше 30 календарних днів, покупець зобов'язаний уплатити штраф у розмірі 20% від простроченої суми. Нарахування пені та штрафу за прострочку оплати товару припиняється через дванадцять місяців з дня, коли грошове зобов'язання мало бути виконане.
Відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:
1. у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;
2. у другу чергу сплачують проценти і неустойка;
3. у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Як вбачається із п. 5.1 договору, іншого порядку, ніж передбачений ст. 534 ЦК України, сторонами не погоджено.
Таким чином, сплачена відповідачем сума у розмірі 20000,00грн. в першу зараховується в рахунок погашення нарахованих позивачем сум пені, та 24% річних, а в другу чергу -в рахунок погашення суми основного боргу.
За наведених обставин, в частині суми основного боргу 13024,03грн. (20000,00грн. -3320,16грн.(пеня) -3655,81грн. (24% річних) = 13024,03грн.), провадження у справі №20/326 підлягає припиненню, за відсутності предмету спору.
В частині суми 36 178,48грн. - основного боргу позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наданий позивачем розрахунок пені та 24% річних, суд вважає обґрунтованим, проте, провадження у справі №20/326 в частині пені та 24% річних підлягає припиненню за відсутності предмету спору (оскільки нараховані позивачем суми пені та 24% річних сплачені відповідачем у межах суми 20000,00грн. після порушення провадження у справі.).
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 9840,50грн.-штрафу.
Відповідач проти зазначеної позовної вимоги заперечив, посилаючись на те, що штраф та пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, проте, згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення.
Суд не погоджується із зазначеним твердженням відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 29.04.1994р. №02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань» якщо платник необґрунтовано відмовився від оплати продукції (товарів), робіт (послуг) і згідно із законом чи договором зобов'язаний сплатити за це штраф, то пеня підлягає стягненню незалежно від сплати штрафу за ухилення від оплати.
Таким чином, оскільки умовами договору передбачено стягнення як пені, так і штрафу за прострочення оплати товару, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9840,50грн.-штрафу, відповідно до розрахунку позивача.
У відзиві відповідач просить суд зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, посилаючись на економічну кризу та те, що сторони погодили річні відсотки у розмірі 24%, які перевищують розмір пені.
Відповідно до п. 2.4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 29.04.1994р. №02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Позивач, заперечуючи проти зменшення розміру штрафних санкцій зазначив у поясненнях про те, що економічна криза торкнулась не лише відповідача, але і позивача. Позивач також має договірні відносини з постачальниками товару. Затримка розрахунків з боку відповідача призводить до затримки розрахунків позивачем із виробниками товарів, а відтак, і накладення санкцій. Позивач також вказав на те, що прострочення у виконанні зобов'язання відповідачем мало місце неодноразово.
Виходячи із інтересів як відповідача, так і позивача, значної суми прострочення (у порівнянні із сумою, на яку продукцію було поставлено), за відсутності доказів винятковості даного випадку прострочення, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, у тому числі, в частині суми заборгованості, яка була сплачена відповідачем після порушення провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Припинити провадження у справі №20/326 в частині 13024,03грн. - основного боргу, 3320,16грн. -пені, 3655,81грн. -24% річних, за відсутності предмету спору.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре Транс Груп»(м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 100/2, код ЄДРПОУ 34492746) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА»(Харківська обл., Харківський район, сел. Васищеве, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 33010822) 36 178,48грн. -основного боргу, 9840,50грн. -штрафу, 660,19грн. - державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій