ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.11.2017Справа № 910/15660/17
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"
про стягнення 13 402,50 грн., -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Беляєв Ю.Л. (представник за довіреністю №233/17 від 30.12.2016р.);
від відповідача: не з'явились.
Обставини справи:
Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (надалі - відповідач) суми страхового відшкодування в розмірі 13 402,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав, в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, у межах фактичних витрат, право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити виплату страхового відшкодування.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 17.10.2017р. Крім того, в порядку ст. 65 ГПК України зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати інформацію щодо полісу № АЕ/9842466.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням позивачем витребуваних доказів, розгляд справи відкладено до 14.11.2017р.
В судове засідання 14.11.2017р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 14 листопада 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
28.12.2015р. між позивачем (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів Програма «Комфорт» №280.15.2296224 (надалі - Договір страхування), відповідно до якого позивач прийняв на себе обов'язок по страхуванню автомобіля "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі також - застрахований автомобіль), зі строком дії з 00.00 годин 29.12.2015р. по 24.00 годин 28.12.2016р.
12.09.2016р. о 18 год. 00 хв. по просп. Визволителів, зі сторони бул. Перова в сторону проспекту Броварського в в м. Києві ОСОБА_3 керуючи автомобілем "Лексус", реєстраційний номер НОМЕР_2, під час перестроювання з крайньої лівої смуги в праву не переконався, що це буде безпечним, не надав дорогу транспортному засобу, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.11.2016р. у справі №755/14231/16-п ОСОБА_3 за здійснення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Згідно рахунку-фактури СТО (ТОВ «Автосаміт ЛТД») № С-00093783 від 20.09.2016р. вартість ремонту транспортного засобу "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 18 208,51 грн.
Відповідно до наданого позивачем звіту № 1573 про оцінку КТЗ "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_1 від 11.10.2016р. вартість відновлювального ремонту застрахованого позивачем автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу КТЗ (Ез = 0,00) становить 18 282,12 грн.
Відповідно до складеного позивачем Страхового акту № 3.16.941-1 від 26.09.2016р., розмір страхового відшкодування, який підлягає до виплати страхувальнику, становить 13 402,50 грн.
З урахуванням рахунку-фактури СТО, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив своєму страхувальнику страхове відшкодування в сумі 13 402,50 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №ЦО02722 від 26.09.2016р. на вказану суму.
Позивачем було направлено на адресу відповідача заяву на виплату страхового відшкодування вих. № 3728/16.941 від 28.09.2016р. (докази отримання заяви відповідачем у матеріалах справи) на суму 13 402,50 грн., яка була залишена останнім без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р., відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу відповідно до п. 2.3 Методики - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісних транспортних засобів.
Системне тлумачення наведених вище положень чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження транспортного засобу розмір шкоди, завданої транспортному засобу, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.
Позивачем з урахуванням рахунку-фактури СТО та на підставі складеного ним Страхового акту № 3.16.941-1 від 26.09.2016р. виплачено своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 13 402,50 грн.
Як зазначалось вище, позивачем надано до матеріалів справи копію звіту № 1573 про оцінку КТЗ "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_1 від 11.10.2016р., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту застрахованого позивачем автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу КТЗ (Ез = 0,00) становить 18 282,12 грн.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої позивачем вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля внаслідок його пошкодження в ДТП, і також відповідач не спростував розраховану позивачем суму страхового відшкодування.
Судом встановлено, що наведені у рахунку-фактурі СТО та звіті матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в доданій до матеріалів справи Довідці Управління патрульної поліції у м. Києві і відповідачем не надано доказів протилежного.
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, до позивача перейшло право вимоги, згідно зі ст. ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" та п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в межах суми виплаченого страхового відшкодування.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.
Так, частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина фізичної особи ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку, а відповідальність особи, яка керує транспортним засоб"Лексус", реєстраційний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП, була застрахована відповідачем на підставі Полісу №АЕ/9842466.
Згідно ст. 12.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до Полісу № АЕ/9842466 розмір франшизи становить 0,00 грн., а ліміт відповідальності по майну становить 100 000,00 грн., отже, з відповідача має бути стягнуто 13 402,50 грн. (виплачена позивачем сума страхового відшкодування, виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей та нульової франшизи за полісом).
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у нього обов'язку здійснити виплату позивачу суми страхового відшкодування в розмірі 13 402,50 грн.
Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/15660/17 позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума страхового відшкодування в розмірі 13 402,50 грн.
Судовий збір в розмірі 1 600,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (ідентифікаційний код 35265086, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (ідентифікаційний код 36086124, адреса: 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 15/2) 13 402,50 грн. (тринадцять тисяч чотириста дві гривні 50 коп.) суми страхового відшкодування та 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.11.2017р.
Суддя С.М. Морозов