ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.11.2017Справа №910/10957/17
За позовомПриватного акціонерного товариства «Оболонь»
до 1) Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», 2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
пропро визнання договору припиненим та таким, що не підлягає виконанню
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники сторін:
від позивачаВознюк В.А. - представник
від відповідача-1Перков Г.О. - представник
від відповідача-2Грицик А.С. - представник
Приватне акціонерне товариство «Оболонь» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та просить суд:
- визнати припиненим у зв'язку з неможливістю виконання до відновлення банківської діяльності і отримання банківської ліцензії Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» Кредитний договір №10-11 від 18.11.2011, Договір про внесення змін №1 від 31.10.2012, Договір про внесення змін №2 від 09.10.2013, Договір про внесення змін №3 від 10.10.2013, Договір про внесення змін №4 від 06.11.2013, Договір про внесення змін від №5 від 30.04.2015, Договір про внесення змін №6 від 15.05.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» (ПАТ «УкрІнБанк») та Приватним акціонерним товариством «Оболонь»;
- визнати укладений між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» (ПАТ «УкрІнБанк») та Приватним акціонерним товариством «Оболонь» Кредитний договір №10-11 від 18.11.2011, Договір про внесення змін №1 від 31.10.2012, Договір про внесення змін №2 від 09.10.2013, Договір про внесення змін №3 від 10.10.2013, Договір про внесення змін №4 від 06.11.2013, Договір про внесення змін від №5 від 30.04.2015, Договір про внесення змін №6 від 15.05.2015 таким, що не підлягає виконанню на користь Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія».
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 на даний час не є банківською установою, не проводить банківську діяльність та не має відповідної ліцензії Національного банку України на здійснення такої діяльності, а тому не може виступати учасником кредитних відносин в якості кредитодавця за кредитним договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/10957/17 та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2017 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору у справі №910/10957/17 на 15 днів, а в судовому засіданні оголошено перерву до 07.09.2017.
В судовому засіданні 07.09.2017 за клопотанням позивача та відповідача-2 оголошувалась перерва до 14.09.2017.
Судове засідання, призначене на 14.09.2017, не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 розгляд справи було призначено на 03.10.2017.
В судовому засіданні 03.10.2017 за клопотанням позивача оголошувалась перерва до 12.10.2017.
В судовому засіданні 12.10.2017 представник відповідача-2 підтримав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішеннями суду у справах №913/583/17, №913/579/17, №826/9072/17. Також Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було заявлено про зупинення провадження у справі до прийняття Верховним Судом України судового рішення у справі №826/1162/16 та/або №826/5325/16.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Розглянувши клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаних клопотань.
В судовому засіданні 12.10.2017 оголошено перерву до 08.11.2017.
В судовому засіданні 08.11.2017 представник позивача позов підтримав.
Відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що позивач у позовній заяві помилково застосовує до правовідносин, що склались між сторонами норми Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки відповідач-1 банківську діяльність не здійснює, але здійснював її на момент укладення кредитного договору; відповідач-2 є кредитором за даним кредитним договором, зобов'язання позивача за договором є чинними та не припинились, а сам договір з боку відповідача-1 був виконаний, коли відповідач-1 мав статус банку.
Відповідач-2 проти задоволення позову заперечує та зазначає, що відкликання банківської ліцензії не є підставою для припинення укладеного між позивачем та відповідачем-1 кредитного договору.
У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва
18.11.2011 між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний Банк», найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» (Банк), та Публічним акціонерним товариством «Оболонь», найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство «Оболонь» (позичальник) укладено Кредитний договір №10-11 (надалі - Кредитний договір).
Відповідно до п. 3.1.1. Кредитного договору банк надає позичальнику кредит в розмірі 30000000,00 грн на термін 12 місяців по 17.11.2012 зі сплатою відповідно до п.3.4.1 Договору процентів в розмірі 20%.
До Кредитного договору неодноразово вносилися зміни шляхом укладення відповідних договорів, а саме: Договору про внесення змін № 1 від 31.10.2012, Договору про внесення змін № 2 від 09.10.2013, Договору про внесення змін №3 від 10.10.2013, Договору про внесення змін №4 від 06.11.2013, Договору про внесення змін №5 від 30.04.2015, Договору про внесення змін №6 від 15.05.2015.
Так, Договором про внесення змін № 1 від 31.10.2012 було змінено термін надання кредиту до 17.11.2013 та збільшено розмір процентів до 22%. Договором про внесення змін № 2 від 09.10.2013 проценти було зменшено до 18%. Договором про внесення змін №4 від 06.11.2013 було змінено термін погашення кредиту до 17.11.2015. Договором про внесення змін №5 від 30.04.2015 проценти було збільшено з 01.04.2015 до 24%.
За правовою природою договір №10-11 від 18.11.2011 є кредитним договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, кредитодавцем у кредитному договорі виступає тільки спеціальний суб'єкт - банк або інша фінансова установа.
Постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015 Публічне акціонерне товариство «Укрінбанк» було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно з рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 було запроваджено тимчасову адміністрацію, та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.
22.03.2016 на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України було винесено постанову №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк». Цього ж дня Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №385 «Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Укрінбанк», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора публічного акціонерного товариства «Укрінбанк».
В свою чергу, постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.03.2016 у справі №826/1162/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016, визнано незаконною та скасовано постанову Правління НБУ №934 від 24.12.2015 року «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до категорії несплатоспроможних», визнано незаконним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 у справі №826/1162/16 залишено без змін.
Однак, постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 було скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Вищого господарського суду України від 31.08.2016 і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову про визнання незаконними та скасування постанови Правління Національного банку України №934 від 24.12.2015 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних», а також рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Український інноваційний банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Тобто, Верховним Судом України підтверджено правомірність запровадження у Публічному акціонерному товаристві «Український інноваційний банк» тимчасової адміністрації, та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 у справі №826/5325/16 задоволено вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови Правління Національного банку України №180 від 22.03.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 №385 «Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 05839888 міститься інформація стосовно відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», яка має право займатися виключно діяльністю: код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); код КВЕД 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.; код КВЕД 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення; код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. За даними Державного реєстру фінансових установ, особа з ідентифікаційним кодом 05839888 не є фінансовою установою. За даними Довідника діючих банківських установ Національного банку України, особа з ідентифікаційним кодом 05839888 не є діючою банківською установою. Відтак, за твердженням позивача, оскільки за приписами законодавства кредитодавцем за кредитним договором може бути виключно банк або інша фінансова установа, а наразі інформація стосовно банківської установи ПАТ «УкрІнБанк» в ЄДР відсутня, дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визнані незаконними та скасовані, ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є правонаступником ПАТ «УкрІнБанк», та не є банком, а тому наразі відсутня сторона по Кредитному договору №10-11 від 18.11.2011.
За таких обставин, позивач вказує на наявність підстав для визнання припиненим у зв'язку з неможливістю виконання Кредитного договору №10-11 від 18.11.2011 з усіма договорами про внесення змін до нього, а також визнання вказаного договору таким, що не підлягає виконанню.
Отже, фактично доводи позивача зводяться до того, що у зв'язку із втратою відповідачем-1 статусу банківської установи, останній не може виступати суб'єктом кредитних відносин, і відповідно, не може бути стороною кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 8.1 Кредитного договору цей договір залишається чинним до дати повної сплати позичальником заборгованості за кредитом, процентів та інших платежів за цим договором відповідно до умов цього Договору.
Частинами 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Положеннями ст.ст. 599 - 609 Цивільного кодексу України визначені такі підстави припинення зобов'язання: припинення зобов'язання виконанням, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі, неможливістю виконання зобов'язання, смертю фізичної особи, ліквідацією юридичної особи.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено наявності підстав для визнання припиненим Кредитного договору №10-11 від 18.11.2011 (та відповідних договорів про внесення змін до нього), а також для визнання Кредитного договору таким, що не підлягає виконанню на користь Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія».
Суд зазначає, що чинне законодавство України не передбачає такої підстави для припинення кредитного договору й втрати кредитором права вимоги за таким кредитним договором до боржника як відкликання банківської ліцензії у банка - кредитора та виключення його з Державного реєстру банків.
На момент укладення Кредитного договору між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» і Приватним акціонерним товариством «Оболонь», Банк - Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» мав відповідну банківську ліцензію та свої зобов'язання за Кредитним договором, а саме - надання кредитних коштів, виконано кредитодавцем, коли він мав статус банківської установи та ліцензію на здійснення відповідної діяльності.
Заявляючи вимоги про визнання договору припиненим у зв'язку з неможливістю його виконання, позивачем не наведено, в чому саме полягає неможливість виконання відповідачем-1 Кредитного договору та не зазначено, які саме зобов'язання Банку як кредитодавця за договором неможливо виконати через відкликання банківської ліцензії.
В свою чергу, наявність чи відсутність ліцензії у Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін, які склались на підставі кредитного договору №10-11 від 18.11.2011. Суд звертає увагу, що положення ст. 512 Цивільного кодексу України передбачають можливість заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). У такому випадку в силу ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, ані положеннями чинного законодавства України, ані умовами Кредитного договору не встановлено заборони відступлення права вимоги за кредитним договором на користь особи, яка не має статусу банківської установи. Тобто, у випадку відступлення Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» права вимоги за спірним договором на підставі договору про відступлення прав вимоги, укладеного згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, іншій юридичній особі, яка не мала б статусу банківської установи, до останнього перейшли б всі права й обов'язки первісного кредитора у зобов'язанні й боржник не звільнявся б від виконання своїх зобов'язань перед новим кредитором.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Оболонь» задоволенню не підлягають.
При цьому, оскільки обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог (а саме: відсутність станом на даний час у позивача статусу банківської установи та банківської ліцензії), в будь-якому випадку не є підставами для визнання Кредитного договору припиненим, то питання правомірності відкликання банківської ліцензії та запровадження у Банку процедури тимчасової адміністрації та ліквідації, а також питання щодо правомірності внесення змін до установчих документів юридичної особи - відповідача-1 та державної реєстрації таких змін на вирішення спору у даній справі не впливають.
У зв'язку з цим подані відповідачем-2 клопотання про зупинення провадження у справі залишені судом без задоволення.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 21.11.2017
Суддя Ю.М. Смирнова