15.11.2017 Справа № 904/8653/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Приватного акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"
про стягнення 21 885,00 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
Позивача - ОСОБА_1, дов. № 5300 від 01.11.17р.
Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
Позивач просить стягнути з Відповідача 21 885,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у перевізному документі та витрати зі сплати судового збору.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Позивач порушив вимоги об'єднання позовних вимог, що призведе до утруднення розгляду справи. Складені Позивачем комерційні акти не мають сили доказу, оскільки складені із грубими порушеннями чинних правил перевезення вантажів та просить суд застосувати до заявлених Позивачем вимог позовну давності, відповідно до ст. 137 Статуту залізниць України.
Позивач надав заперечення на відзив Відповідача, в яких зазначив, що в позовній заяві об'єднано кілька вимог, пов'язаних між собою як підставою виникнення - відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній (розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою), так і поданими доказами, що засвідчують ці обставини. Наявні в матеріалах справи документи підтверджують, що зазначені комерційні акти дійсно були складені не безпосередньо у день виявлення факту невідповідності маси вантажу відомостям, зазначеним у перевізному документі (про що складені акти загальної форми від 16.03.17р. та від 20.03.17р., 24.03.17р. під час комісійного переважування вантажу з подальшим його дозуванням та досиланням за відповідними досильними накладними, в яких містяться належні відмітки). Наявні в матеріалах справи комерційні акти складені 24.03.17р., тому передбачений 6-ти місячний термін позовної давності не порушений.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Розгляд справи відкладався.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд
15.03.17р. зі станції Миколаївка Донецької залізниці ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" за накладною №45462074, відправило групу вагонів з вантажем (вугілля кам'яне), у тому числі і вагон №61495800 на станцію Родинська Донецької залізниці.
Відповідно до п. 24 накладної № 45462074 масу вантажу визначено відправником.
24.03.17р. на станції Красноармійськ на підставі акту загальної форми №21089 від 16.03.17р. проведено комісійне переважування вантажу та складено комерційний акт №482004/114 від 24.03.17р.
У комерційному акті №482004/114 від 24.03.17р. зазначено: згідно АЗФ №497 в/ст від 17.03.17р., АЗФ №557,558 в/ст від 24.03.17р. ст. Красноармійськ комісією проведено перевірку маси вантажу у вагоні. У документі зазначено: брутто відсутнє, тара 23800 кг, нетто - 69650 кг. При подаванні вагону на 150-т статичні ваги станції, повірені 27.01.17р. виявлено: брутто вагона склало 94750 кг, тара вагона з ПД 23800 кг, нетто - 70950 кг, що більше документу на 1300 кг і понад ВП 950 кг. Поверхня вантажу нижче бортів 20 см, розрівнена, маркування поздовжніми бороздами. Над 1,7 люками скоси до дверей 150 см х 280 см х 70 см. Двері , люка закриті, течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному стані справний. 24.03.17р. після дозування надлишок вантажу із вагону 61495800 в кількості 1500 кг перевантажено в вагон 66750266. При зважуванні вагону 61495800 виявлено: брутто - 93250 кг, тара з ПД вагона - 23800 кг, маса нетто - 69450 кг.
Результат переважування зафіксовано в Книзі переважування вантажів 17.03.17р. Після дозування надлишок вантажу з вагону 61495800 в кількості 1500 кг перевантажено у вагон 66750266. Вагон відправлено за досильною накладною №49019110.
19.03.17р. зі станції Богуславська Придніпровської залізниці ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", відповідно до накладної №45607082, відправило групу вагонів з вантажем (вугілля кам'яне), у тому числі і вагон №55079974 на станцію Новогродівка Донецької залізниці.
Відповідно до п. 24 накладної №45607082 масу вантажу визначено відправником.
24.03.17р. на станції Красноармійськ на підставі акту загальної форми №21125 від 20.03.17р. проведено комісійне переважування та складено комерційний акт №482004/113 від 24.03.17р.
У комерційному акті №482004/113 від 24.03.17р. зазначено: згідно АЗФ №528 в/ст від 20.03.17р., АЗФ №554,556 в/ст від 24.03.17р. ст. Красноармійськ комісією проведено перевірку маси вантажу у вагоні. У документі зазначено: брутто відсутнє, тара 23200 кг, нетто - 69600 кг. При подаванні вагону на 150-т статичні ваги станції, повірені 27.01.17р. виявлено: фактична маса брутто вагона склала 94200 кг, тара вагона з ПД 23200 кг, маса вантажу нетто - 71000 кг, що більше документу на 1400 кг і понад ВП 1000 кг. Поверхня вантажу нижче бортів 10-20 см, розрівнена, маркування поздовжніми бороздами. Двері, люка закриті, течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному стані справний. 24.03.17р. після дозування надлишок вантажу із вагону 55079974 в кількості 1380 кг перевантажено в вагон 65292070. При зважуванні вагону 55079974 виявлено: брутто - 92820 кг, тара вагона з ПД - 23200 кг, маса нетто - 6920 кг.
Результат переважування зафіксовано в Книзі переважування вантажів 20.03.17р. Після дозування надлишок вантажу з вагону 55079974 в кількості 1380 кг перевантажено у вагон 65292070. Вагон відправлено за досильною накладною №49105489.
З посиланням на ст. 122, 118 Статуту залізниць України (далі Статут), за неправильно зазначену в залізничній накладній масу вантажу, Позивач нарахував Відповідачеві штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення за накладною №45607082 за вагон №55079974 - 12 285,00 грн. (2 457,00 грн. х 5= 12 285,00 грн.), за накладною №45462074 за вагон № 61495800 - 9 600,00 грн. (1 920,00 грн. х 5 = 9 600,00 грн.)
За даними Позивача, Відповідач добровільно штраф не сплатив.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування...є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (п. 2 Статуту). На підставі Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх осіб (п.5 Статуту).
Згідно з п. 6 Статуту накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Відповідно до п. 23 Статуту відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Правилами перевезення вантажів (розділ 4 "Правила оформлення перевізних документів"), затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.00р. № 644, передбачено, що Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, в тому числі графу "маса вантажу, визначена відправником", заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). Правильність внесених у накладну відомостей представник відправника підтверджує своїм підписом.
Пунктом 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Згідно з п. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту, а саме у п'ятикратному розмірі від провізної плати.
Відповідно до п.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно з п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів передбачено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:
2% маси, зазначеної в перевізних документах:
вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані;
1% маси, зазначеної в перевізних документах:
мінеральне паливо…
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позов заперечує та звернувся до суду із заяву про застосування позовної давності щодо стягнення штрафу за невірне зазначення маси вантажу.
Відповідно до ст. 261 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 5 ст. 315 ГК України та ст. 136 Статуту встановлено шестимісячний строк для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення.
Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п 2.2 постанови Пленуму ВГСУ №10 від 29.05.2016 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів)
З урахуванням ч.4 ст. 51 ГПК України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).
Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у вагоні № 61495800 розбіжність фактичної маси вантажу встановлено 17.03.17р., у вагоні № 55079974 - 20.03.17р., про що зазначено у відповідних актах загальної форми. Відтак, строк протягом якого Позивач міг звернутися з позовом закінчився 20.09.17р. Позивач з позовом звернувся 21.09.17р., про що свідчить відтиск календарного штемпеля на конверті, у якому позов надійшов до суду, отже Позивач пропустив строк позовної давності.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що, хоч матеріали справи свідчать про наявність підстав для стягнення з Відповідача заявленого Позивачем штрафу, позов не підлягає задоволенню, у зв'язку із застосуванням позовної давності, про яку заявлено Відповідачем.
Згідно зі ст. 49 ГПК України, господарські витрати слід покласти на Позивача.
Керуючись ст. 32, 33, 34, 43, 45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Господарські витрати покласти на Позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.
Повний текст рішення виготовлено 20.11.2017
Суддя С.Г. Юзіков