Провадження № 22ц/790/3631/17 Головуючий 1-ї інстанції - Рибальченко Л.М.
Справа № 638/4200/16-ц Доповідач - Бровченко І.О.
Категорія - договірні
14 листопада 2017 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Бровченко І.О.,
суддів - Кіся П.В., Хорошевського О.М.,
при секретарі - Афоніні К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про переведення прав та обов'язків покупця,-
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про переведення на ОСОБА_3 прав та обов'язків покупця на кімнату 11,3 кв.м в квартирі АДРЕСА_1, зобов'язавши нотаріальну контору (нотаріуса) переоформити договір купівлі-продажу.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що проживає з неповнолітнім ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_2. Зі слів її батьків їй стало відомо, що одна кімната в її квартирі була продана громадянину ОСОБА_5, проте він не був зареєстрований в зазначеній квартирі. На даний час позивач займає всі кімнати в квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_1 вважає, що відповідно до вимог ст. ст. 3, 8, 362 ЦК України є підстави для переведення на ОСОБА_3 прав та обов'язків покупця на кімнату 11,3 кв.м в квартирі АДРЕСА_1.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2017 року в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про переведення прав та обов'язків покупця відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вислухав доповідь судді, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1. Квартира не приватизована, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї та прописку Дільниці №5 КП «Жилкомсервіс» (а.с.4).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 01 липня 1994 року ОСОБА_6 продав ОСОБА_2 24/100 частини квартири АДРЕСА_1. Квартира належала ОСОБА_6 на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого 26 травня 1994 року Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду за реєстром №1-94-23202ц2, зареєстрованого у Харківському міському бюро технічної інвентаризації 26 травня 1994 року (а.с.51-53) . Згідно листа Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради від 07 грудня 2016 року №1063/3, право власності на 24/100 часту спірної квартири зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 Право власності на 76/100 частини квартири не зареєстровано.(а.с.41).
Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не є власником спірної квартири, вона знаходиться у неї у користуванні, тому суд вважав, що вимоги ст.362 ЦК України, на яку посилається позивач, застосуванню не підлягає.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права. Суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про відмову у задоволені позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення відповідного обґрунтування позовних вимог, які надавались позивачем до Дзержинського районного суду м. Харкова, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і судова повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі. Фактично доводи апеляційної скарги є власним тлумаченням відповідачем норм чинного законодавства та обставин справи, які були предметом дослідження судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно зі ст. 356 цього Кодексу власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно зі ч. 1 ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переваженого права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.
Суд першої інстанції вірно вважав, що підстав для застосування вказаної норми закону немає з огляду на те, що спірна квартира не перебувала у спірній частковій власності та ОСОБА_1 не належить на праві власності.
Крім того, застосування норм ст. ст. 356, 361, 362 ЦК України при розгляді справ про відчуження кімнат в квартирах, право власності на які набуто в результаті приватизації державного житлового фонду, має певні особливості.
Відповідно до абз. 1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
Отже, приватизовані відповідно до абз. 1 ст. 2 цього Закону кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, є самостійними об'єктами права власності, а не часткою у спільній власності всіх наймачів, які мешкають у такій квартирі чи будинку. Тому при продажу такої приватизованої кімнати особи, які також приватизували жилі приміщення в цій квартирі (будинку), не користуються правом переважної купівлі, передбаченої ст. 362 ЦК України.
З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про недоведеність позовних вимог та обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у переведенні на неї прав та обов'язків покупця.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2017 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді -