ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/46709.12.09
За позовом Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного
товариства закритого типу)
до Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної
інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого
майна”
Про зобов'язання вчинити дії
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники сторін:
Від позивача Зозуля О.Б. -по дов. № 186/08 від 31.12.2008р.
Від відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) до Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” про зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію права власності позивача на нежитлові приміщення ІІ-го поверху корпусу № 8-А (в літ. А), загальною площею 1600,70 кв. м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2008р. порушено провадження у справі № 36/467, розгляд справи було призначено на 09.12.2008р. о 12-00.
В призначене судове засідання 09.12.2008р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.11.2009р. про порушення провадження у справі № 36/467 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.
Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
02.03.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія” (лізінгодавець) та Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) (лізінгоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №» (далі - договір).
Відповідно до п. 2. ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг”за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користуванн лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з п. 1.1. договору лізінгодавець надає лізінгоодержувачу у вигляді фінансового лізингу з правом викупу в платне користування нежилі приміщення на умовах, що визначається цим договором.
Відповідно до п.2.1 договору лізінгодавець надає, а лізінгоодержувач приймає у користування нежилі приміщення ІІ-го поверху корпусу № 8-А (в літ. А), загальною площею 1600,70 кв. м., розташованих за адресою м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8.
Відповідно до п. 1. ст. 3 Закону України “Про фінансовий лізинг”предметом договору фінансового лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.
Відповідно до п. 3.1. договору строк користування позивачем майном становить: 5 (п»ять) років, 02 березня 2005 р. по 28 лютого 2010 року.
Згідно з п. 4.3. договору приймання позивачем майна оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі.
З акту приймання-передачі приміщення від 10.03.2005р.. вбачається що Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестиційно -лізингова компанія» передала, а позивач отримав у вигляді фінансового лізингу з правом викупу в платне користування майно: нежилі приміщення ІІ-го поверху корпусу № 8-А (в літ. А), що розташовані за адресою м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, загальною площею 1 600, 70 кв. м.
Додатковою угодою №6 від 27.06.2008р. сторонами внесено зміни до п. 1.1. договору фінансового лізингу № 36/ФЛ від 08.02.07. в частині терміну користування майном, а саме з 02 березня 2005 року по 28 вересня 2008 року.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг” відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Частина 2 статті 628 Цивільного кодексу України надає право сторонам договору укладати договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що після підписання акту здачі -приймання приміщення залишаються власністю лізингодавця, лізингоодержувач набуває права власності після закінчення строку дії цього договору та сплати всієї обумовленої договором суми.
Згідно з п. 6.2 договору доку ментом. що посвідчує перехід права власності на приміщення від лізингодавця до лізингоодержувача, є акт кінцевих розрахунків, який фіксує виконання цього договору та перехід права власності на підставі цього договору. А в разі дострокового викупу -договір купівлі -продажу.
31.10.2008р. між ТОВ “Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія” та Міжрегіональною академією управління персоналом було складено акт приймання-передачі майна у власність, згідно якого позивач прийняв нежитлові приміщення ІІ-го поверху корпусу № 8-А (в літ. А), загальною площею 1 600,70 кв.м., що складають 33/100 часмтини від будівлі корпусу № 8-А (в літ. А), загальною площею 4 861,30 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд. 8, у власність, тобто сторони виконали усі свої зобов'язання за договором у повному обсязі.
У відповідності з п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Позивач звернувся до КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”з проханням надати роз'яснення щодо порядку реєстрації права власності на підставі договору фінансового лізингу.
КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” у відповіді № 16773 від 20.05.2008р. повідомило, що реєстрація права власності проводиться на підставі нотаріально посвідченого договору та його державної реєстрації.
Повноваження бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно також визначені п. 1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02. № 7/5.
Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ (п. 1.4. Положення).
Відповідно до п. 1 додатку 1 до п. 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02. № 7/5, до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, належать договори лізингу.
У своїх діях реєстратор керується виключно чинним законодавством України (п. 3.1. Положення).
Пунктом 3.4. Положення встановлено, що БТІ зобов'язане розглянути заяву та прийняти рішення щодо реєстрації права власності або відмову в реєстрації. Про відмову в реєстрації реєстратор письмово повідомляє заявника.
Листом від 20.05.08. № 16773 відповідач відмовив в реєстрації права власності на предмет лізингу у зв'язку з тим, що укладений у письмовій формі договір нотаріально не посвідчений.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом (ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 1 ст. 6 Закону України “Про фінансовий лізинг”договір фінансового лізингу має бути укладений у письмовій формі.
Нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу Закон не вимагає, а тому відмова відповідача в проведенні реєстрації права власності позивача на предмет лізингу безпідставна.
Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення прав власності, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судових захист цивільного права та інтересу.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи (в тому числі юридичної) на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам чинного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу одним із наступних способів: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування. В той же час суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 ЦК України).
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, позовні вимоги Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-
Позов Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) задовольнити повністю.
Зобов'язати Комунальне підприємство “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”(м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, код ЄДРПОУ 03359836) здійснити реєстрацію права власності Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) на нежитлові приміщення ІІ-го поверху корпусу № 8-А (в літ. А), загальною площею 1600,70 кв. м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, на підставі договору фінансового лізингу № 2 від 02.03.2005р.
Стягнути з Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”(м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, код ЄДРПОУ 03359836) на користь Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) (м. Київ, вул. Фрометівська, 2, код ЄДРПОУ 00127522) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення вступає в закону силу після десятиденного терміну з дня його прийняття.
Суддя Трофименко Т.Ю.