16 листопада 2017 року м. Київ К/800/38285/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у справі 817/1311/16 за ОСОБА_1 до Головного управління статистики в Рівненській області, Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування висновку, наказу та поновлення на роботі,-
встановив:
Під час перевірки касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області було встановлено її невідповідність вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у вступній частині касаційної скарги не зазначено другого відповідача по справі, його засоби зв'язку, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору, копію рішення суду першої інстанції та копію касаційної скарги.
У зв'язку з цим слід зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
За приписами ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційний скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну, скаргу до суду касаційної інстанції.
Як вбачається з резолютивної частини касаційної скарги, скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, проте незрозумілі вимоги до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції у межах повноважень, закріплених у ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, резолютивна частина касаційної скарги не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, надати суду документ про сплату судового збору у розмірі та в порядку, встановленому законом, копію рішення суду першої інстанції та уточнену касаційну скаргу з зазначенням всіх сторін у справі та її копії, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила ст. 108 цього кодексу, а саме, постановляється ухвала про залишення скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у справі 817/1311/16 за ОСОБА_1 до Головного управління статистики в Рівненській області, Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування висновку, наказу та поновлення на роботі - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків до 26 грудня 2017 року.
У разі невиконання вимог суду, касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Суддя Вищого адміністративного
суду України Н.Є. Маринчак