13 листопада 2017 року К/800/26339/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши заяву Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про повернення сплаченої суми судового збору за подання касаційної скарги на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі за позовом Луцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області до Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про скасування рішення,-
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі за позовом Луцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області до Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про скасування рішення.
До Вищого адміністративного суду України надійшла заява Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про повернення сплаченої суми судового збору згідно платіжного доручення від 18 вересня 2017 року № 878 в розмірі 1920,00 гривні.
Вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За приписами частини другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності з положеннями пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Разом з тим, відмова суддею-доповідачем у відкритті касаційного провадження у справі, з підстав, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України, має свої особливості.
Так, у відповідності до приписів вищезазначеної норми суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми суддя-доповідач, відмовляючи у відкритті касаційного провадження у справі, здійснює перевірку доводів касаційної скарги та аналізує зміст оскаржуваних судових рішень, з огляду на їх законність та обґрунтованість, тобто фактично здійснює перевірку того, чи ґрунтуються їх висновки, зроблені під час розгляду справи, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, а також чи ухвалені вони відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
При цьому, застосовуючи положення пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України, суддя має дати оцінку наведеним у касаційній скарзі доводам, порівняти їх із висновками судів, викладеними в судових рішеннях, та вирішити питання, чи є необхідність перевірити висновки судів на підставі матеріалів справи.
Такі дії судді не є суто процесуальними діями, перелік яких міститься у інших пунктах частини першої статті 7 Закону № 3674-VI та інших пунктах частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, і потребують оцінки обґрунтованості наведених у касаційній скарзі доводів порівняно з висновками судів у судових рішеннях.
Водночас за загальним змістом частини першої статті 7 Закону № 3674-VI судовий збір повертається у випадку, коли настали процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті й оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів.
Таким чином, вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 16 червня 2015 року у справі № 21-619а14.
Відповідно до частини першої статті 244-2 КАС України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із цією постановою.
З огляду на викладене, ухвала судді-доповідача Вищого адміністративного суду України про відмову у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України, є результатом касаційного перегляду.
Отже, враховуючи наведене, судовий збір у даному випадку поверненню не підлягає, а тому підстави для задоволення вказаної заяви про повернення судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтею 87 КАС України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», -
У задоволенні заяви Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі за позовом Луцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області до Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про скасування рішення, відмовити.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України В.В.Швець