Справа № 135/195/17
Головуючий у 1-й інстанції: Патраманський І.О.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
16 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
представника відповідача: Вінницької Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 27 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області Соколюка Василя Петровича про скасування постанови №42 у справі про адміністративне правопорушення від 14.02.2017 року,
у лютому 2017 року ОСОБА_3 звернулась в суд з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області (ДДАБІ), головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області Соколюка Василя Петровича про скасування постанови №42 від 14 лютого 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
27 червня 2017 року Ладижинський міський суд Вінницької області прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідачів підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялась про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачів, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу ДДАБІ від 12 жовтня 2015 року та листа виконавчого комітету Ладижинської міської ради №2-25-16 від 03 січня 2017 року посадовою особою ДДАБІ у Вінницькій області в присутності ОСОБА_3 проведено позапланову перевірку виконання дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо будівництва прибудови до будівлі магазину по вул. Базарна, 9 у м. Ладижин, Вінницької області, за результатами якої складено акт №64-ПП від 31 січня 2017 року.
У ході проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_3 самочинно без відповідно розробленої та затвердженої документації в установленому законом порядку та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт виконала будівельні роботи по реконструкції нежитлової будівлі власного магазину, а саме: складського приміщення під № 8 згідно технічного паспорту, виготовленого КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» інвентаризаційна справа №26-000038 від 27.03.2012 року із збільшенням розмірів в плані з 3,20*6,40 до 4,37*12,40 по АДРЕСА_1 чим порушено вимоги пункту 2 частини 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами перевірки відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення та прийнято припис, згідно з яким вимагали привести об'єкт до вимог чинного законодавства у сфері містобудування до 31 січня 2018 року.
14 лютого 2017 року відповідачем винесено постанову №42, якою визнано ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Не погодившись з такою постановою, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що самочинно виконані будівельні роботи по реконструкції нежитлової будівлі власного магазину, без відповідно розробленої та затвердженої документації в установленому законом порядку та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, проведено не ОСОБА_3, а ФОП ОСОБА_5, який на той момент орендував дане приміщення, а відтак на позивача не може бути накладено стягнення.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17 лютого 2011 року (Закон №3038) до повноважень Інспекції ДАБК віднесено здійснення державного - архітектурно будівельного контролю шляхом проведення планових та позапланових перевірок об'єктів містобудування та накладення штрафів на порушників містобудівного законодавства.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону №3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Пунктом 3 ч. 4 ст. 41 Закону №3038 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Так, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (Порядок №553), визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва.
Згідно із п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Так, згідно із п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п. 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, серед інших:
1) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;
2) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно із п. 16 Порядку №533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п. 17 Порядку №533).
Відповідно до п. 18 Порядку №533 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Пунктом 19 Порядку №533 визначено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Згідно із п. 20 Порядку №533 протокол протягом трьох днів після його складання та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Відповідно до п. 21 Порядку №533 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Згідно із п. 22 Порядку №533 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Крім того, відповідальність у сфері будівництва несуть не лише суб'єкти будівництва, але і органи публічної адміністрації, на які, в першу чергу, Конституцією України покладений обов'язок діяти виключно в межах і способами, передбаченими законами України.
Так, у разі порушення органами владних повноважень передбачених законодавством обов'язків, такі неправомірні дії можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, здійснення правопорушення у сфері містобудування породжує виникнення відносин реагування, які виражаються у появі обов'язку у відповідного органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю припинити таке правопорушення і накласти штраф на правопорушника.
Відповідно до положень містобудівного законодавства, будівництво вважається правомірним, якщо власник земельної ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому містобудівельним законодавством порядку дозволи на забудову об'єкта містобудування та виконання будівельних робіт відповідно до статтей 29, 30, 31, 34, 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
При цьому, під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвільний документ, що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об'єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.
Під проектом слід розуміти залежно від категорії об'єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної ст.ст.1, 7, 8 Закону України «Про архітектурну діяльність», отриманої відповідно до ст.ст.29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до ст.ст.27, 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно із ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи в тому числі після направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ч. 5 статті 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, -тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 6 ст. 96 КУпАП визначено, що виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - тягне за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із оскаржуваної постанови встановлено, що ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Так, ч. 8 ст. 96 КУпАП визначено, що експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні представник відповідачів зазначила про те, що в оскаржуваній постанові допущено технічну помилку, а саме позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП України, тоді як порушення вчинене позивачем підпадає під дію ч. 5 ст. 96 КУпАП, санкції яких є різними.
Враховуючи те, що відповідачем в оскаржуваній постанові не вірно зазначено норму статті і відповідно невірно застосована адміністративне стягнення до позивача за порушення нею вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, то колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування вказаної постанови.
Відповідно до ч.2 ст.200 КАС України, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 27 червня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 22 листопада 2017 року.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Сапальова Т.В. Боровицький О. А.