Справа № 802/637/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
16 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С.
за участю:
секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,
Представника позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи - Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду із позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України Державна казначейська служба України, в якому просив:визнати протиправними дії Міністерства юстиції України, в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби щодо повернення ОСОБА_2 виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду від 17.08.2010 року у справі №2-а-14369/08/0270 на підставі повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 04.04.2017 року №53679899/20.1/12; зобов'язати Міністерство юстиції України, в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби вчинити дії направленні на прийняття до виконання виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду від 17.08.2010 року у справі №2-а-14369/08/0270 згідно вимог Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 року №440.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.
Відповідач та треті особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, 27 червня 1997 р. на підставі Указу Президента України № 590/97 "Про призначення суддів в арбітражних судів України" ОСОБА_2 призначено на посаду судді арбітражного суду Вінницької області. 04 липня 2002 р. постановою Верховної Ради України № 58-ІV "Про обрання суддів ОСОБА_2 обрано безстроково на посаду судді господарського суду Вінницької області.
13 березня 2009 р. Вінницьким окружним адміністративним судом була винесена постанова у справі № 2-а-143 69/08/0270, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 р., якою Державну судову адміністрацію України зобов'язано здійснити фінансове забезпечення виплати недоотриманих заробітної плати та щомісячного грошового утримання Позивача, як особу, яка займає штатну посаду судді в господарському суді Вінницької області у розмірі 91 343,37 (девяносто одна тисяча триста сорок три гривні 37 коп.) грн.
17 серпня 2010 р. на виконання вищенаведеного судового рішення був виданий відповідний виконавчий лист, який в подальшому був пред'явлений до виконання.
29 серпня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV.
Після отримання вищезазначеного процесуального документу позивач направив на адресу Державної казначейської служби України заяву про прийняття до виконання виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду від 17.08.2010 року у справі №2-а-14369/08/0270.
18 грудня 2013 року позивач отримав лист від 18.12.2013 року №5-13/2850-33859, яким повідомили, що 16 жовтня 2013 року набрав чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких Законів України щодо виконання судових рішень" та на підставі зазначеного позивачу повернули оригінал виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду від 17.08.2010 року у справі №2-а-14369/08/0270 разом із додатками без виконання.
10 січня 2014 року позивач направив на адресу відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України заяву про прийняття до виконання виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду від 17.08.2010 року у справі №2-а-14369/08/0270, який був прийнятий органом державної виконавчої служби до виконання.
25 березня 2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувану на підставі приписів пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач в свою чергу звернувся до відповідача з заявою про прийняття до виконання виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду від 17.08.2010 року у справі №2-а-14369/08/0270.
18 квітня 2017 року на поштову адресу позивача надійшов лист, яким повідомлено, що виконавчий лист №2-а-14369/08/0270 від 17.08.2010 року повернутий стягувачу без прийняття до виконання, як такий що не підвідомчий зазначеному органу виконання судового рішення.
Дані обставини слугували підставою для звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд І інстанції виходив з того, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, тому відповідач діяв в межах чинного законодавства.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду І інстанції, з таких підстав.
Так гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання встановлюються Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.
З метою реалізації пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Кабінетом Міністрів України 03.09.2014 року прийнято постанову №440, якою був затверджений Порядок погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою.
Так, у відповідності до пункту 3 даного Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.
Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо звернення стягувача до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, оскільки з вищезазначеного слідує, що виконавчий документ підлягає поданню до органу державної виконавчої служби.
Отже, зазначені правові норми вказують на протиправність дій Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень щодо повернення позивачу виконавчого листа ВОАС від 17.08.2010 р. у справі №2-а-14369/08/0270., як такий що не підвідомчий зазначеному органу виконання судового рішення.
З огляду на зазначене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання та підлягає скасуванню з постановленням нової про задоволення позову в повному обсязі.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 було здійснено судові витрати у розмірі 2688 грн.: при поданні адміністративного позову до Вінницького окружного адміністративного суду - у розмірі 1280 грн., що підтверджується квитанцією №6 від 06.05.2017 року (а.с.34); при поданні апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду - у розмірі 1408 грн., що підтверджується квитанцією № ПН2661 від 17.07. 2017 року (а.с.115).
За таких обставин, відповідно до ст. 94 КАС України, підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 2688 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи - Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в особі відділу примусового виконання рішень щодо повернення ОСОБА_2 виконачого листа Вінницького окружного адміністративного суду від 17.08.2010 року у справі №2-а-14369/08/0270 на підставі повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 04.04.2017 року №53679899/20.1/12.
Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в особі відділу примусового виконання рішень вчинити дії направлені на прийняття до виконання виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду від 17.08.2010 року у справі №2-а-14369/08/0270.
Стягнути з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 2688 грн.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 22 листопада 2017 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.