Справа № 720/770/17
Головуючий у 1-й інстанції: Вівчар Г.А.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
21 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Совгири Д. І. Драчук Т. О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Черняк А.В.,
позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Іоніцой О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 30 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новоселицького Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії,
в травні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Новоселицького районного суду Чернівецької області з позовом до Новоселицького Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії.
Постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 30 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції - скасувати.
Позивач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач - ОСОБА_2 перебуває на обліку в Новоселицькому Управлінні обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецької області з 25 листопаду 2009 року та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
05.01.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про врахування під час перерахунку пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та компенсації відпустки.
Листом № 3/М-11 від 24.02.2017 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та компенсації відпустки, оскільки інші виплати відповідно до статті 33 Закону України "Про державну службу" не враховуються для призначення пенсії.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з часткової доведеності позовних вимог, а відтак, наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
За змістом статті 37 Закону України "Про державну службу" (у редакції, чинній на час призначення пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
З матеріалів справи встановлено, що позивачу при призначенні пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" не були враховані усі складові заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавку за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Частиною 7 статті 33 Закону України "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 41 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм суд приходить до висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Згідно зі ст. 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" та наказу Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 "Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати" структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.
Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових потреб, компенсація за невикористану відпустку та індексація, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються при обчисленні розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного суду України від 20.02.2012 у справі № 21-430а11, від 14.05.2013 у справі № 21-125а13, від 28.05.2013 у справі № 21-97а13, від 06.11.2013 у справі № 21-350а13.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач при призначенні пенсії позивачу зобов'язаний був врахувати суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та суми компенсації відпустки, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з дня призначення пенсії.
Що стосується періоду, з якого позивачу необхідно перерахувати пенсію, то суд першої інстанції правильно зазначив, що враховуючи положення ч. 2 ст.99 КАС України, позов підлягає задоволенню з 10.02.2017 року.
Що стосується посилання апелянта на те, що в Законі України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності з 01.05.2016 року не передбачено правової позиції щодо перерахунку пенсії у разі зміни посадових окладів державних службовців, а тому по його заяві від 26.04.2017 року немає підстав для проведення перерахунку, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до внесених змін до Закону України "Про державну службу" з 01.06.2015р. пенсії цим законом не призначаються. Разом з тим, предметом спору є не призначення чи перерахунок пенсії позивача, а виправлення помилки, допущеної відповідачем при її призначенні, шляхом урахування всіх складових заробітної плати, які повинні були враховуватися відповідно до законодавства, яке діяло на момент призначення пенсії позивачу.
Відтак, пенсія позивача повинна обчислюватися із всієї заробітної плати, на яку нараховувались страхові внески, та єдиний соціальний внесок перед виходом на пенсію.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 30 серпня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 22 листопада 2017 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Совгира Д. І. Драчук Т. О.