Справа № 725/3562/17
Головуючий у 1-й інстанції: Стоцька Л.А.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
21 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Полотнянка Ю.П. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 25 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Чернівці лейтенанта поліції Фабіянова Олександра Миколайовича, третя особа яка не заявляє самостійних вимог - Управління патрульної поліції в м. Чернівці про скасування постанвови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до Першотравневого районного суду міста Чернівці з позовом до інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Чернівці лейтенанта поліції Фабіянова Олександра Миколайовича, третя особа яка не заявляє самостійних вимог - Управління патрульної поліції в м. Чернівці про касування постанвови у справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 25 вересня 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.07.2017 року відносно позивача було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення. Як вбачається із змісту постанови серії БР №706029 від 30.07.2017 року, ОСОБА_2 30.07.2017 року о 09 год. 40 хв. в м. Чернівці по вул. Головній, 119 порушив вимогу дорожнього знаку 3.21, чим порушив п.п.8.4 "в" Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії БР №706029 від 30.07.2017 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
Згідно ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства встановлена презумпція вини суб'єкта владних повноважень, що означає його обов'язок довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, зокрема у разі порушення порушення вимог дорожніх знаків.
Розділом 33 п.3.21 Правил дорожнього руху України, визначені попереджувальні знаки, зокрема знак: "В'їзд заборонено". Забороняється в'їзд усіх транспортних засобів з метою: запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом; запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8; організації відокремленого в'їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо; стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.
Проаналізувавши положення зазначеного пункту Правил, суд зауважує, що у даному випадку встановлено абсолютне правило, відповідно до якого заборонено в'їзд транспортних засобів у позначених знаком місцях.
Як було встановлено судом, водієм транспортного засобу марки «Volkswagen Caddy» д.н. НОМЕР_1 дійсно було порушено вимоги дорожнього знаку п.3.21 Правил дорожнього руху України. Зазначена обставина підтверджується тим фактом, що саме ОСОБА_2 намагався виїхати з забороненої території та перебував за кермом зазначеного автомобіля, проте був зупинений працівником поліції.
Доводи позивача про те, що за кермом автомобіля перебував не він суд відхиляє, оскільки зазначена обставина будь-якими доказами підтверджена не була. Окрім того, у постанові від 30.07.2017 року ОСОБА_2 не було вказано про наявність свідків на підтвердження зазначених обставин.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, відповідач з'ясував всі обставини, які підлягають з'ясуванню та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП, тому дії відповідача є правомірними.
Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 25 вересня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Полотнянко Ю.П. Курко О. П.