Справа № 127/9558/17
Головуючий у 1-й інстанції: Романюк Л.Ф.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
16 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Гонтарука В. М.
за участю:
секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,
Представника відповідача: Павич О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в м.Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Районного управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Районного управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці про визнання протиправним і скасування рішення.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.05.2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасувано рішення суб'єкта владних повноважень - районного управління Пенсійного Фонду України в м. Вінниці №1698 від 31.01.2017 про відмову в перерахунку ОСОБА_3 пенсії по вислузі років. Зобов'язано районне управління Пенсійного Фонду України в м. Вінниці здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії по вислузі років згідно із ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 31.01.2017 року виходячи із розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарних місяця роботи. Стягнуто з районного управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці на користь держави судовий збір в розмірі 1600 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, що передбачені на утримання Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці.
Відповідач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, з серпня 2010 року по даний час позивач стоїть на обліку в органах Пенсійного фонду України і отримує пенсію по другій групі інвалідності, обчислену відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» було затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури.
У зв'язку з цим, 31.01.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок йому пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції чинній на час призначення пенсії у розмірі 90% від суми середньомісячного заробітку обчисленого за останні 24 календарних місяці роботи .
За результатами розгляду заяви, відповідач своїм рішенням № 1698 від 31.01.2017 року відмовив позивачу в перерахунку пенсії посилаючись на ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, відповідно до якого у період з 01 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначається відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Отже, з 01 червня 2015 р. пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_3 у перерахунку пенсії по вислузі років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" .
Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно із частиною 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.
Частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Разом з тим, з 15 липня 2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), згідно з Розділом ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ , крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46 2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), ст. 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, ст. 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також ст. 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини тринадцята та вісімнадцята статі 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратили чинність.
Згідно ч. 20 ст. 86 Закону України " Про прокуратуру" (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.
На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці та скасування постанови суду першої інстанції як такої, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду. Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в м.Вінниці задовольнити повністю.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Районного управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 21 листопада 2017 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Гонтарук В. М.