16 листопада 2017 р. Справа № 524/1724/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Чалого І.С.
Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.10.2017 по справі № 524/1724/17
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти № 1 Управління патрульної поліції в м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції Копилова Антона Сергійовича, Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови,-
Позивач - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1), звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з адміністративним позовом до інспектора роти №1 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Копилова Антона Сергійовича, Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, в якій просив скасувати постанову у справі про адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнати незаконними дії інспектора, справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.10.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано постанову від 16.02.2017 серії АР № 814607, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У задоволення решти вимог позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач - Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на ч. 2 ст.258, ст. 222, ч.1 ст.255 КУпАП, розділ І, ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, стверджує про відсутність необхідності складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача на місці вчинення правопорушення. Також апелянт вказує на те, що інспектором дотримано процедуру притягнення позивача до відповідальності відповідно до вимог КУпАП. Вказує, що під час винесення відповідачем постанови позивач не заперечував проти факту вчинення ним адміністративного правопорушення.
У судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
На адресу суду повернувся конверт з судовою повісткою направленою на адресу позивача, який не є вручений адресату з незалежних від суду причин, в зв'язку з чим відповідно до ст. 35 КАС України вважається, що вказана повістка є врученою.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 16.02.2017 інспектором роти № 1 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Копиловим А.С. винесено постанову серії АР № 814607 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за порушення позивачем п.п. 8.7.3 е Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП України).
Згідно з вказаною постановою у справі про адміністративне правопорушення 16.02.2017 о 21 год. 40 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по пр. Лесі Українки в Кременчуці на червоний сигнал світлофору, який забороняє рух, чим порушив п.8.7.3 "е" Правил дорожнього руху України.
Не погодившись із вказаною постановою у справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про її скасування.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем порушено процедуру прийняття рішення та в порушення ст.72 КАС України не доведено його правомірність, а також не підтверджено факт вчинення правопорушення належними та допустимими доказами.
Згідно з ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, колегія суддів не погоджується з висновком суду з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що позивача оскаржуваною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не складався.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно зі ст.258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 № 1408/27853 (далі по тексту - Інструкція № 1395) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п.п.1, 2 розділу ІІІ Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Колегія суддів зауважує, що дійсно відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 по справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
В мотивувальній частині вказаного рішення Конституційний Суд України зазначив, що у частинах 1, 2 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Разом з тим, зміни до ст.258 КУпАП, якими надано можливість працівникам Національної поліції не складати протоколи про адміністративні правопорушення, та Інструкція № 1395, якою урегульовано порядок оформлення адміністративних правопорушень саме у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, набрали чинності пізніше, ніж було прийняте вищевказане рішення Конституційного Суду України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що не складення протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи на місці вчинення правопорушення не є порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке утворює самостійну підставу для скасування постанови, винесеної за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Не заперечуючи про наявність у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинна компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення.
Відповідно до розділу І Інструкції № 1395 визначено процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Поліцейський, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, залежно від установлених обставин зазначає у рішенні про наявність або відсутність вини конкретної особи у його вчиненні та за результатами розгляду справи по суті на підставі статті 247 КУпАП приймає рішення щодо закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Таким чином, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис, яким зафіксована, в тому числі, процедура притягнення до адміністративної відповідальності позивача, який додано відповідачем як доказ правопорушення.
З даного відеозапису вбачається, інспектором дотримана процедура притягнення позивача до адміністративної відповідальності, справу правомірно розглянуто на місці вчинення правопорушення, а тому колегія суддів вважає, що твердження ОСОБА_1 щодо порушення відповідачем порядку розгляду справи та накладення на нього адміністративного стягнення не відповідає дійсним обставинам справи.
Також колегія суддів зазначає, що з наданих до суду доказів, зокрема відеозапису, підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення - проїзд на червоний сигнал світлофору.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що з відеозапису, яким зафіксовано проїзд автомобіля на заборонений сигнал світлофору, не можливо ідентифікувати водія та транспортний засіб.
Як вбачається з того ж відеозапису, одразу після проїзду водієм на червоний сигнал світлофору, за транспортним засобом розпочав рух екіпаж патрульної поліції та звуковим сигнал автомобіль, яким керував ОСОБА_1, був зупинений. При цьому за вказаний проміжок часу інші транспортні засоби не рухалися в цьому напрямку, що дає можливість ідентифікувати транспортний засіб позивача та стверджувати, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення.
До того ж сам позивач ані під час притягнення до відповідальності, ані у позовній заяві не заперечує проти факту вчинення ним правопорушення, стверджуючи лише про факт порушення відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи встановлені обставини справи та досліджені в судовому засіданні суду апеляційної інстанції докази, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом "Ауді" д.н.з. НОМЕР_2, порушив правила проїзду на заборонений сигнал світлофору, а тому дії інспектора роти № 1 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Копилова А.С. щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП на місці вчинення правопорушення без складення протоколу у справі про адміністративне правопорушення вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством у сфері безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно з ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального права, а тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.10.2017 по справі № 524/1724/17 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Інспектора роти № 1 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Копилова Антона Сергійовича, Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Чалий І.С.
Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.
Повний текст постанови виготовлений 21.11.2017.