21 листопада 2017 р. Справа № 537/3581/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 жовтня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
31 серпня 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, яким просить: визнати протиправними дії відповідача Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - Кременчуцьке ОУПФУ, пенсійний орган) щодо відмови йому у призначенні пільгової пенсії за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ); скасувати рішення пенсійного про відмову у призначенні пільгової пенсії за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ; зобов'язати відповідача призначити йому пільгову пенсію за Списком № 2 зі зниженням пенсійного віку відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 і списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 1991 року № 10 з дня його звернення до Кременчуцького ОУПФУ із заявою про призначення пільгової пенсії за списком №2 , а саме з 26 січня 2017 року, зарахувавши у його пільговий трудовий стаж роботу за період з 27 січня 1992 року по 21 лютого 1999 року машиністом технологічних компресорів в управлінні «Когалимнафтогзпереробка» до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії за списком № 2 зі зниженням пенсійного віку та зобов'язати відповідача виплатити йому пенсію з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 26 січня 2017 року.
Позивач зазначає, що відмова пенсійного органу включити до пільгового стажу період його роботи машиністом технологічних компресорів в управлінні Когалимнафтогазпереробка з 27 січня 1992 року по 21 лютого 1999 року, у зв'язку з не проведенням атестації робочого місця, є порушенням конституційного права на соціальний захист.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений.
Так, судовим рішенням визнано протиправними дії Кременчуцького ОУПФУ щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пільгової пенсії за Списом № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ; скасовано рішення відповідача № 202 від 26 квітня 2017 року щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пільгової пенсії за Списом № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ; зобов'язано Кременчуцьке ОУПФУ призначити позивачу пільгову пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до п. «б» ст.13 Закону № 1788-ХІІ за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 і Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 1991 року № 10 з дня його звернення до Кременчуцького ОУПФУ із заявою про призначення пільгової пенсії , а саме з 26 січня 2017 року, зарахувавши роботу за період з 27 січня 1992 року по 21 лютого 1999 року машиністом технологічних компресорів в Управлінні «Когалимнафтогзпереробка» до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії за Списком № 2 зі зниженням пенсійного віку; зобов'язано Кременчуцьке ОУПФУ виплачувати пенсію ОСОБА_2 з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 26 січня 2017 року.
Судовим рішенням проведено розподіл судових витрат, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького ОУПФУ на користь ОСОБА_2 640,00 грн. сплаченого судового збору.
Також, зобов'язано відповідача подати в місячний строк звіт про виконання даної постанови суду.
Рішення суду вмотивовано висновком суду про те, що відсутність даних про проведення атестації робочого місця позивача не може бути підставою для невизнання того, що місце роботи та умови його роботи не підпадають під Список № 2, тому що обов'язок про проведення атестації робочих місць було покладено, саме, на керівників підприємств, за бездіяльність яких позивач, як працівник, відповідальності нести не може.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Кременчуцьке ОУПФУ, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 жовтня 2017 року та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволені позовним вимог ОСОБА_2
Скаржник зазначає, що законодавством України встановлено, що для настання права на пенсію на пільгових умовах за віком має виконуватися сукупність вимог, а саме: повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці; має бути атестація робочих місць; вік; стаж роботи і стаж роботи не менше 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників. У зв'язку з тим, що у позивача відсутній необхідний стаж роботи на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, підтверджений згідно законодавства України, його позов задоволенню не підлягає. З посиланням на правову позицію Верховного Суду України щодо обґрунтованої відмови органів Пенсійного фонду України у зарахуванні періодів роботи, під час яких проводилась атестація робочих місць на підприємстві, до стажу наявність якого дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, - просить скасувати судове рішення і у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга Кременчуцького ОУПФУ підлягає задоволенню, а судове рішення відповідно до положень п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень
Відповідно до абзацу першого пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом установлено, що 26 січня 2017 року позивач ОСОБА_2, народження 31 жовтня 1961 року, звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно абз 1 п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.
Рішенням Кременчуцького ОУПФУ від 26 квітня 2017 року № 202 позивачу відмовлено в призначенні такої пенсії. Рішення вмотивовано відсутністю у ОСОБА_2 необхідного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2.
Пенсійним органом не врахований як пільговий стаж роботи позивача ОСОБА_2 у період з 22 серпня 1982 року по 21 лютого 1999 року машиністом технологічних компресорів, зайнятих на обслуговуванні газових компресорів в управлінні «Колимнафтогазпереробка», у зв'язку з відсутністю даних про проведення підприємством у зазначений період атестації робочого місця машиніста технологічних компресорів, зайнятого на обслуговуванні газових компресорів.
Не погоджуючись з висновком суду про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, колегія суддів зазначає, що статтею 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (ч. 1 ст. 44).
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (ч. 2 ст. 44).
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (ч. 3 ст. 44).
Пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Мінюсті України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (абз. 1 п. 1.7).
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абз. 3 п. 1.7).
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону (абз. 4 п. 1.7).
Згідно частини 6 статті 6 Угоди про гарантії прав держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, укладеної між Україною та Росією для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та вислугу років, громадянам держав - учасниць угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також за час на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.
Відповідно до абзаців 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох держав, взаємно визначається державами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Наказом Міністерства праці та зайнятості населення Російської СРСР від 08 січня 1992 року № 2 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці», зокрема, визначено, що завданнями атестації робочих місць за умовами праці є: визначення фактичних значень небезпечних і шкідливих виробничих факторів на цих робочих місцях;оцінка фактичного стану умов праці на робочих місцях; надання пільг і компенсацій за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці в передбаченому законодавством порядку працівникам, зайнятим на робочих місцях, що атестуються; розробка заходів щодо покращення і оздоровлення умов праці (п.п. 1.2).
Результати роботи атестаційної комісії підприємства оформляються протоколом атестації робочих місць за умовами праці. У ньому констатується факт завершення атестації та вказуються отримані результати, дається план заходів і пропозиції щодо поліпшення робіт. Форма протоколу наведена в Додатку 5.9. До протоколу додаються: «Відомості робочих місць і результатів їх атестації за умовами праці в підрозділах», «Зведена відомість робочих місць і результатів їх атестації за умовами праці на підприємстві» і «План заходів щодо покращення і оздоровлення умов праці» (п.п. 4.1).
Після закінчення роботи по атестації робочих місць за умовами праці по підприємству видається за погодженням з профспілковим комітетом наказ, в якому дається оцінка проведеної роботи і затверджуються її результати, а також «План заходів щодо покращення і оздоровлення умов праці» (п.п. 4.2).
Матеріали атестації робочих місць за умовами праці є матеріалами суворої звітності і підлягають зберіганню 50 років (п.п. 4.3).
З 01 липня 1997 року введений в дію наказ Мінпраці Росії № 12 від 14 березня 1997 року «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці», який, фактично має аналогічні положення щодо проведення атестації робочих місць.
Сторонами у справі не спростовується та обставина, що при зверненні 26 січня 2017 року позивача ОСОБА_2 до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивачем не були надані документи, які б посвідчували факт проведення підприємством «Колимнафтогазпереробка» у період часу з 22 серпня 1992 року по 21 лютого 1999 року атестації його робочого місця.
Лист-відповідь ТОВ «ЛУКОЙЛ-Західна Сибір» від 26 червня 2017 року /а.с. 11-17/ посвідчує ту обставину, що після прийняття оскаржуваного позивачем рішення, пенсійний орган продовжував надавати ОСОБА_2 допомогу в отриманні документів, які могли б змінити висновок про відсутність у останнього права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.
Разом з тим, надана ТОВ «ЛУКОЙЛ-Західна Сибір» карта атестації робочого місця машиніста технологічних компресорів /а.с. 14-17) посвідчує факт проведення підприємством «Колимнафтогазпереробка» атестації цього робочого місця лише з 2000 року.
За приписами ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
За висновками Верховного Суду України, викладеними, зокрема, у постановах від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року, 17 березня 2015 року (№№ 21-183а13, 21-519а14, 51-585а14 відповідно), - необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Оскільки зазначені обставини залишені судом поза увагою, та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів, керуючись п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, скасовує постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 жовтня 2017 року та приймає нове судове рішення про відмову в задоволені адміністративного позову ОСОБА_2
За приписами ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За відсутністю правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_2, колегія суддів скасовує постанову в частині встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи справу на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Із матеріалів справи вбачається, що при пред'явлені адміністративного позову 31 серпня 2017 року по квитанції № QS80687401 позивачем сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн. /а.с. 1/.
Змінюючи розподіл судових витрат по справі, колегія суддів скасовує судове рішення в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького ОУПФУ на користь позивача 640,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору, та відповідно до приписів ч. 1 ст. 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», приймає рішення про зарахування цієї суми до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 35, 94, 184, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області - задовольнити.
Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 жовтня 2017 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду, прийнята в порядку письмового провадження, є остаточною і на підставі ч. 10 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Донець Л.О.
Текст постанови виготовлений і підписаний 21 листопада 2017 року.