21 листопада 2017 р.Справа № 590/768/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ямпільського районного суду Сумської області від 17.08.2017р. по справі № 590/768/17
за позовом ОСОБА_1
до Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Ямпільського районного суду Сумської області з адміністративним позовом до Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області в якому просив суд: визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням зарплати посадовим особам місцевого самоврядування та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до поданої довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії, відповідно до початкових умов обчислення його пенсії.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, постановою Ямпільського районного суду Сумської області від 17 серпня 2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Ямпільського районного суду Сумської області від 17 серпня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. ст. 3, 8, ч. 2 ст. 19, ст. 22, ч. 1 ст. 58 Конституції України, ст.. 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав викладених у апеляційній скарзі.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2, п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно копії пенсійного посвідчення №1893216198 та листа Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 12.07.2017 року №32/К-1 позивач знаходиться на обліку та отримує пенсію по віку службовця в органах місцевого самоврядування, обраховану за нормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ /а.с. 7,10/.
Відповідно до довідки Свеської селищної ради від 30.06.2017 р. № 5010 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено /перераховано/ пенсію, виданої ОСОБА_3, заробітна плата за посадою селищного голови, з якої призначено пенсію, для її перерахунку з /без дати/ становить: 4400 грн. - посадовий оклад, 80 грн. - надбавка за 10 ранг, 896 - 20% надбавка за вислуги років, 1344 грн. - 25% надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, 660 грн. - 15% премія, 1230 грн. - інші виплати /а.с. 8/.
03.07.2017р. позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, у зв'язку зі змінами умов оплати посадової особи /згідно постанови КМУ від 24 травня 2017 року №353/ відповідно до умов оплати якої йому була нарахована пенсія /заява а.с. 9/. При цьому до заяв було додано довідку про складові заробітної плати.
Листом Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 12.07.2017р. №32/к-1 позивачу відмовлено з посиланням на те, що чинним Законом України «Про державну службу» перерахунки раніше призначених пенсій згідно Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-ХІІ не передбачено, підстави для проведення перерахунку пенсії згідно наданої позивачем довідки відсутні /а.с. 10/.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для перерахунку пенсії позивачу на підставі 37-1 Закону України "Про державну службу", яка на час звернення позивача до органу ПФУ є такою, що втратила силу.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.
Відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами ч.1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, призначеної позивачу в порядку, встановленому Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-ХІІ), у зв'язку із зміною умов оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 353 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України".
Згідно ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції на момент виходу позивача на пенсію) пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії з солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.
Згідно статті 37-1 Закону України "Про державну службу" ( в редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Таким чином, зазначеною нормою права було визначено таку підставу (умову) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 року, який набрав чинності 01 січня 2015 року, статтю 37-1 Закону України "Про державну службу" викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, починаючи з 01 січня 2015 року змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх державних службовців. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відсутня в новій редакції статті 37-1 Закону України "Про державну службу", а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано Кабінету Міністрів України.
Згідно пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (далі - Постанова №865) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Отже, вказана норма права передбачала проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" до Постанови № 865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015 року та якими, зокрема, виключено пункт 4.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016р., № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" втратила чинність.
Крім цього, форми довідок про заробітну плату (затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013р. № 15-1), які надавалися для проведення перерахунку пенсії, виключені постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.16р., № 15-2.
Таким чином, з 01.12.2015р. такої підстави (умови) перерахунку раніше призначених пенсії як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям законодавством визначено не було.
Крім цього, 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року.
Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.
Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В свою чергу, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 року № 353 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (яка набрала чинності 26.05.2017 р.) з 01.06.2017 року затверджено нові схеми посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату міських (крім мм. Києва та Севастополя) рад та їх виконавчих комітетів, сільських, селищних рад, що представляють інтереси об'єднаних територіальних громад, та їх виконавчих комітетів, при цьому, вказаною постановою не було визначено підстав та порядку здійснення відповідного перерахунку пенсії.
Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії до законодавства внесено зміни, які не передбачають перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям та посадовим особам органів місцевого самоврядування України.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги положення діючого законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017р. № 353 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. № 268 та визнання такими, що втратили чинність , деяких постанов Кабінету Міністрів України".
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що, у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Доводи апеляційної скарги щодо звуження обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавлення його права на соціальний захист колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
У рішенні Європейського суду з прав людини № 43331/12 від 03.06.2014 року щодо частин скарг заявниці стосовно невиконання рішення суду від 19.01.2010 року щодо нарахування та виплати заявниці пенсії у розмірі, встановленим статями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після внесення у 2011 році змін до законодавства, Європейський суд з прав людини констатував, що подальша дія вищезазначеного судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни. Відповідно, обов'язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився щонайпізніше 01.11.2011 року, коли змінене законодавство було застосовано до пенсії заявниці. Протягом зазначеного періоду заявниця отримувала пенсію згідно з рішенням суду від 19.01.2010 року, і таким чином для скарги немає підстав.
Цим же рішенням Європейський суд з прав людини підтвердив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Згідно ч. 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ямпільського районного суду Сумської області від 17.08.2017р. по справі № 590/768/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.