іменем України
21 листопада 2017 рокуСправа №451/899/17
Провадження № 2/451/447/17
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Мулявка О.В.
з участю: секретарі судового засідання Кормилюк Т.С.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радехові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
У липня 2017 року до суду звернулася ОСОБА_7 з позовом, відповідно до якого просить визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4993 га, яка розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_8, який помер 28 жовтня 2016 року.
В обґрунтування вимог посилається на те, що 28 жовтня 2016 року помер її батько ОСОБА_8.
За життя заповіту батько не складав.
Після його смерті відкрилася спадщина, в склад якої входить житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в селі Бишів Радехівського району Львівської області по вулиці Гостинній №60 та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4993, яка розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області.
Позивач вказує, що дане майно належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.04.2003 року.
ОСОБА_7 є дочкою померлого ОСОБА_8 та спадкоємцем першої черги.
Додатково позивач зазначає, що вона після смерті батька прийняла спадщину як спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини .
Крім позивача, до спадкоємців першої черги належать мати позивача (дружина померлого), рідні брат та сестри. Однак останні, відповідно до встановленого законодавством порядку подали до нотаріуса заяви про відмову від належної їм частки у спадковому майні в користь позивача.
У встановлений законом строк позивач звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку їй було відмовлено, оскільки батько за життя не встиг зареєструвати її в Радехівському районному відділі земельних ресурсів та отримати на неї державний акт на право приватної власності на землю.
Відтак, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку, позивачу рекомендовано звернутися до суду.
Позивач в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. В подальшому в судове засідання не з'явилася, надавши в адресу суду заяву, просила розгляд справи проводити без її участі. Позов підтримує та просить задоволити (а.с.123).
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що 28 жовтня 2016 року помер батько позивачки. Заповіту померлий ОСОБА_8 не складав. Інші спадкоємці за законом відмовилися від своєї частки на користь позивача. Померлий ОСОБА_8 успадкував майно після смерті своєї матері, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, однак право власності на земельну ділянку у встановленому порядку не зареєстрував.
В подальшому представник позивача також надав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить задоволити (а.с.120).
Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що відмовилася від прийняття спадщини на користь сестри ОСОБА_2 Також надала до суду заяву про визнання позову та про розгляд справи в подальшому за її відсутності (а.с.114,121).
Також відповідач ОСОБА_6 надала в судовому засіданні пояснення з визнанням позовних вимог. Зазначила, що написала нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті батька на користь сестри ОСОБА_2 В подальшому в судове засідання не з'явилася, надала заяву із визнанням позову, просила розгляд справи проводити у її відсутності (а.с.116,122).
Представник відповідача - Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області - в судове засідання не з'явився, проте надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у відсутності представника сільської ради. Позовні вимоги підтримують та просять позов задоволити в повному обсязі (а.с.31).
Відповідач ОСОБА_4 також в судове засідання не з'явився, надавши в адресу суду заяву, просить розглядати справу у його відсутності. Не заперечує щодо задоволення позову (а.с.110).
Також відповідач ОСОБА_3 на виклик до суду не з'явилася. Надала заяву про визнання позову. Просить справу слухати у її відсутності. Визнає позовні вимоги дочки ОСОБА_7 визнає та не заперечує відносно задоволення позову (а.с.112).
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідачів, розглянувши заяви позивача, представника позивача, відповідачів та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши подані докази на підтвердження позовних вимог, виходячи із роз'яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
У відповідності до положень ст.11 та ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі ст.ст.10,60,61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.
Судом встановлено, що 28 жовтня 2016 року в селі Бишів Радехівського району Львівської області помер ОСОБА_8 (а.с.6,66), майно якого має намір успадкувати позивач у справі - ОСОБА_2 (а.с.63).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом вбачається, що померлий ОСОБА_8 успадкував майно після смерті своєї матері ОСОБА_9, яка померла 16 червня 2000 року. До складу успадкованого ним майна увійшов житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в селі Бишів Радехівського району Львівської області, та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4993 га, яка розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області (а.с.78).
Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами 1, 2. ст. 1220 Цивільного кодексу України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
В силу вимог частин 1, 2 статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
За змістом ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Судом встановлено, що спадкодавець за свого життя не склав заповіту. Таким чином за відсутності заповіту спадкодавця суд приходить до висновку, що спадкування позивачем відбувається за законом.
Так, згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2, серії І-СГ №434008, судом констатовано, що в графі «Батько» зазначено ОСОБА_8, а в графі «Мати» - ОСОБА_3 (а.с.5,68).
З матеріалів спадкової справи №207/2016, відкритої після смерті ОСОБА_8, який помер 28 жовтня 2016 року вбачається, що інші спадкоємці померлого за законом та відповідачі у справі, зокрема дружина померлого ОСОБА_3 та діти померлого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовилися від прийняття належної їм частини спадщини померлого ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 (60-109).
Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
З даних, викладених у довідці Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області №706 від 29.06.2017 року вбачається, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).
Згідно довідки Бишівської сільської ради №918 від 21.11.2016 року судом встановлено, що померлий ОСОБА_8 по день смерті, 28.10.2016 року був зареєстрований та проживав в ІНФОРМАЦІЯ_3 та разом з ним була зареєстрована дочка ОСОБА_2 (а.с.67).
Наведене також визнано присутніми у судовому засіданні відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6
За твердженням позивача та представника позивача померлий ОСОБА_8 успадкував майно після смерті своєї матері, однак право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку не зареєстрував.
Зазначене також стверджується і свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, яке видане державним нотаріусом Радехівської державної нотаріальної контори 14 квітня 2003 року (а.с.78).
Правова позиція, що прийняття спадкоємцем спадщини, але не оформлення ним спадкових прав, не позбавляє спадкоємця права на спадщину, вбачається у постановах Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі №6-164цс12 та від 08 квітня 2015 року у справі №6-33цс15, висновки якого, в силу приписів ст.360-7 ЦПК України, є обов'язковими для суду.
Навіть у тих випадках, коли до складу спадщини входить право власності на нерухоме майно, яке за ч.2 ст.1299 ЦК України переходить до спадкоємця з часу державної реєстрації прав на нього, проте відповідно ч.5 ст.1268 ЦК України прийнята спадкоємцем спадщина належить йому з часу її відкриття.
У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Під час вирішення позовних вимог, судом, окрім іншого, приймаються до уваги обставини визнання вимог відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також представником відповідача - Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які надавши заяви із визнанням вимог, у судове засідання не з'явилися і така позиція сторін, із врахуванням обставин констатованих судом, жодним чином не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (ст.174 ЦПК України).
Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права в порядку спадкування за законом є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.
У розумінні вимог ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути із відповідачів на користь позивача понесені нею судові витрати.
Керуючись ст.ст.10,11,60,88,209-212,215 ЦПК України та ст.ст.16,328,1261,1268 ЦК України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4993 га, яка розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8, який помер 28 жовтня 2016 року.
Стягнути солідарно з Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області (с. Бишів, вул. Гостинна, 78 Радехівського району Львівської області), ОСОБА_3, жительки с. Бишів, вул. Шевченка,77 Радехівського району Львівської області, ОСОБА_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, жительки с.Бишів, вул. Шевченка,77 Радехівського району Львівської області, ОСОБА_6, жительки с. Бишів, вул. Гостинна, 103 Радехівського району Львівської області, на користь ОСОБА_2, жительки с.Бишів, вул.Гостинна, 60 Радехівського району Львівської області, 640 гривень понесених нею судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГоловуючийОСОБА_10