Справа №454/2139/17
"21" листопада 2017 р. Сокальський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня , одруженого , має на утриманні двох малолітніх дітей, інваліда 3 групи, працюючого майстром дільниці технологічного комплексу ПАТ «Шахта Надія», раніше не судимого ,
-за ст.191 ч.1 КК України,-
обвинувачений ОСОБА_6 з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, вчинив привласнення товарно- матеріальних цінностей (вугілля) ПАТ «Шахта Надія», яке було йому ввірене, що завдало шкоди ПАТ «Шахта Надія» на суму 103 912 грн.
Так, на підставі заяви від 11.04.2017 року та відповідно до Наказу директора ПАТ «Шахта Надія» №69-к від 11.04.2017 ОСОБА_6 тимчасово, терміном на три місяці призначено на посаду начальника дільниці технологічного комплексу ПАТ «Шахта Надія».
Відповідно до Розділу 1 Загальних положень про дільницю технологічного комплексу та контролю якості вугілля поверхні шахти (далі Положення), відвантаження вугільної продукції здійснюється тільки після приймання її технологічним комплексом.
Відповідно до Розділу III «Посадові обов'язки» Положення, начальник дільниці технологічного комплексу поверхні забезпечує, в тому числі: своєчасне прийняття вугілля і породи з шахти за встановленим технологічним режимом, планом-завданням, дотримання встановленого технологічного режиму щодо відвантаження вугілля відповідних марок, сортів, норм зольності та складування породи, навантаження вугілля в залізничні вагони, інші транспортні засоби, а також веде встановлену для дільниці документацію та забезпечує своєчасне надання її відповідним службам шахти.
Крім того, в п. 6.25 Розділу VI «Відповідальність» Положення, начальник дільниці технологічного комплексу являється матеріально-відповідальною особою.
Згідно укладеного договору про майнову відповідальність матеріально- відповідального робітника за передані йому під звіт цінності, між ПАТ «Шахта «Надія» та ОСОБА_6 , № 32 від 12.04.2017 року (далі Договір), а саме п. 1, ОСОБА_6 приймає на себе повну відповідальність за всі передані під звіт ПАТ «Шахта «Надія» товарно-матеріальні цінності та грошові засоби, які прийняті ним по інвентаризаційним описам до дня підписання цього Договору, так й ті що надходять йому під звіт на протязі всього часу дії договору.
В п. 2 Договору, зазначено, що ОСОБА_6 зобов'язується у встановленому порядку та у встановлені терміни, за затвердженими формами подавати звітність про рух товарно-матеріальних цінностей та грошових засобів, переданих йому під звіт.
За п. З Договору, ОСОБА_6 , у випадку виявлення нестачі переданих ПАТ «Шахта «Надія» під звіт грошових засобі або товарно-матеріальних цінностей понад встановлені норми природних втрат, зниження якості або псування їх, зобов'язаний відшкодувати нестачу грошових засобів та вартість недостачі або зіпсованих за його виною товарів (продуктів) або матеріалів. Нестачу товарів (продуктів, матеріалів) справляють за державними роздрібними цінами, існуючими на день виявлення нестачі або псування цінностей.
Згідно п. 4 Договору, лишки грошових засобів або товарно-матеріальних цінностей, виявлених при перевірці стану перебуваючи у ОСОБА_6 під звіт цінностей зараховується в дохід ПАТ «Шахта «Надія».
На підставі додаткової угоди № 11 від 08.06.2017 року до Договору купівлі- продажу № 23/05/16 від 23.05.2016 року ПАТ «Шахта Надія» здійснює продаж вугільної продукції ТзОВ «Енергопромхолдинг» за базовою ціною 1550 грн. за одну тону.
Так, 29.06.2017 року ОСОБА_6 , на виконання умов додаткової угоди № 11 від 08.06.2017 року до Договору купівлі-продажу № 23/05/16 від 23.05.2016 року, дав вказівку підлеглому працівнику здійснити навантаження вугілля для ТзОВ «Енергопромхолдинг» в автомобілі марки «MAN» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом д.н.з. НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , та д.н.з. НОМЕР_4 з причепом д.н.з. НОМЕР_5 , які належать ТзОВ «Галич Сервіс Автотранс». Після чого здійснив записи в товарно-транспортні накладні, де вказав, вагу вантажу в розмірі 20 тонн,
для кожного. На підставі вказаних документів, вугілля з ПАТ «Шахта Надія» того ж дня було відвантажене на площадці, яку використовує для складування вугілля ТзОВ «Енергопромхолдинг», яке розташоване в с. Сілець, Сокальського району Львівської області, біля шахти «Зарічна» ДП «Львіввугілля», межує із східної та південної сторони із земельними ділянками, які знаходяться в постійному користуванні ДП «Львіввугілля» ВП шахта «Зарічна» та ВП шахта «Лісова», із західної та північної сторони із землями запасу Сілецької сільської ради Сокальського району Львівської області.
В подальшому, ОСОБА_6 29.06.2017 року близько 10:00 години перебуваючи на території ПАТ «Шахта «Надія», що в с.Сілець Сокальського району Львівської області, переслідуючи корисливі мотиви, всупереч Положення та п. 4 Договору, будучи матеріально-відповідальною особою за товарно- матеріальні цінності, в тому числі за все вугілля, що перебуває на технологічному комплексі шахти, під приводом виконання умов додаткової угоди № 11 від 08.06.2017 до Договору купівлі-продажу № 23/05/16 від 23.05.2016 року , вказав підлеглому працівнику, який не був обізнаний із умислом ОСОБА_6 на привласнення майна, здійснити завантаження (повторне) вугілля для ТзОВ «Енергопромхолдинг» в автомобілі марки «MAN» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом д.н.з. НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , та д.н.з. НОМЕР_4 з причепом д.н.з. НОМЕР_5 , які належать ТзОВ «Галич Сервіс Автотранс», вагою 67 тонн, вартістю 1550 грн. за одну тону, однак відповідних записів в товарно-транспортні накладні не зробив, та повідомив водіям вказаних автомобілів, про необхідність здійснення контрольного зважування вугілля на вагах, що знаходяться на території складу ТзОВ «Енергопромхолдинг», який розташований в с. Сілець, Сокальського району Львівської області, оскільки такі на ПАТ «Шахта «Надія» відсутні.
Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на привласнення вугілля ПАТ «Шахта «Надія», з метою вільного перетину завантаженими автомашинами пропускного пункту охорони, передзвонив на пропускний пункт охорони та повідомив, що автомобілі марки «MAN» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом д.н.з. НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , та д.н.з. НОМЕР_4 з причепом д.н.з. НОМЕР_5 , які належать ТзОВ «Галич Сервіс Автотранс» необхідно пропустити з території шахти без перевірки відповідності документів, для проведення контрольного зважування вугілля, з метою уточнення ваги для складання відповідних документів, оскільки технічної можливості для зважування вугілля на території ПАТ «Шахта «Надія» немає.
Такі дії ОСОБА_6 призвели до того, що черговими охоронниками було випущено з території шахти, вказані вище завантажені вугіллям автомашини, без відповідних документів, що призвело до привласнення товарно-матеріальних цінностей (вугілля) ПАТ «Шахта Надія» в розмірі 67,040 тон на суму 103 912 грн., яким останній мав можливість вільно розпоряджатися. Що у подальшому було встановлено працівниками поліції, а привласнене вугілля вагою 67,040 тон вилучене.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винним у скоєні даного кримінального правопорушення та дав аналогічні пояснення. На даний час у вчиненні кримінального правопорушення він щиро кається. Обвинувачений не заперечує проти скороченої форми ведення процесу та рахує недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактів, які ніким не оспорюються. Просить суд застосувати до нього закон про амністію та звільнити від покарання, оскільки він має на утриманні двох малолітніх дітей
Суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактів, які ніким не оспорюються.
Цивільного позову по справі не заявлено.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_6 в привласнення чужого майна, яке було йому ввірене і кваліфікує його дії за ст. 191 ч. 1 КК України.
Обираючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який вперше судиться, позитивно характеризується по місцю проживання, , одруженого , має на утриманні двох малолітніх дітей, інваліда 3 групи, працюючого, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Суд визнає як пом'якшуючу покарання обвинуваченого ОСОБА_6 обставину щире каяття .
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та наведені обставини справи суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_6 покарання в межах санкції статті за якою він судиться і вважає за можливе прийняти рішення про призначення покарання у вигляді позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю .
07 вересня 2017 року набрав чинності Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року відповідно до п. в ч.1 зазначеного закону ОСОБА_6 є суб'єктом застосування амністії, як такий, що на момент вчинення кримінального правопорушення не позбавлений батьківських прав, та який на день набрання чинності цим Законом має двоє дітей, яким не виповнилося 18 років.
Згідно ст.6 Закону України "Про застосування амністії в Україні" особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію.
З огляду на те, що засуджений ОСОБА_6 вчинив злочин до набрання чинності Закону України "Про амністію у 2016 році", на момент вчинення кримінального правопорушення не позбавлений батьківських прав, та який на день набрання чинності цим Законом має двоє дітей, яким не виповнилося 18 років , обмежень, передбачених ст.4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та ст.9 Закону України "Про амністію у 2016 році", щодо застосування відносно ОСОБА_6 амністії не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання засудженого про застосування до засудженого Закону України "Про амністію у 2016 році" підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого за ст.191 ч.1 КК України та призначити йому покарання за ст.191 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі терміном на 1(один) рік без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю .
Звільнити ОСОБА_6 від призначеного судом покарання згідно ст. 1 ч.1 п." в " Закону України "Про амністію в 2016 році".
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Головуючий:ОСОБА_1