від "04" червня 2007 р. по справі № 7/37-38
за позовом Волинського природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави -Луцької міської ради в особі Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства, м. Луцьк
до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат", м. Луцьк
про стягнення 5 565,42 грн.
Суддя Шум М.С.
За участю представників сторін:
від позивача: Давидюк М. В. -юрисконсульт (довіреність від 04.01.2007р.)
від відповідача: Юдін С. В., представник, довіреність № 2018/05 від 07.05.2007р.
В судовому засіданні взяв участь помічник Волинського природоохоронного міжрайонного прокурора -Скучинський Л. Є. -посвідчення № 768 від 15.08.2006р.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України учасникам судового процесу було роз'яснено їх права та обов'язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: Суть спору: Волинський природоохоронний міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Луцького спеціалізованого комунального автотранспортного підприємства "Луцькспецкомунтранс" звернувся в господарський суд з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" 5565,42грн. заборгованості по оплаті наданих послуг.
Відповідач позов визнає, в розмірі 5565,64 грн. та подав клопотання в якому просить відстрочити виконання рішення на два місяці у зв'язку з важким матеріальним становищем.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 12 січня 2004 року між Луцьким спеціальним комунальним автотранспортним підприємством "Луцькспецкомунтранс" та ВАТ "Волинський шовковий комбінат" було укладено договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів за № 588а.
Укладена між сторонами угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.
Згідно до умов договору №588а від 12.01.2004р. підприємство "Луцькспецкомунтранс" взяло на себе зобов'язання надавати товариству ВАТ "Волинський шовковий комбінат" послуги з вивезення твердих побутових відходів, які накопичуються в останнього, а ВАТ "Волинський шовковий комбінат" в свою чергу зобов'язувалася оплачувати вартість послуг.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
На виконання умов договору №588а від 12.01.2004р. позивачем надавались відповідачу послуги з вивезення твердих побутових відходів.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак, відповідач взяті на себе згідно договору №588а від 12.01.2004р. зобов'язання щодо оплати підприємству "Луцькспецкомунтранс" послуг в повному обсязі не виконав, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 5565,42 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 1 січня 2007р. та рахунком № 588а/01 від 31.01.2007р.
З огляду на викладене, враховуючи надання позивачем відповідачу послуг з вивезення твердих побутових відходів та не проведення останнім при цьому всіх належних розрахунків, позовні вимоги пред'явлені до товариства ВАТ "Волинський шовковий комбінат" підставні і підлягають до задоволення.
Відповідно до п.6 ст. 83 ГПК України Господарський суд, приймаючи рішення, має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення. Враховуючи клопотання відповідача та важке матеріальне становище ВАТ "Волинський шовковий комбінат", суд задовольняє клопотання про відстрочку виконання рішення строком на два місяці.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" (м. Луцьк, вул. Карбишева, 2, код ЄДРПОУ 319650203176) на користь Луцького спеціалізованого комунального автотранспортного підприємства "Луцькспецкомунтранс" (м. Луцьк, вул. Дубнівська, 64, код ЄДРПОУ 30659101) 5565,42 грн. заборгованості.
3. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" (м. Луцьк, вул. Карбишева, 2, код ЄДРПОУ 319650203176) в доход Державного бюджету України 102 грн. державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного бюджета м. луцька (р/р3121172597100002 одержувач коштів УДК у м. Луцьку, банк одержувача ГУДКУ у Волинській області, код одержувача 21741605, МФО 803014, КЕКД 22050000.).
4. Виконання рішення відстрочити строком на два місяці.
Суддя М.С. Шум