Справа № 761/40046/17
Провадження № 1-кс/761/25454/2017
17 листопада 2017 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
власника майна - ОСОБА_3 та її представника - адвоката ОСОБА_4 , слідчого Головного управління Національної поліції у місті Києва ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженого слідчого Головного управління Національної поліції у місті Києва ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12017100000000167 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, -
07.11.2017 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга власника майна ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженого слідчого Головного управління Національної поліції у місті Києва ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12017100000000167 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
В скарзі ОСОБА_3 ставить питання про зобов*язання уповноваженого слідчого в даному кримінальному провадженні повернути тимчасово вилучене майно 27.09.2017 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 176 000,00 (сто сімдесят шість тисяч гривень), 31 000,00 (тридцять одна тисяча доларів США, нуль центів); повернути тимчасово вилучене майно 03.10.2017 під час обшуку за адресою : АДРЕСА_2 , а саме: спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, колір - чорний, 2009 року випуску марки DAF модель FТ ХF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , разом із ключами до нього, оригіналом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також спеціалізований напівпричіп нпр- паливоцистерна -Е, марки АUPERA модель TSA -36-SPK, колір жовтий, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 разом із оригіналом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що належать ОСОБА_3 .
В обґрунтування доводів скарги заявник посилається на ті обставини, що вказані грошові кошти є її особистими грошовими коштами, які мають законне походження, отримані в результаті здійснення цивільно - правових угод, вилучені за її місцем проживання. При цьому вона не причетна до вчинення злочинів, не є підозрюваною у справі, грошові кошти не відповідають будь - якій ознаці, передбаченій п.1-4 частини 1 статті 96-2 КПК України. На грошові кошти не накладено арешт, при цьому прямий дозвіл на їх вилучення ухвалою слідчого судді не надавався.
Щодо транспортного засобу з напівпричепом, ключів від автомобіля, свідоцтва про реєстрацію зазначила, що вказаний транспортний засіб належить їй на праві приватної власності. При цьому вважає, що визнання речей,транспортного засобу речовими доказами за відсутності рішення про їх арешт не може бути правовою підставою для утримання вказаного майна органом досудового розслідування. Вважає, що обмеження здійснювати право власності та позбавлення права володіння особистими грошовими коштами, транспортним засобом є неспівмірними із розміром шкоди, встановленим у кримінальному провадженні, - 19 000 грн., а також вважає відсутніми достатні фактичні дані, що свідчать про обґрунтованість підозри, вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_4 підтримали скаргу з підстав, наведених у ній.
Уповноважений слідчий управління Національної поліції у місті Києва ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12017100000000167 в суді заперечував проти доводів скарги, вважає, що на вилучення вказаного майна надавався прямий дозвіл ухвалами слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11.09.2017, вказані грошові кошти, транспортний засіб з напівпричепом, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключі визнані речовими доказами, ОСОБА_6 , а також інших осіб, повідомлено про підозру. Вважає, що відсутні підстави для повернення вказаного майна ОСОБА_3 .
Вивчивши доводи скарги, пояснення власника майна ОСОБА_3 та її представника, слідчого ОСОБА_5 в суді, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.7 ст.236 КК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як убачається з протоколу обшуку від 27.09.2017, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11.09.2017, в квартирі за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_3 вилучені грошові кошти у сумі 31 000 доларів США, 176 000 грн.
В підтвердження законності походження належних їй грошових коштів ОСОБА_3 навела дані договорів купівлі - продажу автомобілів, укладених в 2015, 2016 році, договору дарування грошових коштів. Адресою постійного проживання ОСОБА_3 є квартира АДРЕСА_4 .
При цьому зі змісту ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11.09.2017 убачається, що дозвіл на обшук у вказані квартирі надавався у зв*язку зі здійснення досудового розслідування за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, з метою виявлення в тому числі грошових коштів, здобутих злочинним шляхом. Таким чином, можливість вилучення грошових коштів пов*язувалася з походженням грошових коштів, отриманих від кримінально протиправної діяльності. Проте з урахування вищенаведених обставин, ОСОБА_3 , яка не є причетною до вказаного кримінального правопорушення, довела законність походження її особистих грошових коштів.
При цьому уповноважений слідчий в суді не довів, що ухвалою слідчого судді відповідно до ст. 234 КПК України було надано дозвіл проведення обшуку саме для відшукання вказаних грошових коштів, походження яких від вчинення кримінального правопорушення в суді не доведено, належність яких заявнику підтверджено.
Як встановлено з протоколу обшуку, проведеного у період з 27.09.2017 по 03.10.2017 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході обшуку вилучено спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, колір - чорний, 2009 року випуску марки DAF модель FТ ХF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , разом із ключами до нього, оригіналом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також спеціалізований напівпричіп нпр- паливоцистерна -Е, марки АUPERA модель TSA -36-SPK, колір жовтий, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 разом із оригіналом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Власником транспортного засобу з напівпричепом є ОСОБА_3 .
Зі змісту ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року також убачається, що дозвіл на обшук на земельній ділянці, яка належить ТОВ «Київметробуд», надано у зв*язку зі здійсненням досудового розслідування за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, з метою виявлення в тому числі транспортних засобів, які за технічними характеристиками можуть здійснювати транспортування підакцизних товарів чи компонентів.
При цьому уповноважений слідчий в суді не довів, що ухвалою слідчого судді відповідно до ст. 234 КПК України було надано прямий дозвіл на проведення обшуку саме для відшукання конкретного автомобіля з напівпричепом, свідоцтва та ключів, які належать ОСОБА_3 , яка є не є підозрюваною у кримінальному провадженні. Арешт на транспортні засоби, речі не накладався.
Таким чином, зазначені транспортні засоби, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключі, грошові кошти є тимчасово вилученим майном згідно ст. 236 КК України.
Проте арешт на вказане тимчасово вилучене майно ухвалою суду не накладався і протилежне не доведено слідчим в суді.
Частиною 5 статті 171 КПК України встановлено строки подання клопотання слідчого, прокурорапро арешт тимчасово вилученого майна, яке повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Оскільки слідчий не спростував в суді доводи заявника, на документи, речі та грошові кошти не було у встановлені строки накладено арешт, речі, документи та грошові кошти не були повернуті власнику, володільцю відповідно до ст.171 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що уповноважений слідчий у даному кримінальному провадженні допустив бездіяльність, тому існують підстави для задоволення скарги та повернення тимчасово вилученого майна власнику (володільцю).
При цьому також слідчий суддя виходить із засад кримінального провадження, закріплених в статті 16 КПК України, відповідно до якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Як зазначено в ст.1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Крім того, утримання зазначеного обсягу майна ОСОБА_3 без відповідної правової підстави не відповідає завданням кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України, не є співмірним у кримінальному провадженні, в якому інші особи повідомлені про підозру у вчиненні злочинів, де визначений розмір завданої шкоди - 19 000 грн.
Доводи слідчого Головного управління Національної поліції у місті Києва ОСОБА_5 про те, що вказані грошові кошти, транспортні засоби, документи визнані постановами слідчого у кримінальному проваджені речовими доказами, не можуть бути взяті до уваги, оскільки визнання речей речовими доказами за відсутності накладення арешту не дає підстави для утримання слідчим майна, яке належить власнику на законних підставах, з огляду також на положення ч.1 ст.100 КПК України, відповідно до якої речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166,170-174 КПК України.
Враховуючи, що рішення слідчого про відмову у поверненні тимчасово вилученого майна у відповідності до ст. 303 КПК України не входить до вичерпного переліку рішень, які можуть бути оскаржені до слідчого судді на досудовому розслідуванні, вимога в скарзі ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого від 06.10.2017 про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про повернення тимчасово вилученого майна - задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.64, 167, 171, 236 КПК України, слідчий суддя-
Скаргу - задовольнити частково.
Відмовити в задоволенні скарги в частині скасування постанови слідчого Головного управління Національної поліції у місті Києва від 06.10.2017 про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 від 03.10.2017 про повернення тимчасово вилученого майна ОСОБА_3 .
Зобов*язати уповноваженого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 , іншого слідчого, який входить у групу слідчих по кримінальному провадженню №12017100000000167 від 20.03.2017, повернути ОСОБА_3 тимчасово вилучене майно 27.09.2017 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 176 000,00 (сто сімдесят шість тисяч гривень), 31 000,00 (тридцять одна тисяча доларів США, нуль центів);
повернути власнику майна ОСОБА_3 тимчасово вилучене майно 03.10.2017 під час обшуку за адресою : АДРЕСА_2 , а саме: спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, колір - чорний, 2009 року випуску марки DAF модель FТ ХF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , разом із ключами до нього, оригіналом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також спеціалізований напівпричіп нпр- паливоцистерна -Е, марки АUPERA модель TSA -36-SPK, колір жовтий, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 разом із оригіналом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1