Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/15216/17
21 листопада 2017 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_2 про арешт майна, -
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, яке обґрунтовує тим, що в провадженні СВ Подільського Управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42017101070000221 від 20.09.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 185, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 361 КК України.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
У порушення вищезазначених вимог закону, у клопотанні не зазначено правову підставу для арешту зазначеного майна та мету арешту відповідно до ст. 170 КПК України, а також відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, оскільки в клопотанні до доданих до нього документах відсутні дані про те, що відносно ОСОБА_3 внесені відомості до ЄРДР про вчинення ним кримінального правопорушення.
Відсутність таких даних у клопотанні унеможливлює його належний розгляд.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, у відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-172, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_2 про арешт майна - повернути прокурору Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_2 для усунення недоліків.
Встановити прокурору Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_2 строк в 72 години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .