Вирок від 21.11.2017 по справі 758/15672/15-к

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15672/15-к

Провадження № 1-кп/758/16/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2017 року Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №1-кп/758/16/17 (справа №758/15672/16-к), кримінальне провадження під час досудового розслідування № 42014100000001333, яке надійшло з прокуратури міста Києва з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новотроіцьк, Чітінської області, Російської Федерації, громадянина України, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей 2010 та 2012 року народження, працюючого продавцем консультантом БТК «Центр Комплект», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307; ч. 1 ст. 368 КК України,

та

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Ніжин Чернігівської області, громадянина України, одруженого, маючого дитину 2012 року народження, працюючого неофіційно, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307; ч. 1 ст. 368; ч. 1 ст. 366 КК України,

за участю прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

захисників ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 та ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились у вчиненні незаконного придбання, зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України за наступних обставин.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на підставі наказу начальника ГУ МВС України в м. Києві, обіймали посади оперуповноважених відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві, тобто були працівниками міліції.

Відповідно до вимог ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про міліцію», міліція в Україні є державним озброєним органом виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, основними завданнями якої є запобігання правопорушенням та їх припинення, виявлення кримінальних правопорушень, участь у розкритті кримінальних правопорушень.

На міліцію у тому числі покладалися завдання по запобіганню, припиненню та виявленню кримінальних правопорушень (протидії) у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, одержання доказів вчинення яких підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, відповідно до ст. 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», здійснювалось шляхом проведення оперативно-розшукових заходів.

Відділ боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві, оперуповноваженими якого були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , виступав оперативним підрозділом міліції, який мав завдання по протидії незаконному обігу наркотиків, психотропних речовин і прекурсорів шляхом ведення оперативно-розшукової діяльності з метою пошуку і фіксації фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, тобто доказів про вчинення злочинів, або тих, які готуються у сфері незаконного обігу наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів.

У невстановлений органом досудового розслідування час, оперуповноважений відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС України у м. Києві ОСОБА_7 , спільно зі своїми колегами - співробітниками відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві, знаходячись у м. Києві у невстановленому органом досудового розслідування місці, з метою подальшого збуту, зокрема, підкидання затриманим особам та отримання від них неправомірної вигоди, за невстановлених обставин незаконно придбали особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій масою (в перерахунку на суху речовину) 0,112 г, який до 03 грудня 2014 року незаконно зберігали в коридорі на другому поверсі приміщення відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС у місті Києві, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Г.Гонгадзе, 8, з метою збуту.

В першій половині дня, 03 грудня 2014 року ОСОБА_7 , незаконно зберігаючи особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, масою (в перерахунку на суху речовину) 0,112 г, викликав до приміщення відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС у місті Києві, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Г.Гонгадзе, 8, раніше знайомого йому ОСОБА_18 .

Цього ж дня, у денний час доби, в приміщенні відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС у місті Києві, на другому поверсі ОСОБА_7 передав, а тим самим збув, ОСОБА_18 особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, масою (в перерахунку на суху речовину) 0,112 г, для подальшої передачі ОСОБА_18 вказаного наркотичного засобу іншій особі, яка після його вживання мала разом з ОСОБА_18 поїхати до свого знайомого та придбати наркотичний засіб - канабіс, після чого ОСОБА_7 разом зі своїми колегами - співробітниками відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві, мали їх затримати для подальшого вимагання неправомірної вигоди.

Окрім цього, у невстановлений органом досудового розслідування час, оперуповноважений відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві ОСОБА_7 , діючи спільно зі своїм колегою - оперуповноваженим того ж відділу ОСОБА_8 , перебуваючи у місті Києві у невстановленому органом досудового розслідування місці, з метою подальшого збуту та отримання вигоди для себе у вигляді штучного створення показників у вигляді кількості притягнутих осіб до адміністративної відповідальності, за невстановлених обставин, незаконно придбали особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою (в перерахунку на суху речовину) 0,60 г, який до 14 години 30 хвилин 29 січня 2015 року незаконно зберігали при собі з метою збуту.

В першій половині дня, 29 січня 2015 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , незаконно зберігаючи при собі зазначений особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою (в перерахунку на суху речовину) 0,60 г, викликали до приміщення відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві, розташованого за адресою: м. Київ проспект Г.Гонгадзе, 8, раніше знайомого їм ОСОБА_18 .

У приміщенні відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , мотивуючи необхідністю підвищення показників своєї службової діяльності, передали ОСОБА_18 , а тим самим збули, особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою (у перерахунку на суху речовину) 0,60 г, та вказали ОСОБА_18 покласти вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб у свою кишеню.

При цьому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вказали ОСОБА_18 зберігати вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб при собі та прибути з ним за адресою: АДРЕСА_5 , що останній у супроводі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і зробив.

Окрім цього, згідно обвинувального акту, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Так, як стверджується в обвинувальному акті, задля створення штучного показника у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, 29 січня 2015 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, за адресою: м. Київ вул. Вишгородська, 21, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зімітували викриття адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення, начебто вчиненого ОСОБА_18 , вилучивши у останнього попередньо збутий ними особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою (у перерахунку на суху речовину) 0,60 г.

Після чого, за адресою: м. Київ, проспект Г.Гонгадзе, 8, оперуповноважений відділу БНОН Подільського РУ ГУ МВС України у м. Києві ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, склав та підписав завідомо неправдивий офіційний документ - рапорт на начальника Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві, в якому вказав неправдиві відомості про нібито вчинення ОСОБА_18 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в ході поверхневого огляду якого, 29 січня 2015 року виявлено пакет з речовиною рослинного походження, зеленого кольору, вагою близько 5 г., який зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події 29 січня 2015 року за № 2561.

В подальшому, на підставі рапорту ОСОБА_8 від 29 січня 2015 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за № 12015100070000708, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

В обвинувальному акті зроблено висновок про те, що своїми умисними діями, які виразились у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, скоєного за наступних обставин.

Так, як стверджується в обвинувальному акті, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обіймаючи посади оперуповноважених відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві, будучи відповідно до вимог ст. 2 та ст. 20 Закону України «Про міліцію» представниками державного органу виконавчої влади, законні вимоги яких є обов'язковими для виконання громадянами і службовими особами, окрім цього, будучи, відповідно до п.п. 2, 5, 7 ч.1 ст.10 Закону України «Про міліцію», зобов'язаними та уповноваженими виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукові та профілактичні заходи, передбачені чинним законодавством, а також виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, тобто, будучи, відповідно до Примітки 1 до ст. 364 КК України службовими особами, які постійно здійснюють функції представника влади, 16 березня 2015 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, у м. Києві, біля будинку по вул. Верховинній, 34, затримали громадянина ОСОБА_19 , 1989 року народження.

В подальшому, даного громадянина було доставлено до приміщення відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Г.Гонгадзе, 8, та повідомлено йому про затримання за підозрою у вчиненні злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, після чого ОСОБА_19 повідомив, що його сестра ОСОБА_20 спроможна заплатити грошові кошти за його звільнення.

В цей момент у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник злочинний умисел на отримання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зателефонували ОСОБА_20 та запропонували їй приїхати до вказаного приміщення міліції у зв'язку з затриманням ОСОБА_19 , на що вона погодилася.

Приблизно 00 годин 30 хвилин 17 березня 2015 року, ОСОБА_20 зайшла в кабінет на другому поверсі вказаного приміщення міліції, де перебував ОСОБА_19 та співробітники міліції ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які, використовуючи своє службове становище, повідомили їй про вчинення ОСОБА_19 злочину, його затримання, та можливість в подальшому обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Під час спілкування, ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_20 в завуальованій формі з проханням надання неправомірної вигоди в сумі 3 000 доларів США. Вказане прохання він записав на аркуші паперу, який продемонстрував ОСОБА_20 .

Розуміючи при цьому можливість ОСОБА_20 відмовити в задоволенні такого прохання, ОСОБА_7 уточнив, чому саме таку суму він просить надати. Своїми недвозначними висловлюваннями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дали ОСОБА_20 зрозуміти, що вказану неправомірну вигоду необхідно надати для невжиття заходів щодо реєстрації факту вилучення у ОСОБА_19 нібито наркотичного засобу, подальшого кримінального переслідування та позбавлення волі.

При цьому, ОСОБА_8 , будучи співвиконавцем злочину та підтримуючи дії ОСОБА_7 , був присутній під час звернення ОСОБА_7 до ОСОБА_20 з проханням надати неправомірну вигоду, та в усній формі особисто запитав останню, скільки їй треба часу, щоб виконати прохання щодо надання їм неправомірної вигоди.

Згідно висновків обвинувального акту, своїми діями, які виразились у проханні службової особи надати неправомірну вигоду для себе за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість в інкримінованих йому злочинах не визнав, та дав показання про те, що в органах внутрішніх справ він розпочав службу в 2007 році, а з 2011 року по 2015 рік обіймав посаду оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві. До його службових повноважень входило документування злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотиків, запобігання вчинення таких злочинів, документування осіб, які цим займаються. Адмінпрактикою він не займався.

ОСОБА_18 знає як особу, що вживала наркотики, окрім цього вказаний чоловік відвідував відділ боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві, та надавав певну інформацію, яка іноді не мала логічності у викладенні. Він не може стверджувати, що ОСОБА_18 вів співробітництво з ним у викритті злочинної діяльності. Чи перебував в його кабінеті ОСОБА_18 03 грудня 2014 року він не пам'ятає, хоча такої ймовірності не виключає.

Зазначив, що ним та ОСОБА_8 дійсно був затриманий ОСОБА_18 , який вів себе підозріло, тому його перевірили, в результаті чого були виявлені у останнього наркотичні засоби у кількості, не достатньої для настання кримінальної відповідальності. Він з ОСОБА_8 задокументували цю подію. Обвинувачений не заперечував факту здійснення розмов, зафіксованих на аудіо носіях, однак зміст розмов, у тому вигляді, як вони викладені в протоколі, не відповідають дійсності. ОСОБА_18 вони заспокоювали, говорили про допомогу в оплаті адміністративного штрафу.

Обвинувачений ОСОБА_7 категорично заперечував факт збуту ОСОБА_18 наркотичних засобів, як ацетильованого опію, так і канабісу.

Стосовно інкримінованого йому епізоду в отриманні службовою особою неправомірної вигоди вказував на те, що про особу ОСОБА_19 йому стало відомо від ОСОБА_18 , який вказав на час та місце, де буде знаходитись особа з наркотичними засобами. Під час перевірки такої інформації, він з ОСОБА_8 затримали ОСОБА_19 , який зберігав при собі наркотичні засоби. Спілкуючись з ОСОБА_19 , вони намагались у нього дізнатися канал надходження наркотичних речовин, інформацію про осіб, які цим займаються, оскільки, саме отримання такої інформації мало для них цінність, а не факт затримання особи. Саме ОСОБА_19 наполіг, щоб ними була викликана його сестра, що і було ним зроблено. Наголосив на тому, що у ОСОБА_20 ні він особисто, ні будь-хто інший з працівників міліції нічого не вимагали. Він відчував постійну провокацію з боку цієї особи на надання неправомірної вигоди, яка виражалась у проханнях вирішити проблему, або домовитись про її вирішення, на що він особисто відповів відмовою. Заперечує факт написання на листку суми в 3 000 доларів США, яку присутні ОСОБА_8 і ОСОБА_20 могли зрозуміти, як натяк на надання цих коштів, будь-яких спроб натякнути ОСОБА_20 на необхідність передати грошові кошти не вчиняв.

Вважає, що не зважаючи на наявність у справі розписок про його ознайомлення із матеріалами справи, під час досудового розслідування було порушеного його право на таке ознайомлення, передбачене ст. 290 КПК України, оскільки кожного разу під час ознайомлення йому надавався змінений вигляд справи, а в повному обсязі він її не отримував. Також, зазначив, що аудіо та відеофіксація його діяльності слідчим для ознайомлення не надавалась, він її вперше побачив вже в суді.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість в інкримінованих йому злочинах не визнав, та дав показання про те, що працював у органах внутрішніх справ з 2007 по серпень 2015 року, а безпосередньо у відділі боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві протягом 2014-2015 років. Займався документуванням осіб та організованих груп осіб на факт збуту наркотиків, адмінпрактикою не займався.

29 січня 2015 року під час патрулювання території Подільського району м. Києва на факт виявлення осіб, які займаються незаконним обігом наркотиків, чи можуть бути до цього причетні, по АДРЕСА_5 , ним, ОСОБА_7 , та іще одним працівником міліції було помічено особу, яка вела себе підозріло, нервував, намагався піти в інший бік при появі працівників міліції. Підійшовши побачили, що це громадянин ОСОБА_18 , раніше їм відомий, оскільки приходив до відділу міліції (не особисто до нього), та надавав інформацію щодо осіб, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків, часто ця інформація була безглуздою. Опитавши його, було з'ясовано, що чоловік має при собі наркотичний засіб. Останній просив не фіксувати злочин, на що отримав категоричну відмову. В подальшому, вони викликали слідчо-оперативну групу, вилучення наркотичного засобу у ОСОБА_18 проводив слідчий.

Обвинувачений ОСОБА_8 вважає, що ОСОБА_18 їх оговорив з метою уникнення адміністративної відповідальності. Ніяких домовленостей з вказаною особою про сплату замість нього штрафу він не мав. Зафіксовану на аудіоносії розмову стосовно можливості сплатити штраф за особу пояснив тим, що в такий спосіб були вчинені намагання заспокоїти ОСОБА_18 . Ні він особисто, ні в його присутності, наркотичний засіб - канабіс ОСОБА_18 не збувався.

Щодо іншого інкримінованого йому епізоду, зазначив, що від ОСОБА_18 його колега ОСОБА_7 отримав інформацію про час та місце перебування особи з наркотиками. Ним виявився ОСОБА_19 , якого було доставлено до відділу міліції, де і вилучено наркотичний засіб. Ініціатива подзвонити його сестрі виходила від ОСОБА_19 . Даючи показання після зміненого прокурором обвинувачення, обвинувачений зазначив, що ОСОБА_19 просив не дзвонити матері, бо вона хворіє, в зв'язку з чим просив викликати сестру.

Приїхавши, сестра почала провокувати їх на вчинення злочину, пропонувати їм гроші, оскільки говорила про можливість вирішення питання, на що їй було категорично відмовлено, що підтверджується переглянутим відеозаписом.

Обвинувачений стверджував, що ОСОБА_19 провокував їх на вчинення незаконних дій, на що отримав відмову. Ніяких дій по проханню надати неправомірну вигоду ним особисто не вчинялось. ОСОБА_7 , в його присутності, також не вчиняв дій, які б могли свідчити про необхідність надання грошових коштів, в тому числі, не писав на листку суму 3 000 доларів США, після чого не показував його ОСОБА_20 .

Стосовно інкримінованого йому злочину у підробці офіційного документу зазначив, що ним дійсно був складений рапорт, яким він доповів керівництву про затримання ОСОБА_19 , вказавши всі правдиві відомості щодо дати, часу, місця затримання. Рапорт не вважає офіційним документом, стверджував, що це внутрішній документ.

Даючи показання після зміненого прокурором обвинувачення, обвинувачений ОСОБА_8 зазначив, що він безпосередньо внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не займався, йому невідома підстава внесення до вказаного реєстру відомостей про вчинення ОСОБА_18 злочину, передбаченого ст. 309 КК України, і не відомо, чи це сталося внаслідок складання та подачі ним рапорту.

Вважає, що справа сфальсифікована, слідчий сфальсифікував розшук їх із ОСОБА_7 , щоб зберегти строки слідства, тому вимоги статті 290 КПК України були виконані після закінчення строків досудового розслідування.

Свідок ОСОБА_18 дав суду показання про те, що він володів інформацією про осіб, які збували наркотичні засоби, і мав бажання боротися з їх розповсюдженням, в зв'язку з чим відбулося його знайомство з працівниками відділу з незаконним обігом наркотиків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

В процесі їх співробітництва, обвинувачені почали здійснювати на нього тиск, з метою спонукання до пошуку нових осіб, які збувають наркотичні засоби. Це стало причиною звернення до СБУ, де йому запропонували частіше спілкуватися з працівниками міліції, надавши відеозаписуючі пристрої, щоб фіксувати всі їх неправомірні дії.

Саме тому були зафіксовані передача йому ОСОБА_7 , в присутності ОСОБА_8 наркотичного засобу - канабіс, з проханнями вдати видимість його закупівлі, переконування в тому, що кримінального переслідування не буде, оскільки ваги наркотичних засобів для цього не вистачить, а зможе настати лише адміністративна відповідальність, з наслідками якої впораються вони самі, подальше його відвезення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до місця, де він начебто придбає наркотичний засіб, затримання вказаними працівниками, та вилучення слідчим, в присутності понятих, у нього наркотиків, а також, передачу йому грошових коштів в розмірі 400 гривень після завершення всіх подій.

Свідок зазначив, що він самостійно писав у відділі міліції пояснення стосовно придбання наркотичного засобу канабіс, вказуючи адресу його придбання, дату та час.

Стосовно епізоду збуту йому 03 грудня 2014 року особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію показав, що вказаний наркотик він отримав від ОСОБА_7 , в якості винагороди за те, що вказав працівникам міліції на особу, яка розповсюджувала наркотичні засоби, та яку завдяки наданій інформації було затримано. Свідок після дзвінка ОСОБА_7 приїхав до відділу міліції, там йому останній дав згорток, понюхавши, він зрозумів, що це була наркотична речовина - опій ацетильований, після чого він залишив приміщення відділу міліції. Вийшовши, він віддав цей опій працівникам СБУ, пояснивши, як ця речовина до нього потрапила.

Свідок категорично заперечував, що ним вчинялися дії по провокації працівників міліції до передачі йому наркотичних засобів чи грошей, їх він не випрошував. За надану ним інформацію він зазвичай отримував винагороду, тому поводив себе так, як на запису, щоб не викликати підозри. ОСОБА_18 підтвердив, що під час розмов ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просили його імітувати вчинення злочину для того, щоб покращити власні показники в їх роботі, та у зв'язку з необхідністю фіксування відомостей, необхідних для проведення обшуку у певної особи, оскільки без таких відомостей суд відмовить в проведенні цього заходу.

Існуючі розбіжності при зазначенні місця передачі йому ОСОБА_7 наркотичного засобу - опію ацетильованого, які мають місце в протоколах допиту ОСОБА_18 від 02 березня 2015 року і 02 березня 2016 року (т. 2, а.с. 30-36) в якості свідка, під час досудового розслідування справи, свідок пояснив наявністю великого проміжку часу з дня події та тим, що така ситуація була не одна єдина.

Свідок ОСОБА_19 дав суду показання, що на пропозицію знайомого працівника СБУ, якого звати ОСОБА_21 , він погодився взяти участь у викритті незаконної діяльності працівників міліції. В прокуратурі йому вручили псевдо наркотики і він зберігав їх при собі. Також, йому пояснили, що інша особа на ім'я ОСОБА_22 нібито повідомить працівникам міліції про вчинення ним злочину.

В подальшому, ОСОБА_19 заходив до під'їзду одного з будинків, нібито щоб купити наркотики. Через деякий час, на вулиці, його було затримано працівниками міліції, яким він, на запитання про наявність при собі наркотичних засобів, відповів ствердно, віддавши пакет з імітованими засобами. Також вказав на те, що йому було повідомлено причину затримання - зберігання наркотиків. Потім було проведене за участі понятих вилучення вказаних засобів, був оформлений протокол та відібрані у нього пояснення. Свідок зазначив, що опитування тривало протягом декількох годин, тому він відчував втому, хотів спати. Оскільки обвинувачені особисто нічого не пропонували, щоб прискорити розвиток подій, він з власної ініціативи почав пропонувати гроші, щоб його відпустили, також сказав, що може приїхати його сестра і вирішити всі питання.

Так звана сестра, яка співпрацювала з працівниками СБУ та прокуратури, приїхала після дзвінка. Насправді він не знав прізвища цієї жінки, їх разом готували до операції, при цьому він був обізнаний про вручення їй грошових коштів в розмірі 90 000 гривень, які планувалось передати працівникам міліції. Коли зазначена особа приїхала, його вивели з кабінету, в зв'язку з чим він не чув подальших розмов. Потім його відпустили.

Даючи покази ОСОБА_19 зазначив, що відносно нього раніше порушували кримінальну справу за ст. 309 КК України. Він погодився співпрацювати з працівниками СБУ та прокуратури, так як не хотів, щоб працівники міліції відпускали за гроші осіб, що затримуються з наркотичними засобами. Його інструктували як потрібно спілкуватись з працівниками міліції, вказували на те, що самому не потрібно провокувати працівників міліції, пропонуючи грошові кошти, однак, він порушив настанови, так як втомився. Того дня від нього працівники міліції, в тому числі обвинувачені ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , кошти не вимагали, відпустили безкоштовно, чи вимагали кошти у так званої сестри, він не знає.

Свідок ОСОБА_20 дала суду показання про те, що вона має знайомого працівника СБУ на прізвище ОСОБА_23 , від якого їй стало відомо про працівників міліції, які затримують людей, а потім вимагають у них гроші. Саме ця особа запропонувала даному свідку взяти участь у викритті працівників міліції, на що ОСОБА_20 погодилась.

Їй розповіли про те, що буде затримана працівниками міліції особа, нібито її брат, а вона повинна виступити в ролі сестри. Працівники СБУ та прокуратури провели їй інструктаж, вручили грошові кошти в розмірі 60 000 гривень. При цьому, пояснили, що у разі, якщо міліціонерами будуть вимагатися грошові кошти, вона повинна буде їх надати. Їй не вказували на осіб, кому саме потрібно буде дати гроші.

Через деякий час, їй зателефонували з міліції і повідомили, що її номер телефону дав їм брат, якого затримано з наркотичними речовинами, він перебуває у відділку і їй потрібно туди приїхати, що вона і зробила.

В кабінеті райвідділу, до якого вона зайшла, окрім неї знаходились обвинувачувані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та іще один незнайомий їй працівник міліції, а також затриманий брат. Відбулася розмова, під час якої працівники міліції розповідали спочатку про те, що брат не вперше потрапляє до міліції, його можуть посадити до в'язниці, він є неблагополучною дитиною.

Коли вона залишилась в кабінеті з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , розмова продовжилась. Вона намагалась з'ясувати, як можна вирішити питання, та що їй необхідно зробити, щоб брата відпустили. При цьому, свідок зазначила, що вона особисто не пропонувала грошові кошти. В процесі цієї розмови ОСОБА_7 на аркуші паперу написав цифрами суму - 3 000 із значком долара США і розвернув до неї цей запис. До рук вона його не брала, лише підійшла ближче подивитися на нього, після чого сказала, що це дуже багато, в неї таких коштів немає і швидко їй не вдасться її назбирати. Хтось з працівників міліції запитав, скільки їй потрібно часу, щоб з'їздити та повернутись, на що вона відповіла, що приблизно годину. Також вона говорила, що може назбирати максимум 50 тисяч гривень. Потім вона поїхала. Їй зателефонувала матір, так званого брата, яка повідомила про дзвінок з міліції та передала прохання приїхати, що вона і зробила, маючи при собі грошові кошти, однак в райвідділі вже нікого не було. Брата вивів працівник міліції, повідомивши, що його можна забирати, та те, що з ним вийде на зв'язок слідчий.

Даючи покази свідок зазначила, що працівники міліції повідомляли їй причину затримання брата - виявлені наркотики у великій кількості, говорили про можливість його ув'язнення за даний злочин на довгий строк. Її завданням було розговорити працівників міліції і з'ясувати варіанти їхнього сприяння за звільнення брата. Свідок не пам'ятає, чи повідомляли їй під час проведення інструктажу про заборону здійснення з її боку провокаційних дій відносно працівників міліції, зокрема схиляння їх до вирішення питання. ОСОБА_20 підтвердила, що, будучи в кабінеті пропонувала працівникам міліції домовитись, переслідуючи ціль звільнення брата. Стверджувала, що грошових коштів в неї працівники міліції словесно не вимагали, їй була лише показана написана сума грошових коштів на папері, необхідність надання якої вона сприйняла, як умову звільнення брата, виключення ймовірності подальшого руху справи та викликів. При цьому, їй не говорили, що у разі не передання грошових коштів, для брата настануть негативні наслідки. Окрім цього, свідок зазначила, що із розмови з працівниками міліції вона зробила висновок, що в разі, якщо не вдасться домовитись, її брат зможе понести кримінальну відповідальність за скоєне, і не більше того.

Допитаний в судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_24 дав суду показання, що залучався в якості понятого, під час вилучення речовини, схожої на наркотичний засіб. В його присутності молодому чоловіку працівники міліції запропонували видати заборонені речі, на що останній видав якусь речовину, заявивши, що придбав її для власного вживання. Було видно, що молодий чоловік нервував, відповідаючи на запитання працівника міліції. Будь-яких претензій до працівників міліції ця особа не висловлювала. Він не бачив наявність дружніх відносин між цією особою та працівниками міліції.

Свідок захисту ОСОБА_25 дав суду показання про те, що з обвинуваченими не знайомий. Декілька років тому його запросили працівники міліції бути понятим при вилученні у чоловіка наркотичних засобів. Коли він прийшов, то побачив велику кількість людей, один чоловік розповідав, що придбав наркотичний засіб, а на запитання працівника міліції про наявність при собі наркотичного засобу, той витягнув його та показав пакет, пояснивши, що придбав його для власного вживання, та рукою показав, де його брав. При цьому, не пам'ятає, чи називалася адреса придбання. В подальшому, наркотичний засіб, в його присутності, був вилучений та покладений в пакет. Після того, коли він власноручно підписав документи, все закінчилось.

Допитаний в судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_26 , дав суду показання, що як слідчий Подільського районного управління міліції м. Києва, у присутності двох понятих, він проводив огляд і вилучення наркотичних засобів у ОСОБА_18 . Про злочинні дії обвинувачених йому нічого не відомо. Під час слідчої дії він діяв як слідчий і в межах компетенції. Сам ОСОБА_18 не повідомляв йому про те, що наркотичний засіб йому було надано працівниками відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві з метою підняття показників розкриття злочинів.

Стороною обвинувачення, в якості доказів винуватості обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надані наступні, досліджені судом, під час судового розгляду, документи:

- згідно протоколу обшуку в приміщенні ВБНОН Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 09 червня 2015 року (т. 1, а.с. 40-67), під час обшуку робочого місця ОСОБА_27 було оглянуто ПК, який стоїть на його робочому місці. Під час огляду за допомогою пошукової системи ПК за параметрами пошуку « ОСОБА_28 », « ОСОБА_29 » було винайдено ряд файлів, які свідчать про участь ОСОБА_18 у проведенні заходів у сфері незаконного обігу наркотиків. В ході огляду ОСОБА_30 , вищевказані файли було роздруковано усього на 20-ти аркушах та долучені, як додаток №1 до даного протоколу. Під час проведення обшуку, було також оглянуто ноутбук «Lenovo», який стояв на робочому місці ОСОБА_31 , у якому виявлено вміст файлу щодо ініціювання ОСОБА_8 до ЄО матеріалів по факту виявлення та вилучення у ОСОБА_18 поліетиленового пакетику із вмістом речовини рослинного походження. В ході огляду відповідний рапорт було роздруковано (роздруківки є додатком №2 до даного протоколу);

- згідно протоколів про результати проведення оперативно-розшукових заходів від 30 жовтня 2014 року та 17 грудня 2014 року (т. 1, а.с. 84-104) отримано фактичні данні, які згідно з п. 1 ст. 10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та ч. 1 ст.256 КПК України можуть бути використані для початку розслідування;

- згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23 лютого 2015 року, 29 січня 2015 року здійснювався аудіо контроль ОСОБА_7 , в ході проведення якого отримано фактичні дані, які можуть бути доказами (т. 1, а.с.107-110);

- згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 12 березня 2015 року, починаючи з 03 грудня 2014 року по 15 січня 2015 року здійснювалось зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж номеру НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_7 , в ході проведення якого, отримано фактичні дані, які можуть бути доказами (т. 1, а.с.111-124);

- згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11 березня 2015 року, 23 лютого 2015 року здійснювався аудіо контроль ОСОБА_7 , в ході проведення якого, отримано фактичні дані, які можуть бути доказами (т. 1, а.с.125-130);

- згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23 лютого 2015 року, 24 січня 2015 року здійснювалось візуальне спостереження за ОСОБА_7 в ході проведення якого, отримано фактичні дані, які можуть бути доказами (т. 1, а.с.131-135);

- згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23 лютого 2015 року, 23 січня 2015 року здійснювалось візуальне спостереження за ОСОБА_7 в ході проведення якого, отримано фактичні дані, які можуть бути доказами (т. 1, а.с.136-139);

- згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 22 січня 2015 року, 28 листопада 2014 року здійснювався аудіо контроль ОСОБА_7 , в ході проведення якого, отримано фактичні дані, які можуть бути доказами (т. 1, а.с.140-144);

- згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15 травня 2015 року, починаючи з 02 лютого 2015 року по 17 березня 2015 року здійснювалось зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж номеру НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_7 , в ході проведення якого, отримано фактичні дані, які можуть бути доказами (т. 1, а.с.145-154);

- згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 21 січня 2015 року, 03 грудня 2014 року здійснювався аудіо контроль ОСОБА_7 , в ході проведення якого, отримано фактичні дані, які можуть бути доказами (т.1, а.с. 155-160);

- згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 31 березня 2015 року, за участю залучених прокуратурою м. Києва до конфіденційного співробітництва ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 16 березня 2015 року та 17 березня 2015 року проведено негласну слідчу (розшукову) дію контролю за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину із застосування несправжніх (імітаційних) засобів (несправжніх наркотичних засобів), заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (ідентифікованих грошових коштів), в ході проведення якого, отримано фактичні дані, які можуть бути доказами (т.1, а.с. 161-163);

- згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 30 березня 2015 року 23 січня 2015 року здійснювалось візуальне спостереження за ОСОБА_7 в ході проведення якого, отримано фактичні дані, які можуть бути доказами (т. 1, а.с.136-139) ;

- згідно з протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 30 березня 2015 року (т. 2, а.с. 2-3) з 16 години 10 хвилин до 17 години 00 хвилин 03 грудня 2014 року о 13 годині 20 хвилин того ж дня, за відповідною домовленістю між ОСОБА_18 та ОСОБА_7 , ОСОБА_18 приїхав до місця роботи відділу БНОН Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, просп. Г. Гонгадзе, буд. 8, де зустрівся з ОСОБА_7 в його робочому кабінеті, на другому поверсі вказаної установи. В ході спілкування, ОСОБА_7 питав у ОСОБА_18 щодо відомої йому інформації про осіб, які розповсюджують наркотичні засоби, та, як ОСОБА_18 може допомогти їх затримати. Після спілкування з ОСОБА_7 , та під час того, як ОСОБА_18 виходив з робочого кабінету, ОСОБА_7 передав ОСОБА_18 згорток паперу, в якому знаходився шприц з речовиною коричневого кольору та таблетки білого кольору (за висновком експерта є сильнодіючий лікарський засіб «демидрол»). Як пояснив ОСОБА_18 під час допиту в суді, вказаний наркотичний засіб ОСОБА_7 передав ОСОБА_18 , як винагороду за надання допомоги в службовій діяльності вказаного відділу міліції, а саме за надання інформації про осіб, які розповсюджують або зберігають наркотичні засоби, психотропні речовини. В подальшому, того ж дня, в приміщенні 2 управління ГУБКОЗ СБ України в каб. № 328 за адресою: м. Києва, вул. Малопідвальна, 16, консультантом-експертом (з оперативних питань) 1 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_32 , вищевказаний згорток паперу з шприцом та таблеткою було вилучено та поміщено у паперовий конверт, який опечатано листками з відбитками мастичної печатки «Служба безпеки України Для пакетів №33» і завірений підписами понятих та ОСОБА_18 , про що було складено відповідний протокол;

- згідно протоколу огляду покупця від 03 грудня 2014 року (т.2, а.с. 4-5) о 12 годині 55 хвилин було встановлено наступне: ОСОБА_18 був одягнутий в шапку синього кольору, кофту чорного кольору з теракотовими смужками, чорний светр, шкіряний ремінь, чорного кольору, джинси синього кольору, та чорні шкіряні чоботи. Також при собі ОСОБА_18 мав мобільний телефон марки «Nokia», чотири ключі, два магнітних ключі, паспорт громадянина України НОМЕР_4 , запальничка жовтого кольору, пачка цигарок «Parker&Simpson», грошові кошти в сумі 8(вісім) гривень: купюрами 5 гривень одна штука, 2 гривні одна штука, 1 гривня одна штука. Грошових коштів, сторонніх речей та предметів у ОСОБА_18 не виявлено. Під час проведення огляду застосовувався технічний засіб фіксації - відеокамера «Рanasonic» (модель № NV-G500) та касета «Panasonic Mini DV» (додається до протоколу);

- згідно протоколу вилучення у покупця і огляду від 03 грудня 2014 року (т.2, а.с. 6-7) о 16 годині 10 хвилин, консультант-експерт (з оперативних питань) 2 управління ГУ БКОЗ СБ України капітан ОСОБА_33 в приміщенні службового кабінету ГУ БКОЗ СБ України за адресою: м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 16, каб. № 328, склав цей протокол про те, що вилучив у ОСОБА_18 згорток паперу, який зверху запаяний та містить в собі речовину коричневого кольору з об'ємом, приблизно 1,5 мл. та білу таблетку білого кольору розміру - 7 міліметрів. Як пояснив ОСОБА_18 , вказаний згорток паперу 03.12.2014, близько о 13 год. 40 хв. безоплатно передав йому старший оперуповноважений відділу БНОН Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_7 , як винагороду за надання допомоги в службовій діяльності вказаного відділу міліції, а саме за надання інформації про осіб, які розповсюджують або зберігають наркотичні, психотропні речовини. Зазначений згорток паперу було вилучено та поміщено у паперовий конверт, який опечатано листками з відбитками мастичної печатки «Служба безпеки України Для пакетів №33», завіреними підписами понятих та ОСОБА_18 ;

- згідно висновку експерта № 15/5 від 23 січня 2015 року, надані на дослідження об'єкти, вилучені 03 грудня 2014 року, за результатами проведеної оперативної закупки громадянином ОСОБА_34 , якого залучено до конфіденційного співробітництва, які знаходились у згортку паперу з вмістом шприцу, ємкістю 2,5 мл, який зверху був запаяний та містив у собі речовину коричневого кольору, об'ємом приблизно 1,5 мл, та білої таблетки діаметром 7 мм, встановлено, що таблетка білого кольору в своєму складі наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не містить; рідина коричневого кольору містить у своєму складі ацетильований опій, який є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. Маса ацетильованого опію в перерахунку на суху речовину становить 0,112 г (т. 2, а.с. 13-17);

- згідно постанови про приєднання до справи речових доказів від 04 грудня 2015 року (т.2, а.с. 18-19) особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, масою (в перерахунку на суху речовину) 0,112 г визнано речовим доказом;

- згідно постанови про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 18 листопада 2014 року (т.2, а.с. 41-43), ОСОБА_18 був залучений до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій у період з 18 листопада 2014 року у кримінальному провадженні №4201400000001333;

- згідно матеріалів, вилученого кримінального провадження №12015100070000708, 29 січня 2015 року був затриманий ОСОБА_18 , у якого виявлено та вилучено пакет з речовиною рослинного походження.

- згідно постанови про закриття кримінального провадження від 05 лютого 2015 року, кримінальне провадження №12015100070000708 відносно ОСОБА_18 закрите у зв'язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_18 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (т. 2, а.с. 149-174);

- згідно постанови від 11 березня 2015 року до конфіденційного співробітництва було залучено ОСОБА_19 (т. 3, а.с. 1-2)

- згідно постанови від 11 березня 2015 року до конфіденційного співробітництва було залучено ОСОБА_20 (т. 3, а.с. 6-7)

- згідно висновку судово-хімічної експертизи імітованих наркотичних засобів від 12 березня 2015 року № 70/5, надані на дослідження порошкоподібні речовини світло бежевого кольору масою 1,230 г., 1,005 г., 1,143 г., наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у своєму складі не містять (в межах використаного методу дослідження) (т. 3, а.с. 29-31);

- згідно протоколу про використання несправжніх засобів з додатками від 16 березня 2015 року, з 19 години 24 хвилин по 20 годину 17 хвилин, ОСОБА_19 було передано два поліетиленові пакетики (імітаційні наркотичні засоби) з паперового «Додатку до висновку експерта №70/5 від 12 березня 2015 року. Крім того, ОСОБА_19 вручено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 2000 гривень, купюрами номіналом 500 гривень у кількості 4-х одиниць. Під час вручення імітаційних засобів(несправжніх наркотичних засобів) та заздалегідь помічених (ідентифікованих) грошових коштів, дані грошові кошти відксерокопійовані та засвідчені підписами учасників. Проведено огляд ОСОБА_19 , в якого сторонніх предметів не виявлено (т.3, а.с. 32-39);

- згідно протоколу використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (ідентифікованих грошових коштів) від 16 березня 2015 року, з 20 години 10 хвилин по 20 годину 50 хвилин, відбулося вручення ОСОБА_20 60 000 гривень, а саме: 120 одиниць купюр номіналом 500 грн. кожна, дані грошові кошти відксерокопійовані та засвідчені підписами учасників (т.3, а.с. 40-76);

- згідно журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених у відділення міліції за адресою: місто Київ, проспект Григорія Гонгадзе, 8, за період часу з 15 березня 2015 року по 18 березня 2015 року, ОСОБА_19 перебував у даному відділені 16 березня 2015 року з 21 години 35 хвилин по 17 березня 2015 року по 02 годину 15 хвилин (т.3, а.с. 78-86);

- згідно вилучених матеріалів кримінального провадження №12015100070001774, 16 березня 2015 року о 21 годині 40 хвилин по вулиці Верховинна, 34 в місті Києві був затриманий ОСОБА_19 , у якого виявлено та вилучено два поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною. Згідно рапорту від 16 березня 2015 року, за підписом оперуповноваженого відділу БНОН Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_7 , ОСОБА_19 пояснив, що, вилучена у нього речовина є - психотропна речовина «амфетамін», яку він зберігав, з метою власного вживання, без мети збуту. Згідно протоколу ОМП від 16 березня 2015 року, який розпочато о 22 годині 20 хвилин та закінчено о 22 годині 40 хвилин, у ОСОБА_19 , під час поверхневого огляду у ТВМ №2 Подільського РУ ГУ МВС України в місті Києві, що за адресою: місто Київ, проспект Г. Гонгадзе, 8, у кабінеті № 8, виявлено два прозорі пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору. Дані пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору було поміщено в поліетиленовий пакет, який прошито та опечатано печаткою «для пакетів Подільського РУ»;

- згідно доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій, в порядку ст. 40 КПК України , було доручено провести негласні слідчі (розшукові) дії стосовно оперуповноважених відділу БНОН Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_35 та начальника даного відділу ОСОБА_36 , відповідно Ухвал Апеляційного суду міста Києва та постанови прокурора про проведення негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину (т.4, а.с. 183-185);

- згідно постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину - оперативної закупки із використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів - ідентифікованих грошових коштів від 26 листопада 2014 року, постановлено провести негласну слідчу дію - контроль за вчиненням злочину - оперативну закупку наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 із використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів - ідентифікованих грошових коштів, стосовно вище зазначених осіб. Проведення даної негласної слідчої дії доручено співробітникам ГУ БКОЗ СБ України та слідчому в особливо важливих справах СВ прокуратури міста Києва ОСОБА_37 . Залучено до проведення вказаної негласної слідчої дії ОСОБА_18 . Придбані наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги скерувати для проведення експертизи (т. 4, а.с. 186-189);

- згідно доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 40 КПК України, було доручено провести негласні слідчі (розшукові) дії стосовно оперуповноважених відділу БНОН Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_35 та начальника даного відділу ОСОБА_36 відповідно Ухвал Апеляційного суду міста Києва та постанови прокурора про проведення негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину (т. 4, а.с. 190-193);

- згідно постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину - оперативної закупки із використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів - ідентифікованих грошових коштів від 27 січня 2015 року постановлено провести негласну слідчу дію - контроль за вчиненням злочину - оперативну закупку наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 із використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів - ідентифікованих грошових коштів, стосовно вище зазначених осіб. Проведення даної негласної слідчої дії доручено співробітникам ГУ БКОЗ СБ України та слідчому в особливо важливих справах СВ прокуратури міста Києва ОСОБА_37 . Залучено до проведення вказаної негласної слідчої дії ОСОБА_18 (т. 4, а.с. 194-197);

- згідно доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 36 КПК України, співробітникам 2 управління ГУ «К» СБ України, спільно зі слідчим в ОВС слідчого відділу прокуратури міста Києва, молодшим радником юстиції ОСОБА_38 , старшим слідчим слідчого відділу прокуратури міста Києва, молодшим радником юстиції ОСОБА_39 було доручено провести негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину із застосуванням несправжніх (імітаційних) засобів (несправжніх наркотичних засобів), заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (ідентифікованих грошових коштів) стосовно: ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 (т.4, а.с. 198-199);

- згідно постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину із застосуванням несправжніх (імітаційних) засобів (несправжніх наркотичних засобів), заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (ідентифікованих грошових коштів) від 11 березня 2015 року було постановлено провести негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину із застосуванням несправжніх (імітаційних) засобів (несправжніх наркотичних засобів), заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (ідентифікованих грошових коштів) стосовно: ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_35 та ОСОБА_40 . Проведення доручено слідчому в ОВС слідчого відділу прокуратури міста Києва, молодшому раднику юстиції - ОСОБА_41 , старшому слідчому слідчого відділу прокуратури міста Києва, молодшому раднику юстиції - ОСОБА_42 спільно з співробітниками ГУБКОЗ СБ України. До проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії залучили ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які надали письмову згоду на участь у вказаній негласній слідчій дії, застосувати несправжні (імітаційні засоби) - несправжні наркотичні засоби в кількості за необхідністю та заздалегідь ідентифіковані (помічені) засоби (ідентифіковані грошові кошти) у кількості по необхідності (т. 4, а.с. 200-203).

Також, на підтвердження допустимості наданих стороною обвинувачення доказів, прокурором надані наступні документи:

- лист Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України від 02 серпня 2016 року, відповідно до якого, посада консультанта-експерта (з оперативних питань) ГУ БКОЗ СБ України віднесена до оперативних посад, що дає право особі, яка її обіймає на здійснення оперативно-розшукової діяльності, у тому числі на проведення НСРД та фіксацію їх результатів, у зв'язку з чим консультант-експерт (з оперативних питань) 1 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_43 мав право здійснювати НСРД та фіксацію результатів (т. 6, а.с. 11-12);

- розсекречені 15 липня 2016 року клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_44 від 26 листопада 2014 року в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42014100000001333 від 11 листопада 2014 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій у виді аудіо-, відео контролю, візуального спостереження та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_27 та ОСОБА_7 (т.6, а.с.14-25);

- розсекречені 10 липня 2016 року ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2014 року щодо надання дозволу на проведення негласних слідчих дій у виді аудіо-, відео контролю, візуального спостереження та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_27 та ОСОБА_7 (т.6, а.с.26-37);

- розсекречені 15 липня 2016 року клопотання старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури міста Києва ОСОБА_47 від 26 січня 2015 року в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42014100000001333 від 11 листопада 2014 року про продовження строків проведення негласних слідчих дій у виді аудіо-, відео контролю, візуального спостереження та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за ОСОБА_7 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_27 (т.6, а.с.38-77);

- розсекречені 10 липня 2016 року ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 27 січня 2015 року щодо надання дозволу на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_27 та ОСОБА_7 (т.6, а.с.78-97).

Під час прослуховування в судовому засіданні 30 березня 2017 року аудіозапису до протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23 лютого 2015 року ( т.1 а.с.107-110) встановлено, що зміст протоколу в цілому відповідає наявному звукозапису. На запису дійсно йде розмова, що у особи, яка ідентифікована, як ОСОБА_18 буде вилучена «пятка», штраф заплатять за нього та віддячать йому. ОСОБА_8 пояснював, що кількість наркотиків буде достатня лише для штрафу. ОСОБА_18 пояснював, що у нього вже є ч.1 ст.309 КК України, тому він боїться ч. 2 цієї статті. Його заспокоює особа, яка ідентифікована, як ОСОБА_8 , що кримінальної відповідальності не буде.

Під час прослуховування в судовому засіданні 30 березня 2017 року аудіозапису до протоколу проведення негласної слідчої( розшукової) дії від 11 березня 2015 року ( т.1 а.с.125- 130) щодо аудіо контролю від 24 лютого 2015 року. Встановлена розмова, де ОСОБА_18 виясняє, яким чином сплачувати штраф. Особа роз'яснює, що прийде квитанція, з якою необхідно буде підійти до них. ОСОБА_18 цікавився, чи знято його з обліку в пошуковій системі “Армор”. ( т.1 а.с.127). Особа роз'яснювала, що в ЄРДР відмічено закриття кримінального провадження. ОСОБА_18 виясняв, чи суди пройдуть без нього, чи буде необхідність з'являтись до суду. В телефонній розмові велись дружні, відкриті бесіди. ОСОБА_18 просив перерахувати йому кошти на телефон, так як у нього закінчились. Він підписував документ, виясняв, за що він підписується, ставив дату 23 лютого 2015 року.

Суд, дослідивши запропоновані учасниками процесу докази, прийшов до висновку, що вони, є відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Розглядаючи докази з точки зору їх допустимості, суд визнає, надані сторонами кримінального провадження докази допустимими, оскільки вони отримані з дотриманням вимог КПК України, окрім, згідно вимог ч.3 ст.271 КПК України, тих, які надані стороною обвинувачення для доведеності інкримінованого обвинуваченим епізоду у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, а також наявні аудіозаписи, якими прокурор обґрунтовує винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, оскільки, як встановив суд, в порушення вимог ст.290 КПК України вони не були належним чином відкриті ОСОБА_7 , в той же час, вони були належним чином відкриті ОСОБА_8 та захиснику ОСОБА_17 , який захищав та захищає обох обвинувачених, тому вказані аудіозаписи щодо ОСОБА_8 суд визнає допустимими.

Аналізуючи надані суду покази свідків, безпосередньо допитаних в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вони є достовірними, оскільки в них викладені лише ті факти, які особи сприймали особисто і підстав сумніватися в їх правдивості судом не встановлено.

Допустимим суд визнає висновок експерта № 15/5 від 23 січня 2015 року, що маса ацетильованого опію, яку ОСОБА_7 передав ОСОБА_18 в перерахунку на суху речовину становить 0,112 г (т. 2, а.с. 13-17).

Оцінюючи згідно вимог ст.94 КПК України всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши обвинувачених, свідків запропонованих стороною обвинувачення та захисту, дослідивши запропоновані докази, висновки експертиз, перевіривши доводи учасників процесу, з'ясувавши у них, чи всі докази на підтвердження своїх доводів були ними надані, суд прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні дій з незаконного придбання, зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту, та незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджуються дослідженими в суді доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження.

При цьому, суд бере до уваги послідовні, логічні і змістовні показання свідка ОСОБА_18 , який розповів про обставини передачі йому обвинуваченими наркотичних засобів, а також те, як під час розмов ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просили його імітувати вчинення злочину для того, щоб покращити власні показники в їх роботі. Суд вважає покази свідка ОСОБА_18 достовірними, оскільки в них викладені лише ті факти, які особа сприймала особисто і підстав сумніватися в їх правдивості судом не встановлено. Окрім цього, вони підтверджуються іншими дослідженими судом доказами, в зв'язку з чим визнає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку за ч. 2 ст. 307 КК України.

Окрім цього, винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні цього злочину підтверджується наступними доказами.

Згідно протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 30 березня 2015 року (т. 2, а.с. 2-3), 03 грудня 2014 року ОСОБА_18 приїхав до місця роботи відділу БНОН Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, просп. Г. Гонгадзе, буд. 8, де він зустрівся з ОСОБА_7 в його робочому кабінеті на другому поверсі вказаної установи. В ході спілкування ОСОБА_7 питав у ОСОБА_18 щодо відомої йому інформації по особам, які розповсюджують наркотичні засоби, та як ОСОБА_18 може допомогти їх затримати. Після спілкування із ОСОБА_7 та під час того, як ОСОБА_18 виходив з робочого кабінету, ОСОБА_7 передав ОСОБА_18 згорток паперу, в якому знаходився шприц з речовиною коричневого кольору та таблетки білого кольору (за висновком експерта є сильнодіючий лікарський засіб «демидрол»). В подальшому, того ж дня в приміщенні 2 управління ГУБКОЗ СБ України в каб. № 328 за адресою: м. Києва, вул. Малопідвальна, 16, консультантом-експертом (з оперативних питань) 1 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_32 , у присутності понятих, вищевказаний згорток паперу з шприцом та таблеткою було вилучено та поміщено у паперовий конверт, який опечатано листками з відбитками мастичної печатки «Служба безпеки України Для пакетів №33» і завірений підписами понятих та ОСОБА_18 , про що було складено відповідний протокол.

Згідно протоколу огляду покупця від 03 грудня 2014 року о 12 годині 55 хвилин було встановлено, що грошових коштів, сторонніх речей та предметів у ОСОБА_18 не виявлено. (т.2, а.с. 4-5).

Згідно протоколу огляду і вилучення у покупця від 03 грудня 2014 року о 16 годині 10 хвилин консультант-експерт (з оперативних питань) 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_43 в приміщенні службового кабінету ГУ БКОЗ СБ України за адресою: м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 16, каб. № 328, склав цей протокол про те, що в присутності понятих, на підставі постанови від 26 листопада 2014 року прокурора ОСОБА_50 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину - оперативної закупівлі за кримінальним провадженням №42014100000001333 від 11 листопада 2014 року, вилучив у ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згорток паперу, який зверху запаяний та містить в собі речовину коричневого кольору з об'ємом приблизно 1,5 мл. та біла таблетка білого кольору розмірів 7 міліметрів. Як пояснив ОСОБА_18 , вказаний згорток паперу 03.12.2014 року, близько 13 години 40 хвилин, безоплатно передав йому старший оперуповноважений відділу БНОН Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_7 , як винагороду за надання допомоги в службовій діяльності вказаного відділу міліції, а саме за надання інформації про осіб, які розповсюджують або зберігають наркотичні, психотропні речовини. Зазначений згорток паперу, у присутності понятих, було вилучено та поміщено у паперовий конверт, який опечатано листками з відбитками мастичної печатки «Служба безпеки України Для пакетів №33», завіреними підписами понятих та ОСОБА_18 (т.2, а.с. 6-7).

Згідно висновку експерта № 15/5 від 23 січня 2015 року, надані на дослідження об'єкти, вилучені 03 грудня 2014 року за результатами проведеної оперативної закупки громадянином ОСОБА_34 , якого залучено до конфіденційного співробітництва, які знаходились у згортку паперу з вмістом шприцу ємкістю 2,5 мл, який зверху був запаяний та містив у собі речовину коричневого кольору об'ємом приблизно 1,5 мл, та білої таблетки діаметром 7 мм, встановлено, що таблетка білого кольору в своєму складі наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не містить; рідина коричневого кольору містить у своєму складі ацетильований опій, який є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. Маса ацетильованого опію в перерахунку на суху речовину становить 0,112 г (т. 2, а.с. 13-17).

Згідно постанови про приєднання до справи речових доказів від 04 грудня 2015 року вбачається, що збутий 03 грудня 2014 року ОСОБА_7 . ОСОБА_18 особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, масою (в перерахунку на суху речовину) 0,112 г приєднано до матеріалів кримінального провадження та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів прокуратури міста Києва (т.2, а.с. 18-19).

Згідно постанови про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 18 листопада 2014 року, ОСОБА_18 був залучений до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій у період з 18 листопада 2014 року у кримінальному провадженні №4201400000001333(т.2, а.с. 41-43).

Згідно матеріалів вилученого кримінального провадження №12015100070000708, 29 січня 2015 року був затриманий ОСОБА_18 , у якого виявлено та вилучено пакет з речовиною рослинного походження. Правова кваліфікація - ч. 1 ст. 309 КК України. Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 05 лютого 2015 року, кримінальне провадження №12015100070000708 відносно ОСОБА_18 закрите у зв'язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_18 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (т. 2, а.с. 149-174).

Згідно протоколу обшуку в приміщенні ВБНОН Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 09 червня 2015 року (т. 1, а.с. 40-67), під час обшуку робочого місця ОСОБА_27 було оглянуто ПК, який стоїть на його робочому місці. Під час огляду, за допомогою пошукової системи ПК за параметрами пошуку « ОСОБА_28 », « ОСОБА_29 » було винайдено ряд файлів, які свідчать про участь ОСОБА_18 у проведенні заходів у сфері незаконного обігу наркотиків. В ході огляду ОСОБА_30 вищевказані файли було роздруковано усього на 20-ти аркушах, та долучені як додаток №1 до даного протоколу. Під час проведення обшуку було також оглянуто ноутбук «Lenovo», який стояв на робочому місці ОСОБА_51 , у якому виявлено вміст файлу щодо ініціювання ОСОБА_8 до ЄО матеріалів по факту виявлення та вилучення у ОСОБА_18 поліетиленового пакетику із вмістом речовини рослинного походження. В ході огляду відповідний рапорт було роздруковано.

Згідно протоколів про результати проведення оперативно-розшукових заходів від 30 жовтня 2014 року та 17 грудня 2014 року (т. 1, а.с. 84-104), отримано фактичні данні, які згідно з п. 1 ст. 10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та ч. 1 ст.256 КПК України можуть бути використані для початку розслідування.

Згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23 лютого 2015 року, 29 січня 2015 року здійснювався аудіо контроль ОСОБА_7 , в ході проведення якого отримано фактичні дані, які можуть бути доказами (т. 1, а.с.107-110).

Згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 12 березня 2015 року, починаючи з 03 грудня 2014 року по 15 січня 2015 року здійснювалось зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж номеру НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_7 (т. 1, а.с.111-124).

Згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11 березня 2015 року, 23 лютого 2015 року здійснювався аудіо контроль ОСОБА_7 (т. 1, а.с.125-130).

Згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23 лютого 2015 року, 24 січня 2015 року здійснювалось візуальне спостереження за ОСОБА_7 (т. 1, а.с.131-135).

Згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23 лютого 2015 року, 23 січня 2015 року здійснювалось візуальне спостереження за ОСОБА_7 (т. 1, а.с.136-139).

Згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 22 січня 2015 року, 28 листопада 2014 року здійснювався аудіо контроль ОСОБА_7 (т. 1, а.с.140-144);

Згідно доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 40 КПК України, 27 листопада 2014 року було доручено провести негласні слідчі (розшукові) дії стосовно оперуповноважених відділу БНОН Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_35 та начальника даного відділу ОСОБА_36 відповідно до ухвал Апеляційного суду міста Києва та постанови прокурора про проведення негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину (т.4, а.с. 183-185);

Згідно постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину - оперативної закупки із використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів - ідентифікованих грошових коштів від 26 листопада 2014 року, постановлено провести негласну слідчу дію - контроль за вчиненням злочину - оперативну закупку наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 із використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів - ідентифікованих грошових коштів, стосовно вище зазначених осіб. Проведення даної негласної слідчої дії доручено співробітникам ГУ БКОЗ СБ України та слідчому в особливо важливих справах СВ прокуратури міста Києва - ОСОБА_37 . Залучено до проведення вказаної негласної слідчої дії ОСОБА_18 . (т. 4, а.с. 186-189);

Згідно доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 40 КПК України від 27 листопада 2014 року, було доручено провести негласні слідчі (розшукові) дії стосовно оперуповноважених відділу БНОН Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_35 та начальника даного відділу ОСОБА_36 відповідно Ухвал Апеляційного суду міста Києва та постанови прокурора про проведення негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину (т. 4, а.с. 190-193).

Згідно постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину - оперативної закупки із використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів - ідентифікованих грошових коштів від 27 січня 2015 року постановлено провести негласну слідчу дію - контроль за вчиненням злочину - оперативну закупку наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 із використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів - ідентифікованих грошових коштів, стосовно вище зазначених осіб. Проведення даної негласної слідчої дії доручено співробітникам ГУ БКОЗ СБ України та слідчому в особливо важливих справах СВ прокуратури міста Києва - ОСОБА_37 . Залучено до проведення вказаної негласної слідчої дії ОСОБА_18 . (т. 4, а.с. 194-197).

Згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 21 січня 2015 року, 03 грудня 2014 року здійснювався аудіо контроль ОСОБА_7 (т.1, а.с. 155-160).

Згідно розсекреченого 15 липня 2016 року клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_44 від 26 листопада 2014 року, в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42014100000001333 від 11 листопада 2014 року слідчий звернувся до суду з проханням надати дозвіл на проведення негласних слідчих дій у виді аудіо-, відео контролю, візуального спостереження та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_27 та ОСОБА_7 (т.6, а.с.14-25).

Згідно розсекреченої 10 липня 2016 року ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2014 року, слідчому надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій у виді аудіо-, відео контролю, візуального спостереження та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_27 та ОСОБА_7 (т.6, а.с.26-37);

Згідно розсекреченого 15 липня 2016 року клопотання старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури міста Києва ОСОБА_47 від 26 січня 2015 року, слідчий звернувся з клопотанням в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42014100000001333 від 11 листопада 2014 року про продовження строків проведення негласних слідчих дій у виді аудіо-, відео контролю, візуального спостереження та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за ОСОБА_7 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_27 (т.6, а.с.38-77);

Згідно з розсекреченою 10 липня 2016 року ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 27 січня 2015 року, слідчому надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_27 та ОСОБА_7 (т.6, а.с.78-97).

Із дослідженого протоколу негласних слідчих дій від 23 лютого 2016 року ( т.1. а.с.108-109) та прослуханого в судовому засіданні звукозапису розмови, зафіксованої в цьому протоколі, вбачається розмова за участю ОСОБА_8 та ОСОБА_28 про те, що ОСОБА_28 будуть передані наркотичні засоби, при цьому акцентується увага на тому, що їх буде незначна кількість, що потягне за собою лише адміністративну відповідальність, ОСОБА_28 вкаже на під'їзд, де він, нібито, придбав цю речовину, його вихід з під'їзду зафіксують на телефон, за вказані дії він отримає 450 гривень. Суд констатує, що в цій розмові беруть участь, підтримуючи один одного і доповнюючи один одного декілька осіб, в тому числі і ОСОБА_8 , їх дії направлені для досягнення спільної мети. Суд погоджується з доводами прокурора, що фактичні дані відображені у вказаних документах та речових доказах підтверджують факт вчинення ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Суд не погоджується з доводом захисника про визнання недопустимим протоколу проведення негласних слідчих дій з тих мотивів, що фіксацію проводив не прокурор чи слідчий, а консультант експерт ОСОБА_52 , який не є оперативним працівником, при цьому суд виходить з того, що вказаний протокол складався по дорученню прокурора, в порядку ч.2 ст.41 КПК України. Суд бере до уваги інформацію заступника начальника головного управління СБУ України № 14/2/1-7015 від 02.08.2016 року про те, що посада консультанта-експерта (з оперативних питань) ГУ БКОЗ СБ України віднесена до оперативних посад, що дає право особі, яка її обіймає на здійснення оперативно-розшукової діяльності, у тому числі на проведення НСРД та фіксацію їх результатів ( т.6, а.с. 11-12). Тому суд погоджується з доводами прокурора, що консультант-експерт ( з оперативних питань) 1 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_43 мав право здійснювати НСРД у справі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та фіксацію їх результатів.

Хоча ОСОБА_7 не був ознайомлений із носіями аудіо і відеозаписів, суд не використовує для обґрунтування його винуватості фактичні дані, які на них містяться, однак, суд бере до уваги показання ОСОБА_28 , про участь ОСОБА_7 у вчиненні злочину, а також інші досліджені докази, які суд вважає в своїй сукупності достатніми для визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Суд при цьому також бере до уваги лише ті докази, з якими згідно розписок був ознайомлений ОСОБА_7 під час виконання вимог ст. 290 КПК України ( т.5 а.с. 130-141).

Окрім цього, суд вважає, що ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підлягають виправдуванню по обвинуваченню у вчиненні дій, які виразились у проханні службової особи надати неправомірну вигоду для себе за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні ними злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, та у вчиненні ОСОБА_8 дій по складанню та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені п. 1, 2 частини першої цієї статті, а це - встановлення відсутності події кримінального правопорушення або встановлення відсутності в діях складу кримінального правопорушення, виявлені під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, п.п. 18, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного, обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті.

Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березні 2001 року та «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 08 лютого 1996 року.

Окрім цього, суд звертає особливу увагу на те, що Європейський суд з прав людини виключає відповідальність особи за злочин, вчинений через провокацію зі сторони правоохоронних органів, оскільки це є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Так, у рішенні «Тейшейро де Кастро проти Португалії» Європейським судом з прав людини (п. 38) встановлено, що в цій справі необхідно визначити, чи вийшла діяльність працівників поліції за межі функцій негласних агентів. Суд також не виявив жодних доказів на підтримку аргументів Уряду про те, що заявник мав намір вчинити злочин. За таких обставин, можна зробити висновок, що двоє поліцейських не обмежилися пасивним розслідуванням злочинної діяльності ОСОБА_53 де ОСОБА_54 , а навпаки, вдалися до спонукання вчинити злочин.

Таким чином, Європейський суд з прав людини провів межу між неналежними діями працівників поліції під час контрольованих дій та діями звичайних агентів, які працюють під прикриттям з метою отримання доказів щодо вчинення особою злочину без активного підбурювання до його вчинення. Заборона підбурювання поширюється як на працівників поліції, так і на осіб, які діють за їх вказівкою. Перед проведенням контролю за вчиненням злочину працівники правоохоронних органів повинні володіти достатнім обсягом інформації про причетність особи до вчинення злочину, вступати у злочин лише на етапі його підготовки або вчинення, а також поведінка агентів має бути пасивною.

Загалом, про активну поведінку, яку може бути розцінено як провокацію, може свідчити самостійне звернення до особи, повторні пропозиції після відмови особи, наполягання, про що зазначається в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Раманаускас проти Литви».

Відповідно до п. 55 вказаного рішення «Підбурювання з боку поліції відбувається там, де залучені посадові особи - співробітники служб безпеки або особи, що діють за їх розпорядженням, не обмежувані фактично необхідною пасивною слідчою діяльністю, а такі, що здійснюють такий вплив на особу, як підбурювання до вчинення злочину, що в іншому випадку не був би вчинений, з метою забезпечити докази й почати карне переслідування».

Наведене вище дає підстави дійти висновку про те, що ЄСПЛ чітко розмежував межі дозволеного під час проведення правоохоронними органами негласних слідчих дій. Тобто якщо вказані працівники, з метою штучного збільшення показників боротьби зі злочинністю, спеціально залучають для цього підготовлену особу, яка в подальшому під їхнім контролем активними діями провокує «злочинця» до вчинення кримінального правопорушення, то докази на підтвердження винуватості, здобуті в ході такої провокації суд зобов'язаний визнати як недопустимі, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд, що закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, а особу обвинуваченого - виправдати.

Вищесказане повністю узгоджується з вимогам частини 1 статті 87 КПК України, відповідно до якої недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Провокація злочину є недопустимою з огляду на правову позицію Верховного Суду України (далі - ВСУ), викладену в узагальненні цього суду від 01.01.2008 року про «Практику розгляду судами справ про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», в якому ВСУ вказує на обов'язковість застосування судової практики ЄСПЛ при проведені досудового слідства, а відтак судам при розгляді таких справ необхідно перевіряти, чи не було з боку працівників міліції та їхніх довірених осіб підбурювання та організації придбання і збуту наркотичного засобу.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

За нормативним визначенням ч. 1 ст. 368 КК України передбачає кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Як вбачається з обвинувального акту, об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, полягає саме у вчиненні ними дій, які виразились у проханні службової особи надати неправомірну вигоду для себе за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища.

Специфіка суб'єктивної сторони складу цього злочину полягає в існуванні щільного зв'язку між умислом особи, яка приймає прохання службової особи надати неправомірну вигоду, та умислом того, хто її пропонує або надає.

В судовому засіданні, за участю сторін кримінального провадження, досліджено звукозапис, що відповідає тексту протоколу від 11 травня 2015 року за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, де зафіксована розмова (т. 1, а.с. 166) за участю ОСОБА_7 , ОСОБА_19 та ОСОБА_8 , відповідно до якої суд констатує, що на записі є численні пропозиції ОСОБА_19 вирішити все мирно, з контексту яких вбачається, що мова йде про передачу хабара. При цьому, ОСОБА_7 попереджає його, щоб він не провокував їх на отримання хабара, що при продовжені своїх дій буде нести відповідальність за дачу хабара.

Також, згідно звукозапису, що відповідає тексту протоколу від 11 травня 2015 року за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (т. 1, а.с.177), саме ОСОБА_19 настійливо пропонує вирішити питання, щоб не руйнувати його життя, на що йому пропонується взяти участь у контрольній закупці в особи, яка збуває наркотичні засоби.

Окрім цього, як вбачається з того ж звукозапису, що відповідає тексту протоколу від 11 травня 2015 року, за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (т.1 а.с. 181-182), на пропозиції ОСОБА_19 , в присутності ОСОБА_20 , працівники міліції не реагують на натяки отримати вигоду, а пропонують взяти участь ОСОБА_19 у контрольній закупці у особи циганської національності, яка реалізує наркотичні засоби.

Безпосередньо дослідивши докази в судовому засіданні, суд переконався, що в порушення вимог ч.3 ст.271 КПК України ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які діють за завданням правоохоронних органів, провокують (підбурюють) ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на отримання неправомірної вигоди з метою їх подальшого викриття, допомагаючи їм вчинити злочин, який би вони не вчинили без сприяння їм у цьому. Здобуті у такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні, тому по пред'явленому обвинуваченню за ч.1 ст.368 КК України ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підлягають виправданню.

Стосовно пред'явленого ОСОБА_8 обвинувачення по вчиненню дій щодо складання та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, слід зазначити, що за результатами судового розгляду достовірно встановлено факт складення та підписання саме ОСОБА_8 , як службовою особою рапорту на ім'я начальника Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві, в якому останній зазначив відомості про вчинення ОСОБА_18 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки в ході поверхневого огляду останнього, 29 січня 2015 року виявлено пакет з речовиною рослинного походження, зеленого кольору, вагою близько 5 г. (т. 2, а.с. 155), про що не заперечував і сам обвинувачений, під час всього судового розгляду справи, при цьому неодноразово наголошуючи, що рапорт не є офіційним документом.

Як вбачається з дослідженого в судовому засідання витягу з кримінального провадження № 12015100070000708, 30 січня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про виявлення та вилучення у ОСОБА_18 29 січня 2015 року о 14 годині 30 хвилин по вул. Вишгородській, 21 в м. Києві поліетиленового пакету з речовиною рослинного походження. Приводом для внесення таких відомостей стали матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень (т. 2, а.с. 152).

Постановою слідчого СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 05 лютого 2015 року, кримінальне провадження № 12015100070000708 закрито у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_18 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (т. 2, а.с. 170).

Доводи сторони обвинувачення зводяться до того, що рапорт працівника правоохоронного органу про виявлення ним вчинення кримінального правопорушення є офіційним документом, поняття якого наведено в примітці до ст. 358 КК України, а також є підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.

Такий висновок був зроблений прокурором на підставі аналізу вимог Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої Наказом МВС України № 1050 від 19 листопада 2012 року, якою визначено порядок прийняття заяв та повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення органами внутрішніх справ, а також самостійне виявлення слідчим або іншою службовою особою органу внутрішніх справ з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та подальше внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зокрема, відповідно до п. 3.11 у журналі єдиного обліку, поміж іншого, реєструються рапорти працівників органів внутрішніх справ про виявлення ними з будь-яких джерел обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та іншої події.

Сторона захисту стверджує, що такий висновок сторони обвинувачення є невірним, так як не узгоджується з судовою практикою та нормами матеріального права, які вказують на те, що рапорт є різновидом звіту, тобто усне або письмове повідомлення вищому керівництву про звіт виконаної роботи або про виконання своїх зобов'язань, тобто рапорт не має встановленої форми, не спричинює наслідків та має два види - усний і письмовий.

Суд, провівши аналіз ряду законів та підзаконних нормативно-правових актів стосовно діяльності органів МВС України, а також вивчивши висловлені Верховним Судом України правові позиції щодо тлумачення в кримінальному праві поняття «офіційний документ», прийшов до висновку про відхилення вищенаведених доводів прокурора, та слушність доводів сторони захисту про те, що складений ОСОБА_8 рапорт не може бути предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки він не є офіційним документом виходячи з наступного.

В примітці до ст. 358 КК України вказується на те, що під офіційним документом в цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

При вивченні даного питання, судом досліджено правовий висновок Верховного Суду України у справі №5-50кс15 від 09 липня 2015 року про перегляд судового рішення з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норми права, передбаченої ст. 366 КК України в аспекті визначення ознак офіційного документу як предмета цього злочину, відповідно до якого Верховний Суд України висловився про те, що при встановленні ознак офіційного документа, як предмета злочину, слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов'язків. Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.

Як вбачається з положень 2.2.9 Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 23 серпня 2012 року № 747, окремі внутрішні документи (рапорти, заяви, пояснювальні та доповідні записки), авторами яких є посадові та інші фізичні особи, дозволяється оформлювати рукописним способом, тобто даний підзаконний нормативний акт визначає рапорт, як внутрішній документ.

Вищевказана Інструкція, а також інші вивчені судом нормативно-правові документи, які стосуються діяльності органів МВС України, не містять вказівки на певні реквізити та форму рапорту.

Відповідно до вимог ст. 458 КПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладений у його постанові, прийнятий за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 445 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму права, та для всіх судів загальної юрисдикції, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із судовим рішенням Верховного Суду України. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Суд не вбачає підстав для відступу від вищевказаної правової позиції з огляду на те, що рапорт ОСОБА_8 був складений у довільній формі, та не мав реквізитів, притаманних офіційним документам.

Оскільки рапорт не містить всіх перелічених у правовій позиції ознак офіційного документа, при наявності яких він може виступати предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено наявність в діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тому він по пред'явленому обвинуваченню в цій частині підлягає визнанню не винуватими і судом виправданими.

За наведених обставин, суд приходить висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено наявність в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, а в діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тому вони по пред'явленому обвинуваченню в цій частині підлягають визнанню не винуватими і судом виправданим.

Також суд беручи до уваги вимоги ст. 337 КПК України про те, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, враховуючи, що прокурором не пред'явлено повторність в діях ОСОБА_7 , суд прийшов до висновку, що своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту та у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.307 КК України.

Окрім цього, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту та у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_8 вчинив злочин передбачений ч.2 ст.307 КК України.

Обираючи покарання обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , суд враховує вимоги передбачені ст.65 КК України, в тому числі межі санкції ч.2 ст.307 КК України, який відноситься до категорії тяжких, суспільну небезпеку вчиненого злочину, дані про їхні особи, що вони раніше не судимі, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебувають.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених, передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, а також конкретні обставини справи, суспільну небезпеку вчиненого злочину, наслідки від вчинених злочинних дій, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку, що мета покарання обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_7 може бути досягнута лише шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування положень ст. 69, ст.75, ст.76 КК України до обвинувачених, суд не вбачає у зв'язку з відсутністю двох обставин, що пом'якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та інших обставин необхідних для застосування вказаних норм закону.

Оскільки дії ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не пов'язані з вчиненням корисних дій, згідно вимог ч.2 ст.59 КК України конфіскація майна щодо них не застосовується.

Згідно ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_7 підлягають стягненню документально підтверджені стороною обвинувачення витрати за проведення судово-хімічної експертизи у справі (від 23 січня 2015 року за №15/5), оскільки вони понесені в межах пред'явленого йому обвинувачення по епізоду від 03 грудня 2014 року, яке визнане судом доведеним.

Долю речових доказів визначити згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373, ст. 374 КПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати невинуватим по пред'явленому обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, та виправдати у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України і призначити йому покарання у виді шести років шести місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту взяття під варту в порядку виконання вироку.

ОСОБА_8 визнати невинуватим по пред'явленому обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 368 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України, та виправдати у зв'язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_8 складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 368 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України і призначити йому покарання у виді шести років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту взяття під варту в порядку виконання вироку.

Згідно вимог ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 ) на користь держави витрати за проведення судово-хімічної експертизи у справі, вартість яких становить 2 301 (дві тисячі триста одну) гривню 90 копійок.

Згідно вимог ст. 100 КПК України, долю речових доказів вирішити наступним чином:

- матеріали кримінального провадження № 12015100070001774 за ч. 1 ст. 309 КК України, які долучені до матеріалів даного кримінального провадження (а.с. 89-116, т. 3, а.с. 149-172, т. 2) - залишити на зберіганні в матеріалах справи;

- матеріали кримінального провадження № 12015100070000708 за ч. 1 ст. 309 КК України, які долучені до матеріалів даного кримінального провадження (а.с. 149-172, т. 2) - залишити на зберіганні в матеріалах справи;

- особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій масою (в перерахунку на суху речовину) 0,112 г, який знаходиться в опечатаному конверті (як додаток до висновку експерта №15/5 від 23 січня 2015 року) та переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів прокуратури м. Києва (а.с. 18-19, т. 2) - знищити;

- особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою 0,60 г, який знаходиться в полімерному пакеті № 3015116 та переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів прокуратури м. Києва (а.с. 178-180, т. 2) - знищити.

- пакет із вмістом спеціально виготовлених імітаційних засобів, які зберігаються в матеріалах справи в конверті, як додаток № 1 до протоколу про використання несправжніх (імітаційних) засобів від 16 березня 2015 року (т. 3, а.с. 39) - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1