22.11.2017 Справа № 756/15712/17
Унікальний номер № 756/15712/17
Провадження № 1-кс/756/2307/17
22 листопада 2017 року м. Київ
Оболонський районним суд м. Києва у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
при секретарі : ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м. Києва клопотання слідчого Оболонського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_3 про накладення арешту, -
22 листопада 2017 року до суду надійшло клопотання слідчого Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 про накладення арешту.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у провадженні СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100050010222 від 04.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що до Оболонського УП ГУНП у м. Києві, надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про заволодіння шахрайським шляхом квартир, що розташовані за адресами АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 невстановленою особою.
Допитаний потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що проживає за адресою АДРЕСА_3 разом із дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_5 07.06.1997 одружився із дружиною та остання змінила своє прізвище на ОСОБА_8 . У 2007 році ОСОБА_5 отримав свідоцтва на право власності на квартиру АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , на підставі інвестиційних договорів від 07.04.2004 укладених між ним та ЗАТ «Страхова компанія «Столиця (компанія забудовник)». Вказані квартири ОСОБА_9 нікому не продавав та жодним чином не відчужував.
Відповідно до інформації отриманої з відділу організаційного забезпечення та контролю у сфері нотаріату Управління з питань нотаріату встановлено, що нотаріальні дії за №№ 4419, 5412 щодо нерухомого майна квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 не вчинялись. Номер нотаріального бланку ВКА 966895 використано під інший правочин, відомості щодо використання нотаріального бланку ВЕХ 270242 у архіві відсутні.
Крім того, у договорах вказується про те, що дружина потерпілого ОСОБА_10 не заперечує проти укладення вказаних правочинів. Однак, як встановлено 07.06.1997 ОСОБА_10 змінила своє прізвище на ОСОБА_8 та їй 03.10.2006 Дарницьким РВ РУ ГУ ВМС України у м. Києві видано паспорт на прізвище ОСОБА_8 . Таким чином на момент укладення договору прізвище жінки потерпілого - ОСОБА_8 .
У той же час встановлено, що відповідно 25.10.2017 на підставі підроблених договорів ОСОБА_11 у Київській філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» оформив право власності на вищевказані квартири у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В подальшому право власності на вказані квартири 15.11.2017 переоформлено у філії комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» на ТОВ «Шелнет».
Ст. слідчим 15.11.2017 винесені постанови про визнання квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 речовим доказом.
З метою збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на визначене у клопотанні майно.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього документи, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається за відсутності власника майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За таких обставин, вважаю, що з метою забезпечення збереження даного майна, а також з метою недопущення його втрати чи знищення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слід накласти на нього арешт шляхом заборони розпорядження.
Керуючись ст. 132, 167, 168, 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Оболонського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_4 про накладення арешту задовольнити.
Накласти арешт на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100050010222 від 04.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, а саме: на квартиру АДРЕСА_6 ,яка складається 3 кімнат, загальною площею 135.70 кв.м., житловою площею 69.30 кв.м., шляхом заборони її відчуження.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя : ОСОБА_1