№755/14598/17-к
1-кп/755/1067/17
20 листопада 2017 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
провівши в приміщені суду в м. Києві відкрите підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000000345 від 20 березня 2017 року, відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, працюючого на посаді інспектора роти №7 батальйону №3 УПП у м. Києві ДПП НП України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,
на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000000345 від 20 березня 2017 року, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, громадянина України, працюючого на посаді інспектора роти №3 батальйону №3 УПП у м. Києві ДПП НП України, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Під час підготовчого судового засідання прокурор заявила клопотання про повернення їй обвинувальних актів з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за №42017100000000345 від 20 березня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, у зв'язку з тим, що обвинувальний акт складений відносно кожного обвинуваченого окремо, що є порушенням вимог КПК України.
Потерпілий, захисник та обвинувачені не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 3 статті 314 КПК України передбачені рішення, які суд вправі прийняти у підготовчому судовому засіданні. Одним з таких рішень є повернення обвинувального акта прокурору, у разі його невідповідності вимогам КПК України.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Тобто обвинувачений має бути поінформованим не тільки про «підстави» обвинувачення, а й про «характер» обвинувачення, тобто про правову характеристику таких дій. І хоча ступінь деталізації обвинувачення може відрізнятися в залежності від обставин справи, обвинуваченому має бути принаймні надана інформація, достатня для повного розуміння пред'явлених звинувачень, для підготовки відповідного захисту (Матточіа проти Італії, пункт 59; Пенєв проти Болгарії, пункти 33 та 42).
Обвинувальний акт має містити відомості і щодо фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до вимог ч.4 ст.110 КПК України - обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. У ньому підводяться підсумки розслідування і формулюється обвинувачення, на підставі якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого направляється до суду і визначається коло обставин, що підлягають дослідженню під час судового розгляду. Обвинувальний акт є необхідним також для того, щоб обвинувачений міг підготуватися до захисту.
Відповідно до положень п.13 ч.1 ст.3 КПК України визначено, що обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку встановленому цим Кодексом. Поряд з цим, ч.1 ст.11 КК України встановлено, що злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Поряд з цим, вимогами п.2 ч.2 ст.291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити відомості щодо кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діянні обвинуваченого склад кримінального правопорушення.
Разом з тим, в матеріалах кримінального провадження наявні два обвинувальні акти, які вручені обвинуваченим та складені відносно кожного обвинуваченого окремо.
Таким чином, викладення в обвинувальному акті не сформульованого обвинувачення істотно впливає на конкретність обвинувачення, а отже, зашкоджує праву на захист обвинувачених у суді.
Конкретності саме змісту обвинувачення стосується рішення Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.
Вказане є суттєвим порушенням міжнародних стандартів у галузі судочинства, які послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст.11 Загальної декларації прав людини, кожен кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зазначені висновки містяться у рішенні Верховного Суду України від 03.03.2016 року у справі № 5-347 кс15.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи, те, що за правилами ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, з метою недопущення порушення загальних засад кримінального провадження, стандартів практики Європейського суду з прав людини, стороні обвинувачення слід усунути вказані недоліки, привести у відповідність обвинувальний акт у відповідності до вимог законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , кожному окремо, у вигляді особистого зобов'язання на теперішній час немає, клопотань щодо покладення обов'язків відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 369 КПК України, суд -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000000345 від 20 березня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та додані до нього документи, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000000345 від 20 березня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та додані до нього документи, повернути прокурору відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_3 для виконання вимог зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту її проголошення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Повний текст ухвали буде оголошено 21 листопада 2017 року о 16 год. 00 хв.
Суддя: ОСОБА_1