Справа № 755/6959/17
"22" листопада 2017 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючої судді САВЛУК Т.В.,
за участі секретаря Бурячек О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва питання про залишення без розгляду позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,
На підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 26 червня 2017 року відкрите провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.
Одночасно, 26 червня 2017 року Дніпровським районним судом міста Києва винесена ухвала про відстрочення сплати позивачем - Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» судового збору до 27 липня 2017 року. (а.с.95-96)
Представник позивача - Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи позивач повідомлений належним чином (а.с.109, 117), про причини неявки представники позивача суд не повідомили, ухвала суду від 26 червня 2017 року щодо сплати судового збору до 27 липня 2017 року позивачем залишена без виконання.
Відповідач та представник відповідача - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали клопотання про залишити позову без розгляду, у зв'язку з несплатою позивачем судового збору.
Заслухавши думку відповідача та представника відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Як передбачено у ч.5 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Виходячи зі змісту положень ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Як роз'яснено у п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статі 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статі 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статі 207 ЦПК).
У п.6 цієї ж Постанови, зазначено, що згідно зі статтею 5 Закону №3674-VІ визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.
Відповідно до положень п.8 ч.1 ст.207 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки в межах визначеного судом строку позивач не надав докази, які мали підтвердити виконання вимог суду, які викладено в ухвалі суду від 26 червня 2017 року про відстрочення сплати судового збору, а саме оригінал платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі, визначеному ст.4 Закону України «Про судовий збір», що дає підстави для застосування наслідків, передбачених п.8 ч.2 ст.208 Цивільного процесуального кодексу України.
Разом з тим, суд враховує, що звернувшись до суду з клопотанням про продовження строку для виконання ухвали суду (а.с.101) представник позивача ОСОБА_4 не долучила докази, які мали підтвердити поважні причини неможливості своєчасно виконати вимоги суду, обмежившись формальним посиланням на той факт, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» перебуває в процедурі ліквідації, що потребує додаткового часу для оплати судового збору, однак наведені представником позивача обставини не можуть розцінюватись судом як поважані причини для продовження строку для виконання ухвали суду, а враховуючи час перебування цивільної справи на розгляді в суді представники позивача мали можливість надати докази сплати судового збору та/або подати заяву про відстрочення та розстрочення судових витрат, однак будучи обізнаними про розгляд справи представники позивача не з'являлись в судове засідання без поважних причин, крім клопотання про продовження строку для виконання ухвали суду з іншими клопотаннями (заявами) до суду не звертались.
Враховуючи викладене та керуючись п.8 ч.1 ст.207 ст.ст. 119, 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, заява якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.