Справа № 755/13367/17
(заочне рішення)
"15" листопада 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарях - Томіленко В.В., Чуб Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно договору дарування від 07 серпня 2017 року їй була подарована чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_2. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана квартира від 07 серпня 2017 року зареєстрована на неї. Попередні власники квартири - це її батько ОСОБА_3 та бабуся ОСОБА_4 В 2007 році у вказаній квартирі був зареєстрований племінник ОСОБА_4 - ОСОБА_2 Реєстрація була здійснена до 11 грудня 2010 року. Потім на прохання відповідача, з метою працевлаштування в Києві, 16 грудня 2010 року була здійснена нова реєстрація по вказаній адресі. Відповідач до 2013 року проживав в квартирі епізодично. З 2013 року відповідач взагалі в квартирі не проживає і не з'являється. Майна та речей відповідача в квартирі немає. Місце його проживання їй невідомо. Ніякої участі в оплаті квартирної плати та інших комунальних платежів відповідач не приймав і не приймає. Вона як власник нерухомого майна повинна нести додаткові витрати і за не проживаючу особу. Формальна реєстрація відповідача в належній їй квартирі чинить їй перешкоди як власнику, які можуть бути усунуті шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності, не заперечує проти заочного судового розгляду, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, суд про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача, відповідача та за згодою позивача ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч.2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_1, що підтверджується договором дарування квартири від 07 серпня 2017 року, укладеного між ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07 серпня 2017 року (а.с. 3, 4).
Згідно довідки про складі сім'ї та реєстрації № 3915 від 16 серпня 2017 року, виданої сервісним центром Дніпровського району 409 Комунального концерну «Центр комунального сервісу», у квартирі АДРЕСА_4 зареєстровані: ОСОБА_3 - з 15 жовтня 1992 року; ОСОБА_4 - з 18 листопада 1980 року та ОСОБА_2 - з 18 грудня 2007 року. Особовий рахунок відкритий на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 6).
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За вимог ч.2 ст. 405 Цивільного кодексу України, член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до акту № 23.08/1 від 23 серпня 2017 року, складеного сусідами будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в присутності майстра технічної дільниці № 2 ЖЕД-409 ОСОБА_8 та затвердженого начальником ЖЕД-409 ОСОБА_9, останні підтвердили той факт, що за адресою: АДРЕСА_5 зареєстрований ОСОБА_2, але фактично не проживає (а.с. 5). Вказані відомості також підтверджуються актом від 13 жовтня 2017 року, складеного комісією у складі майстра т/д ЖЕД-409 ОСОБА_10, майстра т/д ОСОБА_11, двірника 1 розгляду ОСОБА_12 та затвердженого начальником ЖЕД-409 ОСОБА_9
Крім того, згідно довідки № 1171 від 13 жовтня 2017 року, складеної Житлово-експлуатаційною дільницею № 409 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», ОСОБА_2 із заявою про чинення йому перешкод у користуванні квартирою за адресо.: АДРЕСА_6 до ЖЕД-409 не звертався.
Відповідно до листа-відповідачі Дніпровського управління поліції Головного управління у м. Києві Національної поліції України від 12 жовтня 2017 року, звернення гр. ОСОБА_2 щодо чинення йому перешкод у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_7 до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві не надходили.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, коли права власника порушені, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає усунення будь-яких порушень його прав власника житлового приміщення, в даному випадку шляхом визнання втратившим право користування квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_2
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
На підставі викладеного та керуючись ст. 319, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 10, 58, 60, 197, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, 1963 року народження, уродженця Черкаської області таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: