Номер провадження 2-а/754/802/17
Справа №754/11724/17
Іменем України
22 листопада 2017 рокусуддя Деснянського районного суду м. Києва Журавська О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, суд,-
встановив:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме перевести її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 24.03.2016 р.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер її чоловік ОСОБА_3.. По день смерті її чоловік отримував пенсію як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. 22.06.2016 р. позивач звернулась до відповідача з заявою про переведення її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак отримала відмову, яку вважає неправомірною.
Представник відповідача у наданих письмових запереченнях позов не визнав, зазначивши, що Управління не здійснювало протиправних та неправомірних дій. Позивачу було відмовлено в переведені на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з розбіжностями в документах та тим, що нарахування заробітної плати не співпадає з первинними документами, які враховуються при обчисленні пенсії.
Розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, тому судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер чоловік позивача - ОСОБА_3.
З матеріалів справи вбачається, що по момент смерті ОСОБА_3 перебував на обліку в Управлінні та отримував пенсію по інвалідності, у зв'язку з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
22.06.2016 р. позивач звернулась до управління з заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
21.06.2017 року листом відповідач направив позивачу відповідь, в якій відмовив позивачу в переведені на пенсію по втраті годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.
Згідно із ст. 37 вказаного Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Абз. 1, 8, 9 п. 1 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 (чинними на момент смерті годувальника) передбачено, що цей порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків; у разі коли особа пропрацювала в зоні відчуження менше календарного місяця в 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час в одному з неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження.
Згідно із пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на розрахунок пенсії по інвалідності за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідкою про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122.
Позивачем, було надано відповідачу довідку № 286 від 25.04.1997 р. про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у якій проведений розрахунок заробітної плати ОСОБА_3. в зоні відчуження із якої визначається пенсія у період з 03.05.1986 року по 04.05.1986 року в розмірі 154, 05, вказано кількість годин роботи та зазначено місце роботи АТП-13027; довідку №104 від 12.03.1991 р., яка підтверджує зайнятість ОСОБА_3 на роботах за Списком 1 з 03.05. по 04.05.1986 р., та 17.03.1987 р.
Згідно з Експертинм висновком від 16.05.2016 р. №8380, ОСОБА_3 помер через захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З матеріалів справи вбачається, що померлому ОСОБА_3 була призначена та розрахована пенсія по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У зв'язку з вказаним, доводи відповідача в частині невідповідності наданих документів та наявності в них розбіжностей щодо суми отриманого ОСОБА_3 заробітку за час роботи по ліквідації ЧАЕС не заслуговують на увагу та є необґрунтованими, оскільки фактично пенсія померлому ОСОБА_3 була розрахована на підставі документів наявних в пенсійній справі.
У зв'язку з вказаним, суд приходить до висновку про неправомірність відмови відповідача в переведенні позивача на пенсію по страті годувальника у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника
Оскільки дії відповідача щодо відмови про перехід на пенсію по втраті годувальника не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, суд вважає правильним зобов'язати відповідача перевести позивача на пенсію по втраті годувальника - ОСОБА_3, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 24.03.2016 року у розмірі відшкодування фактичних збитків, виходячи із розміру із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 17, 158-162 , 183-2 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києва щодо відмови у переведенні ОСОБА_2 на пенсію по втраті годувальника - ОСОБА_3, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києва перевести ОСОБА_2 на пенсію по втраті годувальника - ОСОБА_3, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 24.03.2016 року у розмірі відшкодування фактичних збитків, виходячи із заробітку, одержаного ОСОБА_3 за роботу в зоні відчуження, відповідно до довідки №286 від 25.04.1997 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 640 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: